Складні слова
by Алина Пантелеенко
1. Написання разом
1.1. Усі слова з першими частинами: авіо- фіто- кіно- електро-(кінотеатр,авіоквитки)
1.2. Усі слова, які є загальними назвами, з першими частинами пів- напів- полу-(піваркурша) АЛЕ: власні назви через дефіс(пів-Європи)
1.3. Якщо утворенні від підрядного словосполучення( борода сива- совобородий
1.4. Усі складно скорочені слова та похідні від них
2. Подвоєння приголосних
2.1. За збiгу кiнцевих i початкових лiтер рiзних частин слова (морфем): префiкса та кореня:( ввiчливий, оббiгти) кореня та суфiкса: (сонний)
2.2. У наголошених прикметникових суфiксах -енн- i -анн- (-янн-) переважно зi значенням збiльшення ознаки, пiдсилення, можливостi дiї (здоровенний)
2.3. У словах Ганна, бовван, лляний, ссати, овва та похiдних
3. Подовження приголосних (д,т,з, с, ц, л, н, ж, ч, ш)
3.1. В iменниках середнього роду: (знаряддя, знання) АЛЕ в назвах малих iстот подовження немає (гусеня)
3.2. В орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю: (сiль - сiллю, зустрiч – зустрiччю)
3.3. В орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю: сiль - сiллю, зустрiч – зустрiччю
3.4. У словах Iлля, рiлля, стаття, суддя. У дiєсловах ллю, ллєш, ллється тощо
4. Написання апострофа
4.1. Пiсля лiтер на позначення губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф]
4.2. Пiсля р, що позначає твердий приголосний [р]: (подвiр’я, пiр’їна).
4.3. Пiсля префiкса, який закiнчується на приголосний:(з’їхати)
4.4. Пiсля першої частини складних слiв: (транс’європейський)
4.5. У словi Лук’ян i похiдних.
5. Написання через дефіс
5.1. Утворені повторення тих самих, синонімічних або антонімічних слів з іншим піднесенням їх значень:(дочки-матері, більш-менш)
5.2. Назва деяких рослин(сон-трава, мати-й-мачуха
5.3. Усі слова утворені поєднанням незалежних слів(школа-інтернат,кімната-музей,шеф-кухар)
5.4. Імена казкових персонажів(Вовчик-Братик, Іван-Побиван)
5.5. Слова з іншомовним елементом міні-(міні-диктант,міні-спідниця)
6. Правопис числiвникiв
6.1. У числiвниках одинадцять – дев’ятнадцять м’який знак пишемо лише в кiнцi слова: тринадцять
6.2. Числiвниковi основи двох-, трьох-, чотирьох- вживаються притвореннi складних слiв, якщо друга частина слова починається з голосного: (трьохетапний)
6.3. Складенi числiвники пишуться окремо: (одна тисяча двiстi сорок вiсiм)
7. М’який знак пишеться
7.1. Пiсля д, т, з, с, ц, л, н на позначення м’яких приголосних [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [̂ дзˆ ′]:
7.2. У суфiксах: а) -ськ-, -зьк-, -цьк-: (бахчисарайський, близько , донецький) б) -ньк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-
7.3. У буквосполученнях льч, льц (походять з льк), ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ): неньчин – ненька.
7.4. У словах рiзьбяр, тьмяний i похiдних
7.5. У серединi складу перед о та р: льон, втрьох