Причини виникнення девіантної поведінки

1. Морально – етичний фактор девіантної поведінки виражається в низькому моральному рівні суспільства, бездуховності, психології вещизма і відчуженні особистості. В умовах, коли економічне життя суспільства нагадує не ринок, а базар, де все продається і купується, торгівля робочою силою, здібностями і навіть тілом стає рядовою подією.

2. Психофізіологічні, пов'язані з впливом на організм людини психофізіологічних навантажень, конфліктних ситуацій, хімічного складу навколишнього середовища, нових видів енергії, що призводять до різних соматичним, алергічних, токсичних захворювань;

3. Біологічні фактори, виражаються в існуванні несприятливих фізіологічних або анатомічних особливостей організму дитини, що утруднюють його соціальну адаптацію. Причому тут мова йде, звичайно, не при спеціальних генах, фатально обумовлюють девіантну поведінку, а лише при тих факторах, які поряд із соціально - педагогічною корекцією вимагають також і медичної.

4. Генетичні, які передаються у спадок. Це можуть бути порушення розумового розвитку, дефекти слуху і зору, тілесні вади, пошкодження нервової системи. Дані поразки діти набувають, як правило, ще під час вагітності матері в силу неповноцінного і неправильного харчування, вживання нею алкогольних напоїв, куріння; захворювань матері (фізичні і психічні травми під час вагітності, хронічні та соматичні інфекційні захворювання, черепно - мозкові та психічні травми, венеричні захворювання); впливу спадкових захворювань, а особливо спадковості, обтяженої алкоголізмом;

5. Важливим чинником відхилень у психосоціальному розвитку дитини є неблагополуччя родини.

6. Соціально – педагогічні чинники - виражаються в дефектах шкільного, сімейного або громадського виховання, в основі яких лежать статево та індивідуальні особливості розвитку дітей, що призводять до відхилень в ранній соціалізації дитини в період дитинства з накопиченням негативного досвіду; у стійкій шкільної неуспішності дитини з розривом зв'язків зі школою (педагогічна занедбаність), що веде до не сформованості у підлітка пізнавальних мотивів, інтересів і шкільних навичок. Такі діти, як правило, - спочатку бувають погано підготовлені до школи, негативно ставляться до домашніх завдань, висловлюють байдужість до шкільних оцінками, що говорить про їх навчальної дезадаптації.

7. Психологічні фактори, у які включаються наявність у дитини психопатології або акцентуації (надмірне посилення) окремих рис характеру. Ці відхилення виражаються в нервово - психічних захворюваннях, психопатії, неврастенія, прикордонних станах, що підвищують збудливість нервової системи й зумовлюють неадекватні реакції підлітка. Діти з явно вираженою психопатією, яка є відхиленням від норм психічного здоров'я людини, потребує допомоги психіатрів.

8. Фізіологічні, які включають у себе дефекти мови, зовнішню непривабливість, недоліки конституційно - соматичного складу людини, які в більшості випадків викликають негативне ставлення з боку оточуючих, що призводить до спотворення системи міжособистісних відносин людини в середовищі його однолітків, колективі.