Складові, функції та види контролю навчальної діяльності студентів

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Складові, функції та види контролю навчальної діяльності студентів by Mind Map: Складові, функції та види контролю навчальної  діяльності студентів

1. диференційований залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання індивідуальних завдань);

1.1. семестровий залік (форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях).

2. Тематична перевірка передбачає виявлення й оцінювання засвоєних на попередніх заняттях знань з певної теми. Здійснюється вона на семінарських, лабораторних і практичних заняттях, колоквіумах та консультаціях.

3. Поточна перевірка має на меті отримання даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях. Поточна перевірка здійснюється у межах чинних форм організації навчання у вищій школі: на лекціях, семінарах, практичних і лабораторних роботах, колоквіумах і консультаціях.

4. Контроль як дидактичний засіб управління навчанням спрямований на забезпечення ефективності формування знань, умінь і навичок, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів, формування у них прагнення до самоосвіти.

5. Складовими контролю за навчальною діяльністю студентівісториків є: перевірка (виявлення рівня знань, умінь і навичок); оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок); облік (фіксація результатів у вигляді оцінок у журналі, заліковій книжці, екзаменаційній відомості).

6. Головною метою контролю є визначення якості засвоєння студентами навчального матеріалу, ступеня відповідності умінь і навичок цілям і завданням навчального предмета.

7. Навчальна діяльність студентів контролюється впродовж усього періоду навчання. Контроль розподіляється на поточний (міжсесійний) та підсумковий — у період заліково-екзаменаційної сесії, що проводиться наприкінці кожного семестру.

8. Міжсесійний контроль полягає у контролюванні навчального процесу в період між сесіями. Йдеться про попередню, поточну і тематичну перевірку.

9. Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентів за тривалий період навчання - семестр, рік, на час завершення курсу навчання і спрямований на виявлення системи знань студентів. Виокремлюють семестровий контроль і державну атестацію.

10. Семестровий контроль проводиться як семестровий іспит (форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр)

11. Державна атестація студентів історичної спеціальності здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або якомусь його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

12. Контроль виконує наступні важливі функції: освітню, діагностичну, стимулюючу, розвивальну, управлінську, виховну, оцінювальну, самооцінювальну.