Я(Романтика)
by Дмитрий Маячко
1. «Я (Рома́нтика)» — психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення.
2. Присвята:Я (Романтика) має специфічну присвяту: «Цвітові яблуні», новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька
3. Герої та цитатна характеристика
3.1. Голова «чорного трибуналу» (фанатик з роздвоєною душею)
3.2. Мати (втілення всеохопної доброти й милосердя Богоматері)
3.3. Доктор Тагабат (садист, злий геній) та дегенерат (єдино вірний пес, страж революції, що не знає сумнівів)
3.4. Андрюша (комунар, який творить усе супроти своєї волі)
3.5. Кожен з них це певний психологічний стан головного героя, що здатен змінюватися іншим.
4. Аналіз твору
4.1. Тема:
4.1.1. Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героина»я, його роздвоєності: «Я — чекіст, але і люд.
4.2. Ідея:
4.2.1. Світ врятує любов, усепрощення.
4.3. Жанр:
4.3.1. «Я (Романтика)» — психологічна новела. Деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, як-от: регіт Тагабата, запах м'яти тощо та застосовує різноманітність зорових та слухових образів. Особливістю даної новели є синтез ілюзії та дійсності. Нерідко читачу буває надзвичайно тяжко відрізнити, чи описувані події й відчуття реальні, чи це тільки уявлювані, нафантазовані головним героєм картини
4.4. Проблематика:
4.4.1. збереження людської індивідуальності, цільності людської натури як необхідність існування людини; розбіжність між мрією і дійсністю; мети і засобів її досягнення; колізії між гуманізмом і фанатизмом; роздвоєння особистості.