Архітекту́ра баро́ко

1. Історія і причини виникнення бароко У XVI столітті втрачається чільне могутність католицького духовенства. Ними використовуються всі можливості для відновлення втраченого в світському суспільстві панування. Зародився в Італії Бароко безпосередній послідовник стилю ренесанс, і став тим інструментом, який повинен був повернути колишню міць і владу. Вперше обриси нового стилю проявилися в кінці XVI століття. Вистачило кілька десятиліть, щоб панування архітектури Бароко поширилося по Європі. Ближче до кінця XVI століття до половини XVIII століття Франція, Іспанія, Англія і Голландія наділили бароко індивідуальними національними особливостями. Майстри тієї епохи з особливим завзяттям втілювали геніальні ідеї в видатних спорудах. В Іспанії архітектура бароко знаходила відображення на фасаді будівлі і внутрішньому оформленні. Франція робила акцент на поєднанні двох стилів: в оформленні фасадної частини присутні класичні риси, а внутрішнє оздоблення грунтувалося на стилі бароко. В архітектурі Англії новий стиль виступає певним доповненням до класицизму. Засновником нового стилю вважають Мікеланджело.

2. В бароко відзначалися: – Ускладненість обсягів і простору, взаємне перетинання різних геометричних форм, – Переважання складних криволінійних форм при визначенні планів і фасадів споруд, – Чергування опуклих і увігнутих ліній і площин – Активне застосування скульптурних та архітектурно-декоративних мотивів; – Нерівномірний розподіл архітектурних засобів; – Створення заможної гри світлотіні, колірних контрастів – Динамічність архітектурних мас.

3. Матеріали в архітектурі бароко Помпезність стилю передбачає використання дорогих матеріалів. Золото, натуральний камінь, бронза, кришталь використовуються в архітектуреном стилі бароко. Перейнята з стилю ренесанс техніка будівництва передбачає застосування каменю, мармуру, оштукатурювання поверхонь. Архітектурні композиції виготовляються з тих же матеріалів.