1. Специфіка роботи
1.1. Завдання для історикі
1.1.1. Завдання 1.
1.1.1.1. Ознайомитися з історією розвитку ІКТ.
1.1.2. Завдання2.
1.1.2.1. Дослідити основні інформаційно-комунікаційні технології (методи) навчання.
1.1.3. Завдання 3.
1.1.3.1. Ознайомитися з історією розвитку логарифма та його властивостей.
1.1.4. Завдання 4.
1.1.4.1. Висловити власні думки щодо використання ІКТ на уроках математики.
1.1.5. Завдання 5.
1.1.5.1. Визначити вплив ІКТ на учнів.
1.2. Описання
1.2.1. Історик - людина, яка вивчає минуле людства у всьому його різноманітті. Використовуючи знання про всілякі історичні факти і процеси, відтворює картину життя держави, народів і окремих людей в різні часи. Встановлює закономірності розвитку суспільства і виявляє причинно-наслідкові зв'язки між подіями, що відбулися.
2. Історія розвитку ІКТ
2.1. Відео-фрагмент
2.2. Етапи розвитку ІКТ
2.2.1. Етапи розвитку, що виділяються за видами інструментарію технології
2.2.1.1. 1-й етап (до другої половини XIX ст.)
2.2.1.1.1. 'Ручна" інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом відправки через пошту листів, пакетів, депеш.
2.2.1.2. 2-й етап (з кінця XIX ст.)
2.2.1.2.1. "Механічна" технологія, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта.
2.2.1.3. 3-й етап (40 – 60-і pp.. XX в.)
2.2.1.3.1. "Електрична" технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони.
2.2.1.4. 4-й етап (з початку 70-х pp..)
2.2.1.4.1. "Електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи управління та інформаційно-пошукові системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів.
2.2.1.5. 5-й етап (з середини 80-х pp..)
2.2.1.5.1. "Нова" ("Комп'ютерна") технологія, основним інструментарієм якої є ПК із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення.
2.2.2. Етапи розвитку за можливостіями комп'ютерних технологій
2.2.2.1. 1-й етап (з початку 60-х pp..)
2.2.2.1.1. Характеризується ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку і зекономленими в результаті впровадження коштами. Основною проблемою (психологічною) на цьому етапі була погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розроблювачів через розходження їхніх поглядів і розуміння розв'язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали і, незважаючи на їх достатньо великі можливості, не використовували повною мірою.
2.2.2.2. 2-й етап (з середини 80-х pp..)
2.2.2.2.1. Характеризується появою персональних комп'ютерів. Змінюється підхід до створення інформаційних систем – орієнтація на індивідуального користувача для підтримки прийнятих ним рішень. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає порозуміння між обома групами спеціалістів. На цьому етапі використовується , як централізоване опрацювання даних, характерне для першого етапу, так і децентралізоване, що базується на розв'язанні локальних задач і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.
2.2.2.3. 3-й етап (з початку 90-х pp..)
2.2.2.3.1. Характеризується аналізом стратегічних Переваг у бізнесі і заснований на досягненнях телекомунікацію! ої технології розподіленого опрацювання інформації. Інформаційні системи мають за своєю метою не тільки у збільшенні ефективності опрацювання даних і допомоги керівнику, а допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі та отримати максимальний прибуток.
2.2.3. Етапи розвитку за опрацюванням інформації за видами задач і процесів
2.2.3.1. 1-й етап (60 – 70-ті pp..)
2.2.3.1.1. Опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини.
2.2.3.2. 2-й етап (з 80-х pp..)
2.2.3.2.1. Створення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань
3. Історія розвитку логарифма
3.1. З історичних джерел
3.1.1. Перші зародки поняття логарифма можна знайти в Архімеда, але сама ідея розвитку не набула. Триста років тому в епоху Відродження почався бурхливий розвиток науки, техніки і мореплавства. Розвиток астрономії, а точніше астрономічних спостережень, вимагали нових методів обчислень, які були б доступні широкому колу людей. В основу таких методів і були покладені логарифми.
3.2. Видання таблиць логарифмів
3.2.1. Перші таблиці логарифмів склав швейцарський механік, годинникар, астроном і математик І.Бюргі (1552-1632). Він довго не наважувався їх опублікувати і лише в 1620 році за наполяганням Кеплера він їх видав. Оригінал цих таблиць зберігається зараз у Пулковській обсерваторії в С.-Петербурзі.
3.3. Неперові логарифми
3.3.1. За свою неквапливість Бюргі поплатився пріоритетом. В 1614 році в Англії шотландський математик Джон Непер, барон, який займався різними науками, особливо астрономією і математикою, надрукував таблиці логарифмів тригонометричних функцій від 0º до 90º. До речі, натуральний логарифм в честь Непера називають Неперовим логарифмом.
3.4. Ідея винекнення логарифмів
3.4.1. Ідея десяткових логарифмів виникла в англійського професора Генрі Брігса, який після зустрічі з Джоном Непером вже в 1617 році опублікував такі таблиці для чисел першої тисячі. Після цього менше ніж за 7 років він обчислив 30000 логарифмів з 14 десятковими знаками.
3.4.2. У 1628 році голландський математик А.Влакк доповнив їх, а на основі цих таблиць у 1703 році в Росії були надруковані таблиці логарифмів синусів та косинусів. Ці таблиці допомагали астрономам і інженерам, скорочуючи час на обчислення, а отже, як сказав знаменитий французький вчений Лаплас, "продовжували життя обчислювачам".
3.4.3. Для обчислення логарифмів довгий час використовували логарифмічну лінійку, яку сконструював англійський математик, священик Оутред в 17 ст. Близько 350 років вона залишалася надійним апаратом для наближених, але швидких обчислень. Але час іде, наука і техніка рухаються вперед, і на зміну логарифмічній лінійці прийшов мікрокалькулятор.