Соціологія

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Соціологія by Mind Map: Соціологія

1. За масштабом:

1.1. міжнародні

1.2. галузеві

1.3. локальні

1.4. регіональні

1.5. загально-національні

2. Передумови виникнення соціології:

2.1. Політичні та соціальні

2.2. Економічні

2.3. Наукові

3. Структура соціологічного знання

3.1. 1 рівень

3.1.1. загальна соціологія

3.2. 2рівень

3.2.1. Теорії середнього рівня(за Робертом Мертоном

3.2.1.1. спеціальні соціологічні теорії

3.2.1.2. Галузеві соціології

3.3. 3 рівень

3.3.1. Конкретні соціологічні дослідження

4. Функції соціології

4.1. Описова

4.2. Прогностична

4.3. Пізнавальна

4.4. Соціально-управльнська

4.5. Соцільно-технологічна

5. Принципи соціології

5.1. Принцип емпіризму

5.2. Принцип роз'яснення отриманих дослідницьких даних

5.3. Принцип свободи від оціночних суджень

5.4. Принцип незалежності та об'єктивності висновків

6. це наука про становлення, розвиток, зміни та перетворення, про функціонування соціальних спільностей і форм їхньої самоорганізації: соціальних систем, соціальних структур та інститутів.

7. групи законів

7.1. закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи, її окремих складових елементів

7.2. закони соціальної динаміки, що пояснюють соціальний розвиток і соціальні зміни.

8. Найголовніші особливості соціології як науки:

8.1. Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища.

8.2. Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (наприклад, економіка – економічну сферу, юриспруденція – правову, політологія – політичну), то соціологія вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення.

8.3. Соціологія вивчає соціальні зв’язки між різними сферами життя суспільства.

8.4. Соціологія слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін.

8.5. Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

9. виникнення науки стало результатом спільної дії низки різноманітних чинників:

9.1. Бурхливий розвиток природознавства та фундаментальні відкриття в багатьох галузях природничих наук.

9.2. Промислова революционер та швидке утвердження капіталізму.

9.3. Глибокі економічні зміни, викликані утвердженням капіталізму, сприяли суттєвим соціальним змінам: переважна більшість населення стала працювати у промисловості, торгівлі, державних інституціях, а не в галузі землеробства; намітилося значне збільшення міського населення та змен­шення сільського, відбулося різке розшарування населення на багатих і бідних унаслідок первісного накопичення капіталу.

9.4. Суттві політичні зміни, що тісно пов’язані з економічними.

9.5. Важливими інтелектуальними джерелами появи соціології виявилися знання, здобуті в межах інших наук, які були певним плацдармом, базою для нової науки.

9.6. Панування позитивізму в суспільних науках.

10. Макросоціологія найтісніше пов'язана з такими науками, як:

10.1. економіка

10.2. право

10.3. політологія

10.4. кльтурологія

11. Мікросоціологія найтісніше пов'язана з такими науками як:

11.1. педагогікою

11.2. психологією

11.3. лінгвістикою

12. Виникнення і розвиток соціології нерозривно пов’язане з емпіричними дослідженнями, які є джерелом нових знань, необхідних для збагачення теорії, регулювання соціальних процесів.

13. Конкретні соціологічні дослідження дозволяють:

13.1. – отримати відображення реального стану соціальних явищ і процесів у суспільстві, зняти «знімок стану»;

13.2. – виявити наявні суперечності і тенденції розвитку соціальних відносин;

13.3. – дати прогноз соціальних ситуацій;

13.4. – визначити оптимальні шляхи впливу на тенденції суспільного розвитку та вирішення суперечностей;

13.5. - – здійснювати дієвий контроль за станом справ у різних сферах суспільного життя, здійснювати зворотний зв’язок.

14. це наука про суспільство, соціальні спільноти та суспільні відносини.

15. Види соціологічного дослідження:

15.1. За головною метою:

15.1.1. фундаментальні (розробляють висновки про універсальні зв’язки і процеси безвідносно до емпіричного матеріалу, який використовується);

15.1.2. прикладні (результати використовуються на практиці, для вирішення вузького кола практичних проблем).

15.2. За частотою проведення:

15.2.1. разові (дають інформацію про стан об’єкта, кількісні та якісні характеристики в момент його вивчення, інформацію називають);

15.2.2. повторювальні:

15.2.2.1. панельні (одні й ті самі люди через однакові інтервали в часі за умов здійснення певного заходу);

15.2.2.2. лонгітюдні (дослідження протягом року з урахуванням ґенези сукупності, що вивчається, певної стадії розвитку);

15.2.2.3. трендові (історичні та когортні).

15.3. За системою вибору одиниць об'єкта:

15.3.1. Монографічні спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який є представником цілого класу подібних об’єктів.

15.3.2. Суцільні обстежують усі, без винятку, одиниці об'єкта.

15.3.3. Вибіркові обстежують не всі одиниці, що є об’єктом дослідження, а лише їх частину.

16. Програма соціологічного дослідження – науковий документ, який містить методологічні та процедурні основи дослідження соціального об’єкта.

17. Гіпотеза в соціологічному дослідженні – обґрунтоване припущення про структуру, про механізми функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта.

18. Види гіпотез:

18.1. За змістом:

18.1.1. описові (містять припущення про фактичний стан об’єкта, його функціонування);

18.1.2. пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціонування об’єкта);

18.1.3. прогнозні (передбачають тенденції та напрямки функціонування і розвитку об’єкта)

18.2. За рівнем аналізу:

18.2.1. теоретичні (існують у формі теоретичних припущень);

18.2.2. статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики);

18.2.3. емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники).

18.3. 3 огляду на завдання дослідження:

18.3.1. основні;

18.3.2. другорядні.

18.4. За послідовністю виникнення:

18.4.1. первинні (робочі гіпотези, висунуті під час розробки програми дослідження);

18.4.2. вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не підтверджуються під час дослідження).

19. Суспільство як цілісна соціальна система може бути виражене в трьох аспектах:

19.1. як сукупність індивідів, в основі взаємодії яких лежать ті чи інші загальні обставини (місто, село, колектив тощо);

19.2. як ієрархія соціальних позицій (статусів) особистостей, які включені в діяльність даної системи і соціальних функцій (ролей), які вони виконують на основі даних соціальних позицій;

19.3. як сукупність норм і правил, які регулюють поведінку елементів даної системи.

20. з марксистською концепцією, суспільство поділяється на формації

20.1. первісну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну

21. Соціальні групи, з яких складається суспільство, характеризуються великою різноманітністю. Їх можна класифікувати:

21.1. за кількісним складом (від невеликих соціальних груп до суспільства в цілому);

21.2. за часом існування (від декількох днів до століть)

21.3. за об’єднувальним критерієм (спільність тих чи інших інтересів, цілей, симпатій, цінностей, які поділяються іншими членами);

21.4. за рівнем згуртованості та організованості (від неформальних груп до об’єднань і партій зі своїми програмами і статутами);

21.5. за характером діяльності (про- чи антисуспільної, спонтанної чи цілеспрямованої тощо) та ін.

22. Поняття «соціальний інститут» увів у науковий обіг Герберт Спенсер і виділив п’ять типів соціальних інститутів залежно від розв’язуваного ними завдання:

22.1. домашні або сімейні, які займаються будівництвом родини, упорядкуванням сімейного життя, вихованням дітей;

22.2. обрядові чи церемоніальні – регулюють повсякденну поведінку людей, встановлюють звичаї, обряди, етикет;

22.3. політичні - є носіями пануючих у даному суспільстві політичних інтересів і відносин;

22.4. церковні – забезпечують інтеграцію суспільства, встановлюють моральні норми і принципи людського співжиття;

22.5. професійні і промислові (цехи, профспілки), які виникають на основі поділу праці і регулюють економічні відносини.

23. Типи та функції соціальних інститутів

23.1. Тип інституту

23.1.1. Економічні (власність, гроші, банки, господарські об’єднання)

23.1.1.1. Політичні (держава, Верховна рада, суд, прокуратура, армія, міліція)

23.1.1.1.1. Культурні та виховні (наука, освіта, релігія, ЗМІ)

23.2. Функції

23.2.1. Організовують економічну сферу суспільства, забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг

23.2.1.1. Пов’язані зі встановленням, виконанням і підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей

23.2.1.1.1. Сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивідів

24. Предмет соціології політики охоплює соціальні аспекти функціонування політичної сфери – інституціалізацію, соціалізацію, інструменталізацію політичних форм (держави, влади, демократії, консенсусу) в контексті соціального середовища, а також політичну свідомість і політичну поведінку людей, відображених у діяльності державних і суспільних інститутів, організацій та в механізмах їх впливу на процес функціонування влади.

25. Усі дослідження завжди виходять на проблеми влади, владних відносин, їх розвитку, функціонування в суспільстві, завдяки чому було сформовано проблемне поле соціології політики, основними елементами якого є:

25.1. Аналіз політичного процесу та його матеріальної основи

25.2. Соціологічний аналіз механізму влади, її типологія, функціонування; участь індивідів у здійсненні владних функцій.

25.3. Політична стратифікація

26. Соціологія освіти – галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси у сфері освіти.

27. Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з’ясування її специфічних рис, до яких належать:

27.1. соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;

27.2. форми закладів освіти, їх певна організація і становище в суспільстві;

27.3. групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у суспільстві;

27.4. регулятори функціонування закладів освіти і суб’єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);

27.5. спеціальні методи освітянської діяльності – навчання, виховання;

27.6. відомо поставлені цілі;

27.7. планомірна, систематична реалізація процесу свідомої соціалізації;

27.8. певний зміст освіти – наявність навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;

27.9. ефективність освітянської діяльності у формуванні багатьох психічних рис людини, розвитку її мислення;

27.10. використання освіти як механізму запобігання соціально небажаних видів поведінки;

28. Соціальна функція освіти – роль, яку освіта як соціальний інститут виконує щодо потреб суспільства або окремих його сфер. На її особливості впливають рівень розвитку і потреби суспільства, сформульовані державою соціальна мета і принципи освіти. Аналіз соціальних функцій освіти дає змогу визначити властивості, специфіку, межі освіти як соціального феномену.

29. Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб’єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів.

29.1. Соціологія конфлікту – це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв’язання соціальних конфліктів.

30. Предмет соціології конфлікту:

30.1. з’ясування соціальної природи та сутності конфліктів, принципів їх діагностики;

30.2. соціологічний аналіз конфліктів, їх типологія та класифікація;

30.3. визначення способів подолання та механізмів управління соціальними конфліктами

31. види конфліктів:

31.1. за способом розв'язання

31.2. за сферою розгортання

31.3. сімейно-побудові, ідеологічні, соціокультурні

31.4. за напрямком впливу

31.5. за ступенем виявлення

31.6. за суб'єктами

31.7. за наслідками

31.8. за мотивацією

31.9. за масштабами

31.10. за формою