Закономірності та принципи розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови.

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Закономірності та принципи розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови. by Mind Map: Закономірності та принципи розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови.

1. Четверта закономірність – засвоєння норми літературної мови – залежить від розвитку у дитини чуття мови. Мова – упорядкована система мовних одиниць, функціонує в людському суспільстві як засіб комунікації (спілкування) у вигляді мовлення. Маленька дитина не знає правил, не знає мовних законів, вона практично засвоює норму рідної мови. Допомагає їй в цьому так зване мовне чуття. Спостереження за процесом оволодіння дитиною рідної мови показують, що чуття мови з’являється досить рано (вже в 2 роки) і з віком набуває чіткішої диференціації. Діти починають самостійно створювати нові слова, з’являється чуття словотворення.

2. Третя закономірність – Засвоєння виразності мови – залежить від розвитку у дитини сприйнятливості до засобів інтонації, тобто вміння відчувати виразність чужої мови, її внутрішній світ. Уже в ранньому віці діти добре розуміють і відчувають різні інтонаційні відтінки мови (оклик, запитання, наказ, радість, сум гнів, незадоволення). Діти вчаться розуміти синоніми, епітети, метафори, які вживаються в рідній мові.

3. Перша закономірність – Мова засвоюється, якщо дитина навчиться управляти мускулами мовного апарату (артикулювати звуки), координувати мовно – рухові (промовляння звуків, слів) та слухові ( сприймання на слух, розуміння мови) відчуття. Дитина повинна навчитися розрізняти звуки рідної мови на слух, диференціювати їх, правильно вимовляти, артикулювати кожний звук. Для цього потрібна активна мовна практика, під час якої відбувається постійне тренування органів мови (язика, губів, зубів) шляхом наслідування мови дорослих.

4. друга закономірність – розуміння смислу мови – залежить від засвоєння дитиною лексичних і граматичних значень різного ступеня узагальнення. Спочатку дитина чує звуки мови, але не розуміє значення слів з цими звуками. Розуміння мови дорослих починається в другій половині першого року життя. Дитина розуміє мову, безпосередньо звернену до неї, пов’язану із задоволенням її потреб, поступово розуміє зміст слів, що позначають предмети, явища, їхні ознаки у навколишньому світі, тобто починає засвоювати лексичне значення. Наприклад, слово м’яч означає тільки той м’яч, яким дитина грається. Потім складається узагальнений образ м’яча: це круглий, гумовий предмет, ним граються, його можна кидати тощо. М’яч - це іграшка.

5. П’ята закономірність – засвоєння письмової мови – залежить від розвитку координації між усною й письмовою мовою. Усне мовлення випереджає розвиток письмового. Дитина не може оволодіти письмовою мовою якщо не засвоїть усного мовлення. Письмо – це код усного мовлення. Протягом дошкільного віку діти оволодівають лише усною нормою мовлення, а в школі дітей вчать писати.

6. Шоста закономірність – темпи збагачення мови – залежить від ступеня досконалості структури мовних навичок. Чим краще розвинута мова дитини, тим краще вона складає розповіді, запам’ятовує нові слова, звороти, вірші, казки, тим краще передає зміст побаченого й почутого.