«Чорна Рада»

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
«Чорна Рада» by Mind Map: «Чорна Рада»

1. Рід літератури: епос.

2. Жанр : (перший) історичний роман-хроніка.

3. Тема : зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.

4. Головна ідея : викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної ор­ганізації українського суспільства є його національна еліта (культурна, осві­чена, здатна до мудрого державотворення).

5. Історична основа : події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської шляхти, то до тур­ків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинсь­кій раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джере­ла, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історич­ні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.

6. Композиція : роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригіналь­ним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ до­роги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

7. Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

8. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

9. Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

10. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

11. Проблематика «Чорна Рада»:

11.1. ролі державного діяча;

11.2. незалежності України;

11.3. патріотизму і зради;

11.4. кохання і подружнього щастя;

11.5. боротьби добра і зла;

11.6. ставлення влади до народу;

11.7. батьків і дітей;

11.8. козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії;

11.9. цінності людського життя

11.10. людини і народної моралі;

11.11. вірності обов’язку, козацької честі;

12. «Чорна рада» є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Матеріал для свого тво­ру він брав з багатьох джерел: друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам в архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історич­них пісень, переказів, легенд, казок про козаччину тощо.