1. Історія _полісемантичний термін
1.1. Події минулого (те, що відбулося у минулому ).
1.2. Розповідь про події минулого.
1.3. Наука про минулу реальність.
2. Історія повторюється (!?)
2.1. «Неповторюваність історії є аксіомою історичного пізнання». Р. Козеллек
3. Риси традиційного історичного мислення
3.1. Переконання у пізнаванності минулого
3.2. Переконання у можливості об’єктивного дослідження минулого
3.3. Переконання, що вдосконалення методів історичного дослідження призведуть до відкриття історичних законів, а значить і передбачення майбутнього.
3.4. Переконання, що історія така ж наука як і природничі науки.
4. Історія конструює власну лекцію минулого
5. Успешное завершение миссионерской истории
6. Історія – це діалог сучасності з минулим
7. Хто переписує історію України?
7.1. Історія не повинна переписуватися(!?)
7.1.1. Фактори перепису історії:
7.1.1.1. політичне замовлення
7.1.1.2. суспільне замовлення
7.1.1.3. з'явлення нових істочників інформації
8. Питання:
8.1. Соціальні функції історичної науки
8.1.1. Пізнавальна функція
8.1.2. Виховна / мобілізуюча функція
8.1.3. Конструктивна функція
8.1.4. Науково-прогностична функція
8.1.5. Ідентифікаційна функція
8.1.6. Інтелектуально-розвиваюча функція
8.1.7. Соціально-стабілізуюча функція
8.2. Специфіка сучасного історичного мислення
8.2.1. Риси сучасного історичного мислення
8.2.1.1. Переконання, що історія відрізняється від природничих наук, це наука про культуру, тому вона не відкриває універсальні закони, але пропонує пояснення подій минулого.
8.2.1.2. Переконання, що історики не можуть бути цілком об’єктивними, але повинні прагнути до об`єктивності.
8.2.1.3. Переконання, що історія займається не «відображенням», а «конструюванням» реальності минулого, всі історичні твори є авторські інтерпретації минулих подій.