1. 3. Процеси, що відбуваються у школах і класах, які грунтуються на підтвердженій результатами досліджень практичній діяльності
1.1. Відданість справі, щоб задовольняти освітні, емоційні, соціальні та інші потреби дітей
1.1.1. Школам потрібно змінюватись та адаптовуватись до різноманітних потреб дітей
1.1.2. Новий розподіл навчального часу і приміщень
1.1.3. Створення мультипредметних секцій
1.1.4. Постійний професійний розвиток педагогів
1.1.5. Створення різновікових груп відповідно до здібностей та інтересів дітей
1.1.6. Взаємна підтримка і повага між усіма учасниками навчального процесу
1.1.7. Безпека і позитивний клімат, відповідні фізичні умови і освітлення приміщення
2. 4. Гнучка навчальна програма і викладання
2.1. Шкільна навчальна програма є лінійною, позбавлена гнучкості, вилучена з контексту, занадто конкретна і централізована
2.1.1. Реформування навчальної програми, щоб задовольняти потреби учнів, які мають значний спектр порушень
2.1.2. Створення універсальної моделі програми навчання, яка функціонує на трьох принципах: 1)численні варіанти подання змісту; 2)численні варіанти способів контролю; 3)численні варіанти для залучення і мотивації
2.1.3. Модифікація та адаптація навчальної програми в інтересах учнів з особливими потребами
2.1.4. Врахування множинного інтелекту за Гарднером
2.1.5. Надання особливого значення навичкам, методів і здібностей, а не запам'ятовуванню фактів
2.1.6. Використання соціального конструктивістського підходу
3. 5. Залучення громади
3.1. Потреба поліпшення зв'язків між школою і громадою через розкол модерністського суспільства
3.1.1. Запрошувати до школи конкретних членів громади
3.1.2. Залучати батьків до партнерської співпраці
3.1.3. Встановлення партнерських стосунків з місцевими, національними та міжнародними громадськими організаціями
3.1.4. Залучення фахівців, які займаються підтримкою дітей з різними розладами
4. 7.Необхідне навчання і ресурси
4.1. Багато вчителів відчувають слабку підготовку
4.1.1. Професійний розвиток на базі школи
4.1.2. Налагодження партнерських стосунків між університетом і школою
4.1.3. Підтримка інклюзивної освіти, залучення додаткових ресурсів
5. Модель "спільного лідерства", яка би застосовувалась шкільною спільнотою для впровадження інклюзивних підходів в освітній діяльності навчального закладу
6. Завдання виконала: Будейчук Галина Михайлівна (ІО-18-Г1)
7. 1.Розвиток позитивного ставлення
7.1. Залежить повсякденна практика роботи вчителів, їх рішень стосовно обраних методик та видів діяльності учнів
7.1.1. Керівництво шкіл повинно дбати про відповідні педагогічні кадри з мисленням впровадження і розвитку інклюзивної освіти
7.1.2. Формування системи навчання, в якій навчаються студенти педагогічних навчальних закладів і підвищують кваліфікацію вчителі-практики відповідно до принципів успішного інклюзивного середовища
8. 2. Політика і лідерство, спрямовані на надання підтримки
8.1. Національна політика і законодавство повинні відповідати міжнародним стандартам
8.1.1. Створення культури інклюзії
9. 6. Змістовна рефлексія
9.1. Цінність рефлексії
9.1.1. Вести щоденники і журнали, щоб записувати процес навчання і розвитку, досвід, роздуми
9.1.2. Заповнення анкет
9.1.3. Аркуші спостережень, рубрики передового досвіду
9.1.4. Обмін досвіду з колегами