1. Тема: підкорення людиною міста.
2. Валер'ян Підмогильний
2.1. «Написав “Місто”, бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає “хуторянську ворожість до міста”, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».
3. Жанр: модерний урбаністичний роман.
4. Композиція: складається з двох частини.
5. Ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.
6. Епос
7. 1927 р.
8. Персонажі твору
8.1. Степан Радченко
8.1.1. головний персонаж
8.1.1.1. "На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м'які волосинки, не голені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто із селюків і дехто з поетів"
8.1.1.1.1. "Культурних сил треба нам, от що", - міркував Степан, і йому приємно було, що він тільки тимчасово, на три роки, покинув свої стріхи, щоб вернутися потім при повній зброї на боротьбу і з самогоном, і з крадіжками, і з недіяльністю місцевої влади"(позиція Степана на початку твору)
8.2. Надійка
8.2.1. дівчина з села
8.2.1.1. "Довгі рукава її сірої блузки були милішими йому за голі руки інших комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз з-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі. До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи боязко."
8.3. Тамара Василівна (Мусінька)
8.3.1. дружина крамаря,у якого жив Степан
8.3.1.1. "У неї була товста, округла спина - роздобріла на довільних харчах! В її умінні любити не було нічого штучного, хоч слово "любов" було її найулюбленішим жартом..."Мусінька ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею..."
8.4. Зоська
8.4.1. міська дівчина
8.4.1.1. " І раптом у цій примарній мандрівці по ясній країні кохання йому назустріч вийшла маленька бліда постать, похила й скорботна, як придорожня жебрачка...Зоська!Страшний жаль згнітив його на спогад про дівчину, що була вже вичерпана його чуттям, яку вже покинула його душа у своєму простуванні. Образ її викликав тугу, а не порив, біль за бузглуздий лад житття..."
8.4.1.1.1. "Міськість і вабила його в ній. Стати городянином було головним..."
8.5. Рита
8.5.1. балерина
8.5.1.1. "Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними - чорного: волосся, очі сукня й лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого чару...Життя було в убранні, а в тілі - сон"
8.5.1.1.1. Вчинила самогубство, після того, як Степан покинув її.
8.6. Левко
8.6.1. "Студент-сільськогосподарник... він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер - зразковий агроном... Учився він дуже аккуратно, ходив завсігди в чумарці й над усе любив полювання."
8.7. Лука Гнідий
8.7.1. крамар, у якого жив Степан
8.8. Вигорський
8.8.1. друг Степана
8.8.1.1. Прототипом цього персонажу був Євген Плужник.