Патентне право - це сукупність норм, що регулюють май­нові й особисті немайнові відносини, які ви...

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Патентне право - це сукупність норм, що регулюють май­нові й особисті немайнові відносини, які виникають у зв´язку з використанням авторства на винаходи, корисні моделі і про­мислові зразки, з охороною прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, установленням режиму використання цих об´єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а також захистом прав авторів і патентовласників. by Mind Map: Патентне право - це сукупність норм, що регулюють май­нові й особисті немайнові відносини, які виникають у зв´язку з використанням авторства на винаходи, корисні моделі і про­мислові зразки, з охороною прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, установленням режиму використання цих об´єктів, матеріальним і моральним стимулюванням, а також захистом прав авторів і патентовласників.

1. Явище матеріального світу як об´єкт відкриття - це невідо­ма раніше об´єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об´єкта матеріального світу (природи).

1.1. Явище і сутність органічно поєднані, існують незалежно від волі і свідомості людини. Досить часто сутність прихована за явищем.

1.1.1. разі розкриття сутності стає можливим наукове пояснення самого явища.

1.2. Явище завжди несе в собі ін­формацію про сутність об´єкта матеріального світу.

2. Спори, пов´язані з порушенням прав та інтересів патентовласників, розв´язуються судом, господарським або третейським су­дом у порядку, встановленому чинним законодавством України.

2.1. суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

2.1.1. - авторство на промисловий зразок;

2.1.2. - встановлення власника патенту;

2.1.3. - порушення майнових прав власника патенту;

2.1.4. - укладання та виконання ліцензійних договорів;

2.1.5. - право попереднього користування;

2.1.6. - винагороду автора;

2.2. Кодексом України про Адміністративні правопорушення (ст. 51-2) передбачена відповідальність за незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка та ін., привлас­нення авторства на такий об´єкт або інше умисне порушення прав на об´єкт права інтелектуальної власності, що охороняється за­коном. Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

2.3. Статтею 177 КК України передбачена відповідальність за по­рушення прав на об´єкти промислової власності. Незаконне ви­користання винаходу, корисної моделі, промислового зразка та ін., якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі (якщо її розмір у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян), - карається штрафом від ста до чо­тирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією не­законно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, при­значених для її виготовлення.

3. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

3.1. Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням права власника патенту.

3.2. На вимогу власника патенту таке порушення має бути припи­нено, а порушник зобов´язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

3.2.1. Вимагати поновлення порушених прав влас­ника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

4. Об´єктами патентного права є винаходи, корисні моделі і промислові зразки, яким надається правова охорона, що не су­перечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

4.1. Корисна модель — це конструктивне виконання засобів ви­робництва і предметів споживання, а також їх складових частин.

4.2. Промисловим зразком є художньо-конструкторське рішен­ня виробу, що визначає його зовнішній вигляд.

4.2.1. міст промисло­вого зразка складає не технічне рішення, а художньо-конструк­торське рішення виробу, що формує його зовнішній вигляд: ав­томобіля, літака, телевізора тощо.

4.2.2. Правова охорона надається промисловому зразку, що є новим і промислово придатним.

5. Суб´єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб´єктами можуть також бути патентовласники - фізичні та юридичні особи, які не є авторами, од­нак одержали окремі патентні права за законом або договором (ст. 463 ЦК України).

5.1. Неповнолітні особи вправі самостійно, без згоди батьків чи законних представників, здійснювати свої патентні права після досягнення 14 років (п. 2 ст. 32 ЦК України).

5.2. Іноземні фізичні та юридичні особи користуються правами нарівні з фізичними і юридичними особами України відповідно до міжнародних дого­ворів України.

6. До джерел патентного права належить

6.1. Конституція України (ст.ст. 41, 54)

6.2. ЦК України глава 39

6.3. Закон України «Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі»

6.4. «Про охорону прав на промислові зразки»

6.5. міжнародні угоди

6.5.1. Паризьку конвенцію з охорони промислової власності (1883 p.)

6.5.2. Євразійську патентну конвен­цію (1995 р).

7. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.

7.1. Наукове відкриття є особливим, нетрадиційним результатом інтелектуальної діяльності. Воно характеризується важливістю і певною мірою значимістю в розвитку людства, вагомими зру­шеннями у розвитку науково-технічного прогресу. Наукове від­криття - це досягнення всього людства, і воно не може бути мо­нополізоване окремою особою чи групою осіб, мати конкретного правоволодільця.

7.1.1. З моменту обнародування воно стає надбанням людства і може бути вільно використано будь-ким як при про­веденні подальших наукових досліджень, так і при розробці на його основі конкретних технічних рішень.

7.1.2. Наукове відкриття має бути достовірним, тобто існування за­кономірності, властивості чи явища матеріального світу не прос­то констатуються автором, а обов´язково доводяться ним теоре­тично або експериментально.

7.2. Аналіз чинного зако­нодавства дозволяє говорити не лише про особливості об´єкта у праві інтелектуальної власності на наукове відкриття, а й зважу­вати на складнощі у здійсненні правового регулювання науково­го відкриття.

7.2.1. Даному питанню присвячена окрема глава ЦК Ук­раїни (ст.ст. 457-458).

7.2.2. На міжнародно- правовому рівні наукові відкриття, як об´єкт інтелектуальної власності, регулюються ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелекту­альної власності, прийнятої на Стокгольмській дипломатичній конференції у 1967 році.

7.2.3. Новим ЦК науковим відкриттям нада­на юридична визначеність та конкретність, однак спеціальний закон щодо врегулювання суспільних відносин у даній сфері, на жаль, в Україні відсутній.

7.2.3.1. Відповідно до ст. 457 ЦК України, науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об´єктивно існуючих законо­мірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вно­сять докорінні зміни урівень наукового пізнання.

7.3. об´єктами наукових відкриттів є закономірності, властивості та явища ма­теріального світу, визначальними ознаками яких є те, що по-пер­ше, вони не були відомі раніше в світі і виявлені вперше; по-друге, здатні вносити докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Тіль­ки за наявності таких умов закономірності, властивості та явища матеріального світу можуть бути визнані відкриттям, до того ж, кожен із зазначених об´єктів може бути окремим відкриттям.

7.4. Суб´єктами права на наукове відкриття передусім є фізич­ні особи незалежно від віку, дієздатності, стану здоров´я тощо, творчою працею яких зроблено відкриття. В сучасних умовах відкриття може бути зроблено (встановлено, доведено, обґрунто­вано тощо) творчою працею не лише однієї особи, а декількох.

7.4.1. кщо відкриття зроблено кількома особами, то виникає співав­торство на нього. При цьому співавторами часто бувають вчені різних галузей науки, які прийшли до відкриття, досліджуючи його окремі елементи. Співавтором визнається особа, яка своєю творчою працею взяла участь у встановленні відкриття. Не мо­жуть претендувати на співавторство особи, які надали автору наукового відкриття лише технічну допомогу (виконання розра­хунків, оформлення документів, організаційне керівництво до­слідженнями тощо).

7.4.2. Наукове відкриття може бути зроблено у зв´язку з виконан­ням службових обов´язків, в певній установі чи закладі. Навіть у такому випадку усі немайнові права на нього будуть належати його авторові. Право авторства є найважливішим серед особиcтих немайнових прав, які має особа, котра зробила відкриття. Воно не може бути відчужене за життя автора або перейти до спадкоємців після його смерті.

7.5. Відповідно до ст. 458 ЦК України автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім´я або спеціальну назву.

7.5.1. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охо­роняється у порядку, встановленому законом. Дане положення закону закріплює за автором відкриття пра­во на авторське ім´я. Воно полягає у можливості автора вимага­ти, щоб за будь-яких згадувань щодо зробленого ним наукового відкриття воно пов´язувалося з його ім´ям, а також, щоб його ім´я не спотворювалося.

8. Закономірність матеріального світу як об´єкт відкриття - це невідомий раніше, але об´єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв´язок між явищами або властивостями матеріального світу.

8.1. ака закономірність у природі існувала, існує і буде існувати за­вжди. Об´єктом відкриття вона стає лише тоді, коли про існуван­ня цієї закономірності людина дізналася, встановила її, виявила об´єктивне існування.

8.2. Закономірність як прояв дії об´єктивного зв´язку характеризується тим, що є стійким і закономірним зв´язком між явищами і властивостями, має універсальний ха­рактер.

8.3. Об´єкти різняться між собою за різноманітни­ми властивостями, як істотними, так і неістотними.

8.3.1. Сукупність істотних властивостей об´єкта складає його якісну визначеність. Виявити нову істотну властивість об´єкта - означає встановити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому рані­ше якісну визначеність об´єкта стосовно інших об´єктів, з якими він вступає у взаємодію.

8.3.1.1. При цьому повинно бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона за собою тягне і при яких взаємодіях проявляється.

9. Властивість матеріального світу як об´єкт відкриття - це невідома раніше об´єктивно існуюча якісна сторона об´єкта ма­теріального світу.