Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Соціологія by Mind Map: Соціологія

1. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА.

1.1. Соціологічний аналіз суспільства як соціальної системи

1.1.1. Суспільство

1.1.2. Соціальна система

1.1.3. Концепція інформаційного суспільства

1.2. Поняття соціальних спільнот і груп

1.2.1. Соціальна спільнота

1.2.2. Групова соціальна спільнота

1.3. Соціальні інститути і соціальні організації як елементи суспільства

1.3.1. Соціальний інститут

1.3.2. Соціальні санкції

1.3.3. Соціальна організація

1.4. Соціальні зміни та соціальні процеси

1.4.1. Соціальні зміни

1.4.2. Соціальний процес

2. Соціологічне дослідження

2.1. Соціологічні дослідження - система послідовних методологічних, методичних та організаційних процедур, спрямованих на вирішення єдиної мети: одержати дані про явище або процес, що вивчається для вирішення конкретних теоретичних і соціальних проблем.

2.1.1. Соціологічне дослідження поділяється за:

2.1.1.1. За масштабом

2.1.1.2. За головною метою

2.1.1.3. За частотою проведення

2.1.1.4. За системою вибору одиниць об’єкта

2.1.2. Пілотажне дослідження

2.1.2.1. Експрес-опитування

2.1.3. Описове дослідження

2.1.4. Аналітичне дослідження

2.1.4.1. Експеримент

2.2. Гіпотеза в соціологічному дослідженні -– обґрунтоване припущення про структуру, про механізми функціонування і розвитку досліджуваного об’єкта.

2.2.1. Гіпотеза в соціологічному дослідженні поділяється за

2.2.1.1. За змістом

2.2.1.2. За рівнем аналізу

2.2.1.3. З огляду на завдання дослідження

2.2.1.4. За послідовністю виникнення

2.2.2. Генеральна сукупність

2.2.3. Суцільне обстеження

2.2.4. Вибірковий метод

2.2.5. Репрезентативність

2.3. Методи збирання соціологічної інформації

2.3.1. Кількісні методи

2.3.1.1. інтерв’ю

2.3.1.2. анкетування

2.3.2. Якісні методи

2.3.2.1. Польове дослідження

2.3.3. Метод аналізу документів. Документ

2.3.4. Соціальна структура і стратифікація суспільства

2.3.4.1. Соціальна структура

2.3.4.2. Соціальна стратифікація

2.3.4.2.1. Касти

2.3.4.2.2. Стани

2.3.4.2.3. Класи

2.3.4.2.4. Рабство

2.3.5. Метод соціологічного опитування

2.3.5.1. Анкетування

2.3.5.2. Інтерв’ю,

2.3.5.3. Експертні опитування та соціометричні опитування

2.3.5.4. Кількісне опитування

2.3.5.5. Польове дослідження

2.3.5.6. Ненав’язливі дослідження

3. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ТА НАУКИ

3.1. Соціологія освіти

3.1.1. Статус, предмет і об’єкт соціології освіти

3.1.1.1. Соціологія освіти

3.1.2. Освіта як соціальний інститут

3.1.2.1. Система освіти

3.1.2.2. Специфічність процесу соціалізації

3.1.2.3. Соціальна функція освіти

3.1.2.4. Функція професіоналізації

3.1.2.5. Виховна функція системи освіти

3.1.2.6. Функція взаємодії освіти з соціальною структурою суспільства

3.1.2.7. Науково-дослідна функція освіти

3.1.3. Сфера освіти та її соціологічне вивчення

3.2. Соціологія науки

3.2.1. Поняття, ознаки науки

3.2.1.1. Наука

3.2.1.2. Система основних ознак

3.2.2. Принципи функціонування науки

3.2.2.1. Принцип універсалізму

3.2.2.2. Принцип комуналізму

3.2.2.3. Принцип безкорисливості

3.2.2.4. Принцип організованого скептицизму

3.2.2.5. Раціоналізм

3.2.2.6. Емоційна нейтральність

3.2.3. Теоретичні положення соціології науки

3.2.3.1. Соціологія науки

3.2.4. Науково-технічний потенціал

3.2.4.1. Науково-технічний потенціал

4. ҐЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ

4.1. Фемінізм

4.1.1. Фемінізм

4.1.1.1. Суфражизм

4.1.1.2. Гуманістичний

4.1.1.3. Марксистський

4.1.2. Неофемінізм

4.2. Проблема ґендерних відмінностей у світовій соціології

4.2.1. Соціобіологічна парадигма

4.2.2. Структурний функціоналізм

4.2.3. Марксистська та неомарксистська концепції

4.2.4. Теорія конфлікту

4.2.5. Символічний інтеракціонізм

4.3. Основні положення ґендерної соціології

4.3.1. Ґендерна соціалізація

4.3.2. Ґендерні стереотипи

4.4. Сутність, основні категорії ґендерної соціології

4.4.1. Ґендерний підхід

4.4.2. Ґендерна соціологія

4.4.3. Поняття «ґендер»

4.4.4. Термін «сексизм»

5. Соціологія міста та урбаністики

5.1. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії.

5.1.1. Соціологія міста це галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства.

5.1.2. Місто це територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки

5.2. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму.

5.2.1. Урбанізація це процес зростання і підвищення ролі міст у розвитку суспільства, збільшення частини міського населення і поширення міського способу життя на всі прошарки населення.

5.2.2. Мегалополіси

5.2.3. Аспекти урбанізації

5.2.3.1. Демографічний

5.2.3.2. Економічний

5.2.3.3. Суспільний

5.3. Теорії розвитку міст і міського способу життя.

5.3.1. Модель концентричних зон

5.3.1.1. Роберт Парк та Ентоні Берджес

5.3.1.2. Олександр Трущенко

5.3.2. Модель секторів

5.3.2.1. Гомер Гойт

5.3.3. Модель багатьох центрів

5.3.3.1. Ченеі Гарріс

5.3.3.2. Едвард Ульманн

5.3.4. Модернізм

5.3.5. Постмодернізм

5.3.6. Теорії міського способу життя

5.3.7. Напівміська культура

6. Політична соціологія - це наукова дисципліна, яка досліджує відносини між соціальними та політичними процесами та явищами.

6.1. Науковий статус, об’єкт і предмет соціології політики

6.1.1. Політична соціологія

6.1.2. Політика галузь відносин між соціальними суб’єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади.

6.1.3. Соціологія політики галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі.

6.1.4. Предмет соціології політики охоплює соціальні аспекти функціонування політичної сфери – інституціалізацію, соціалізацію, інструменталізацію політичних форм (держави, влади, демократії, консенсусу) в контексті соціального середовища.

6.2. Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики

6.2.1. Передісторія соціології політики

6.2.2. Класичний етап

6.2.3. Сучасний етап.

6.3. Владні відносини та соціальна стратифікація: варіативність взаємодії

6.3.1. «Три обличчя» влади

6.3.2. Джерела політичної влади і соціальної стратифікації

6.3.3. Види соціального розшарування

6.4. Політична поведінка та політична участь

6.4.1. Політична активність це активність суб’єктів у рамках запропонованих ним програм реалізації їх колективних інтересів.

6.4.2. Політична участь

6.4.3. Політична поведінка це будь-яка форма участі в здійсненні влади (або протидії її здійснення), що охоплює участь у формальних організаціях і масових рухах, включеність у різні елементи системи або усвідомлену відстороненість від них, публічну маніфестацію поглядів з метою впливу на громадську думку, політичні інститути або керівні політичні групи.

6.4.4. Політичне включення визначається відношенням особистості до даної системи, яке вміщує в себе уявлення про своє місце в системі, про те, що людина повинна дати їй і що вона прагне отримати від неї.

6.4.5. Політичний протест – це прояв негативного ставлення до політичної системи в цілому, її окремих елементів, норм, цінностей, прийнятих рішень у відкрито демонстрованій формі.