1.1. Міжнародні економічні організації - це об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил і процедур і діяльність яких виходить за національні кордони.
1.2. Міжнародні економічні організації як учасник глобальної економіки покликані її регулювати, особливо вирішувати виникаючі загальносвітові, так звані глобальні проблеми.
1.3. Вони регулюють правове становище, діяльність організації, взаємодію її з іншими суб'єктами міжнародного права, участь у міжнародних відносинах.
2. Глобальні міста
2.1. Глобальними містами є міські конгломерати, через які розповсюджується вся економічна активність (фінансові відносини, міжнародна торгівля, політична потужність, новітні технології, організація спортивних мегазаходів) у світі.
2.2. Глобальні міста відіграють провідну роль у становленні глобальної економіки завдяки формуванню глобальної інформаційної інфраструктури, інтеграції інформаційних ресурсів усіх рівнів, обсягів і масштабів, безпрецедентному збільшенню мобільності фінансових, матеріальних і людських потоків.
2.3. Вони виступають глобальними фінансовими центрами, центрами надання спеціалізованих послуг (юридичних, рекламних тощо), які більше за виробництво впливають на економічний розвиток, і провідними глобальними товарними ринками; а також місцем розташування індустрії розваг, включаючи мистецтво, моду, телебачення, потужні медіаорганізації та телекомунікаційні компанії міжнародного значення
2.4. Глобальні міста мають здатність приваблювати й розміщувати на своїй території штаб-квартири транснаціональних корпорацій, великих національних й іноземних компаній, а також більшість провідних неурядових і міжурядових організацій
3. Держава
3.1. Держава покликана здійснювати свої функції для забезпечення соціального блага та «ідеального» світобуття окремої особистості
3.2. Державна влада від феномено легального примусового арбітра переходить у ранг другорядної ланки у відносинах «суспільство–суб’єкт управління».
3.3. Домінантне місце займають міжнародні глобалізаційні суб’єкти влади, але говорити про втрату державною влади та абсолютних позицій передчасно.
4. ТНК
4.1. Під транснаціональною корпорацією розуміється велике фінансове, виробниче, науково-технічне, торгово-сервісне об'єднання, яке здійснює свої операції як в країні базування, так і в багатьох закордонних країнах.
4.2. ТНК є однією з найефективніших організаційних форм інтернаціоналізації господарського життя.
4.3. ТНК стали головним суб'єктом економічної діяльності у світовому економічному просторі.
4.4. ТНК символізують ефективність ринкових сил та економічної раціональності.
4.5. ТНК більшою мірою орієнтуються на політику країни свого походження, ніж на політику країн, що приймають.
5. Кластери
5.1. Сучасні кластери здатні трансформувати конкуренцію в інтеграційну кооперацію, не руйнуючи конкуренцію як здорову рушійну силу світової економіки.
5.2. Концепція кластерів є одним з самих прогресивних направлень як теорії так і практики вивчення, організації та розвитку економічної діяльності, яке показало свою ефективність в багатьох країнах світу.
5.3. Концепція кластера являє собою новий спосіб бачення національної економіки, економіки регіону та економіки підприємства, а також вказує на нові ролі компаній, урядів і міжнародних організацій, що прагнуть до підвищення конкурентноздатності на світовому ринку.
5.4. В світі відбувається переорієнтація економічних досліджень на регіональний рівень і пошук шляхів формування конкурентоспроможних регіонів, серед яких найбільш ефективним нині вважається кластерний підхід.
