Методи, прийоми та засоби формування граматичної будови мовлення

1. - розвиток уміння визначати споріднені слова та виконувати морфологічний аналіз слів.а) визначення «зайвого» слова: стіл, столик, сто; лисиця, лисячий, лисий. б) відбір із групи слів слів-родичів; в) підбір слів-родичів з опорою на запитання; Слова: зелень, сіль, лінь, колір. д) підбір слів-родичів з опорою на лексичне значення заданої словоформи.

2. - розвиток системи словотворення;а) розвиток суфіксального словотворення б) розвиток префіксального словотворення в) утворення складних слів з опорою на вихідні пари слів і картки г) утворення або відбір споріднених слів з опорою на лексичне і граматичне значення морфем з використанням текстів оповідань, загадок, віршів

3. На шкільних уроках із «Природознавства» необхідно ство­рити такі умови формування понять:

4. а) організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих;

5. б) організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях

6. 1. організація розумової діяльності, спрямованої на виді­лення істотних ознак; 2. забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном; 3. організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

7. - диференціація граматичних значень та уточнення зв'язків з формальними ознаками;1. Розвиток умінь визначити рід різних частин мови за їх кінцевою основою. 2. Формування вмінь помічати граматичне значення суфіксів в іменниках і прикметниках.

8. - диференціація частин мови (на практичному рівні);а) диференціація іменників) та дієслів (слів-назв дій предметів); б) диференціація прикметників (слів-ознак предметів) та іменників (слів-назв предметів); в) диференціювання іменників, прикметників та дієслів.

9. Методи та прийоми з формування звукового аналізу та синтезу на уроках грамоти

10. 1 етап. Формування (актуалізація) складового аналізу слова. Вона передбачає розвиток уміння ділити слова на склади, визначати кількість та послідовність складів у слові. Під час формування складового аналізу з опорою на допоміжні засоби пропонується, наприклад, відплесками або відстукати слово по складах та назвати їх кількість. У процесі розвитку складового аналізу в мовленнєвому плані робиться акцент на уміння виділяти голосні звуки в слові, засвоїти основне правило поділу слова на склади: у слові стільки складів, скільки голосних звуків.

11. 2 етап. Визначення звукової структури кожного виділеного складу. Оскільки попередніми етапами відпрацьовувалось уміння виділяти перший і останній звук у словах, то ця операція є доступною для дітей. Певних зусиль вимагає лише виділення голосного звука у відкритому складі, для цього використовуються спеціальні прийоми: протяжна вимова останнього голосного у складі; вібрована вимова голосного у відкритому складі; роздільна вимова приголосного і голосного тощо. Опора на голосні звуки під час поділу на склади дозволяє усунути та попередити помилки на пропуски та додавання голосних звуків.

12. Наступним за складністю видом аналізу є визначення послідовності звуків у слові, яка має здійснюватись спочатку на основі складового аналізу слова та звукового аналізу всіх складів, що входять до нього, а потім - без складового аналізу, шляхом перерахування послідовно всіх звуків у слові. Складова будова слів поступово ускладнюється. Спершу від­працьовуються звуковий аналіз слів зі схожою складовою будовою, потім поступово з різною: 1. Односкладові слова: • без збігу приголосних типу сон, мир, ліс та ін.; • зі збігом приголосних на початку слова (степ, клен); • зі збігом приголосних у кінці слова (верх, вовк); • зі збігом приголосних на початку та в кінці слова (стовп, блиск)

13. 2. Двоскладові слова: • один склад відкритий, другий - закритий (пісок, вагон); • обидва склади закриті (балкон, барліг); • зі збігом приголосних на початку слова (книга, трава, стакан); • з двома випадками збігу приголосних в одному слові (правда, пливти); •один зі складів з м'яким приголосним та з «ь» (ведмідь, пальці). 3. Трьохскладові слова: • із прямими відкритими складами (молоко, корова); • із відкритими та закритими складами (сонечко, віконце); • зі збігом приголосних (стрибати, блискавка).

14. І нарешті - визначення кількості звуків у слові. Це завдання є найскладнішим, оскільки вимагає суміщення двох завдань: визначення послідовності звуків у слові та підрахунок їх кількості.

15. Формування аналізу ізольованих звуків. Формування складового аналізу. Визначення послідовності звуків у слові. Визначення кількості звуків у слові. Формування довільного оперування звуковим складом слова

16. 2. Двоскладові слова: • один склад відкритий, другий - закритий (пісок, вагон); • обидва склади закриті (балкон, барліг); • зі збігом приголосних на початку слова (книга, трава, стакан); • з двома випадками збігу приголосних в одному слові (правда, пливти); •один зі складів з м'яким приголосним та з «ь» (ведмідь, пальці). 3. Трьохскладові слова: • із прямими відкритими складами (молоко, корова); • із відкритими та закритими складами (сонечко, віконце); • зі збігом приголосних (стрибати, блискавка).