Українські Карпати

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Українські Карпати by Mind Map: Українські Карпати

1. Природні парки

1.1. Галицький національний природний парк (2004р.)

1.2. Природний заповідник "Горгани"

1.3. Карпатський національний природний парк (1980р.)

1.4. Карпатський біосферний заповідник (1968р.)

1.5. Національний природний парк "Зачарований край" (2009р.)

2. Покрив та рослинність

2.1. Висотна ландшафтна диференціація рослинного і ґрунтового покриву досить чітко виражена

2.2. Біля підніжжя на низькогір'ях та горбогір'ях, на схилах гір, росте листяний ліс.

2.3. Вище з'являються хвойні дерева — ялиця і ялина європейська (смерека). Ліс стає мішаним. Підлісок листяного і мішаного лісів утворюють кущі малини, ліщини, ожини, шипшини. Гірсько-лісові буроземи на схилах середньогірно-полонинських та давньовулканічних ландшафтів

2.4. Вище ліс стає хвойним. Крім смереки і ялиці, у ньому росте модрина. Хвойні дерева холодостійкіші, ніж листяні. Ліс темний й вологий. Ґрунт між деревами вкритий мохом. На галявинах ростуть низенькі кущики брусниці й чорниці. Бурі гірсько-лісові ґрунти на крутих схилах хребтів високополонинських та скидових ландшафтів.

2.5. Природна (ландшафтна) верхня межа лісу в Українських Карпатах проходить на висоті 1300—1680 м над р. м. Типи верхньої межі лісу — ландшафтний і антропогенний

2.6. На високих схилах і вершинах хвойні ліси змінюються чагарниками та субальпійським криволіссям із сосни гірської, ялівцю, вільхи зеленої

2.7. Карпатським лісам властиві такі домішки порід: граб, явір, ясен, береза. Зрідка можна натрапити на кедр. Лісистість гір перевищує 50 %.

3. Гідрографічна мережа

3.1. густа (до 1,5 км/км²) гідрографічна мережа

3.2. Річки Українських Карпат належать до басейнів Дністра, Дунаю й Вісли. Вони мають гірський характер

3.3. Річкові долини — вузькі й глибокі, схили — стрімкі. Часто трапляються пороги й водоспади. Одним із найвідоміших є Яремчанський водоспад на річці Прут

3.4. Глибина річок невелика — 0,8-1,5 м, швидкість течії — 3—5 м/с.

3.5. У живленні річок переважають дощі (44 %) і талі снігові води (50 %), значно менша частка підземних вод (6 %)

4. Четвертинне зледеніння

4.1. Ним були охоплені високогірні масиви Чорногори і Свидовця. У межах середньогір'я, яке не зазнало зледеніння, відбувалося морозне вивітрювання гірських порід. Вивітрені кам'яні розсипи можна спостерігати на схилах Горганів.

5. Рельєф

5.1. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м.), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м)

5.2. Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднімань і ерозійного розчленування

5.3. крейдово-палеогеновий фліш, виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців, андезити, базальти та їхні туфи

6. Клімат

6.1. теплий, помірно континентальний, із циклонами й антициклонами з Атлантики

6.2. західні вітри, гірсько-долинні, схилові вітри й фени

6.3. Річна кількість опадів становить у передгір'ях — 700 мм, а на вершинах 1000-2000 мм

6.4. Циклони уже зневоднені

6.5. на окремих ділянках сніг лежить до середини літа

6.6. висока вологість повітря, значна тривалість морозного періоду, низькі температури

6.7. Зима м’яка, багатосніжна, із тривалими відлигами, а літо не жарке, з дощами

7. ФГП

7.1. довжина - 270 км, ширина - 110 км, площа - 24 тис. км2

7.2. Область: Закарпатська, Ів.-Франківська, Львівська, Чернівецька

7.3. Районування: Передкартина, Зовнвшні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонисько-Чорногірські, Рахівсько-Чивчинські, Вулканічні, Закарпатська та Солотвинська низовини

7.4. Альпійське гороутворення