Зміни в драматургії

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Зміни в драматургії by Mind Map: Зміни в драматургії

1. Глядач спостерігає за дуєю та переживає за дійових осіб.

2. термін для позначення драматургічних творів, що були створені до останньої третини XIX ст. в межах традицій жанру, стилю, напряму (античні драматичні твори, шекспірівський театр, твори класицизму, реалізму та ін.).

3. Представники: Есхіл, Шекспір, Моль'єр.

4. Актори наслідуютть реальне життя, достовірно відтворюють дійсність.

5. Використовуються традиційні засоби естетики, здобутки реалізму й натуралізму.

6. Головні герої : поділяються на головних та другорядних, позитивних й негативних.

6.1. Головний рушій у розвитку сюжету- зовнішня інтрига, дії, учинки дійових осіб.

7. Відтворює дійсність, моралізує, пропонує конкретний висновок.

7.1. Зображує трагедію в житті певної людини

7.2. Властиві пафос дії, активна боротьба.

8. "Стара драма"

9. "Нова драма"

9.1. сукупність новітніх явищ у європейській драматургії напр. XIX — на поч. XX ст., що засвідчили активні естетичні пошуки митців, появу нових драматичних жанрів, взаємодію різних напрямів, течій і стилів (реалізму, натуралізму, модернізму, символізму, імпресіонізму, неоромантизму тощо).

9.2. Зображує трагедію особистості у суспільстві

9.3. Актори відтворюють загальну атмосферу, розкривають внутрішні суперечності особливості, її духовні шукання.

9.4. Головний рушій у розвитку сюжету- психологічні колізії, зіткнення ідей, моральних поглядів і позицій дійових осіб.

9.5. Відтворює духовні пошуки, спонукає до осмислення проблем, пропонує своєрідну метафору життя особистості (особливо внутрішнього) та світу, має умовний, узагальнювальний або символістський смисл.

9.6. Глядач переживає й мислить разом із дійовимим особами.

9.7. Усі герої однаково важливі, позбавлені однозначних характеристик, кожен по-своєму потрібний для розуміння ідеї твору.

9.8. Оновлюються традиційні засоби естетики, використовується, крім реалізму, засоби символізму, імпресіонізму, неоромантизму, експресіонізму, сюрреалізму.

9.9. Властиві пафос роздумів, дискусії, пошук істини.

9.10. Г. Ібсена вважають засновником «нової драми», а кожен із тих, хто йшов за ним, зробив власний вагомий внесок у драматургію. Представники: Шоу, Чехов, Стріндберг, Метерлінк тощо.