Депресія - психічний розлад, основними ознаками якого є знижений настрій і зниження або втрата зд...

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Депресія - психічний розлад, основними ознаками якого є знижений настрій і зниження або втрата здатності отримувати задоволення (ангедонія). by Mind Map: Депресія - психічний розлад, основними ознаками якого є знижений настрій і зниження або втрата здатності отримувати задоволення (ангедонія).

1. Причини

1.1. втрата роботи,

1.2. важка стресова подія

1.3. психологічна травма,

1.4. смерть рідних

2. Симптоми

2.1. пригнічення,

2.2. втрата інтересу,

2.3. неможливість відчувати радість,

2.4. зменшення життєвої енергії, пасивність,

2.5. тривога,

2.6. сонливість або безсоння,

2.7. низька концентрація

2.8. втрата апетиту,

2.9. низька самооцінка,

2.10. відчуття провини чи відчаю,

2.11. думки про самогубство.

3. Діагностика Діагностується у випадку, якщо майже щодня і впродовж більшої частини дня, одночасно протягом ≥2 тиж., ≥5 наявні із нижче перерахованих симптомів, у тому числі ≥1 із 2 перших:

3.1. 1) депресивний настрій;

3.2. 2) помітне зменшення зацікавлення до практично усіх заходів та/або пов’язаного з ними відчуття задоволення;

3.3. 3) посилення або ослаблення апетиту, чи значне зниження (не пов’язано із дієтою), або приріст маси тіла (напр. 5 % впродовж місяця);

3.4. 4) безсоння або надмірна сонливість;

3.5. 5) психомоторне збудження або загальмованість;

3.6. 6) відчуття втоми або втрати енергії;

3.7. 7) почуття власної меншовартості або безпідставне почуття вини;

3.8. 8) зниження гостроти мислення, труднощі з концентрацією уваги або у прийнятті рішення;

3.9. 9) рецидивуючі думки про смерть (не тільки страх смерті);

3.10. 10) рецидивуючі суїцидальні думки без окресленого плану, спроби самогубства або наявність плану вчинення самогубства.

4. Терапія

4.1. 1. Основну роль у лікуванні депресії відіграє фармакотерапія, ефекти від якої розвиваються, найшвидше, через 2 тиж. застосування ЛЗ. Рішення про неефективність ЛЗ і про зміну лікування необхідно приймати тільки тоді, коли задовільного ефекту не вдається отримати впродовж 6 тижнів.

4.2. 2. Перший чи наступний епізод депресії, якщо раніше пацієнт не отримував лікування → вибір конкретного антидепресивного ЛЗ робить лікар, який здійснює лікування.

4.3. 3. Рецидив депресії у пацієнта, який раніше вже лікувався → призначається ЛЗ, що був ефективним у попередньому епізоді.

4.4. 4. У випадку депресії з легким чи помірним перебігом серед ЛЗ нової генерації найефективнішими є есціталопрам, міртазапін, сертралін, венлафаксин. При виборі ЛЗ необхідно враховувати ймовірність побічних симптомів, взаємодію з іншими ЛЗ і ціну. При тяжкій депресії дещо ефективнішими є трициклічні антидепресанти. При депресії з психотичними симптомами додатково застосовуються антипсихотичні ЛЗ.

4.5. 5. Тривожні симптоми вимагають невідкладного застосування анксіолітичних ЛЗ [транквілізаторів] →розд. 21.5. Більшість антидепресивних препаратів має протифобічну дію, але ефект наступає через декілька тижнів їхнього вживання.

4.6. 6. Фармакотерапія депресивного епізоду депресії повинна бути продовжена ще на 6 міс. після зникнення симптомів. У випадку перенесення 3 епізодів депресії за останні 5 років показане лікування впродовж декількох років.

4.7. 7. При розладах адаптації лікування показане до моменту припинення дії причини або адаптації пацієнта до тяжкої ситуації.

4.8. 8. Фармакотерапія депресії внаслідок соматичних причин є дискусійною. Згідно з однією точкою зору, принципове значення має лікування основної хвороби, а лікування депресії залежить від актуального психічного стану — антидепресанти відміняють після закінчення депресії. Згідно з іншими рекомендаціями, соматичну хворобу необхідно трактувати тільки як пусковий фактор і лікувати депресію, відповідно до підтвердженої форми депресії.

4.9. 9. При дистимії рекомендується фармакотерапія впродовж ≥2–3 років.

4.10. 10. При циклотимії немає загально прийнятих рекомендацій. Застосовуються нормотимічні ЛЗ (переважно, похідні натрію вальпроату).

4.11. 11. При усіх формах депресивних розладів найкориснішим є поєднання фармакотерапії і психотерапії. При помірній, важкій і психотичній депресії необхідним є фармакологічне лікування. При психотичній депресії психотерапевтичне лікування має допоміжний характер.