ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СЛОВЕСНИКА

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СЛОВЕСНИКА by Mind Map: ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СЛОВЕСНИКА

1. ДАТА

1.1. Дата записується олівцем згідно з розкладом уроків. Це дасть змогу користуватися планом упродовж кількох років. Він буде дороблятися з появою нової методичної, теоретичної чи якоїсь іншої важливої літератури до тем, нової наочності, ТЗН, нових творчих знахідок, поки, нарешті, не перетвориться на авторську програму вчителя.

2. КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

2.1. Кількість годин, відведених на уроки різних типів. Ці рубрики плануються, виходячи із загальної кількості годин на рік, і розподіляються вчителями самостійно, якщо чинні програми такого планування не пропонують. Перш ніж внести кількість годин у план, вчитель виконує такий розрахунок. Наприклад, для виконання програми в 5 клаcі відведено на рік 70 годин.

3. УРОКИ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

3.1. Уроки виразного читання для цілеспрямованого навчання виразного читання епічних, ліричних і драматичних творів. Ці години програмами із зарубіжної літератури не передбачено, але виділити їх необхідно. По-перше, виразне читання творів різних жанрів має свої особливості; по-друге, воно полегшує розуміння змісту і вивчення напам'ять.

4. УРОКИ ТЕМАТИЧНОЇ АТЕСТАЦІЇ

4.1. Уроки тематичної аmестації. Головна мета таких уроків — перевірити знання, вміння і навички учнів з вивченої теми. Під час тематичного оцінювання «враховується повнота, свідомість і міцність засвоєння найважливішої науко- вої інформації, яка передбачена програмами й фактично ви- вчена на уроках чи інших видах занять; знання й розуміння зв'язків і взаємозалежностей між вивченими явищами, зако- нами, закономірностями і правилами, вміння користуватися набутими знаннями для правильного пояснення конкретних фактів і явищ реальної дійсності, самостійність суджень»

5. ЛІТЕРАТУРНІ ХВИЛИНКИ

5.1. Літературні хвилинки. Ця рубрика частково планується в серпні, а потім доповнюється впродовж року. Вона роз- глядається не лише як окрема ситуація уроку, а як спланований навчальний матеріал, що дасть змогу учителеві розповісти учням про важливі літературні події сучасності. Допоможуть спланувати цю рубрику «Літературний календар», «Календар знаменних дат», періодична література, Перші два джерела можна переглянути ще в серпні. Це дасть змогу своєчасно підготувати матеріал, наочність до нього, вивчити напам'ять вірші або окремі поетичні рядки. Використання періодичної літератури допоможе реалізувати випереджаюче навчання, яке дае ефективний результат у реалізації навчальної та виховної мети уроку.

6. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

6.1. Теорія літератури. Питання теорії літератури сплановані в програмах. Рубрика «Теорія літератури» подається наприкінці теми або в анотації до твору. Але це не означає, що питання теорії необхідно розглядати на завершальних уроках.

7. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ´ЯЗКИ

7.1. Міжпредметні зв'язки. Учитель повинен цікавитися та бути обізнаним з основними напрямами розвитку світової культури.

8. ЛІТЕРАТУРА ДО УРОКУ

8.1. Література до уроку. реально вчитель починає підготовку до уроку саме з добору та перегляду літератури. Кількість книжок (текстів, підручників, монографій, критичної літератури, словників, методичних розробок) інколи буває досить велика й важко ви- брати з них найцікавіші.

9. ПРИМІТКИ

9.1. Примітки. Для них необхідно залишити чимало місця. Тут записуватимуться поради, зауваження, доповнення, відкриття, що накопичуватимуться впродовж багатьох років.

10. УРОКИ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

10.1. Уроки позакласного читання. Звичайно, зазначеної кількості годин замало. Але якщо врахувати, що разом із про- грамовими текстами учні кожної чверті додатково прочита- ють (за рекомендацією вчителя) ще одну книжку та обговорять iї разом на окремому уроці, при цьому ретельно підготував- шись, це буде значним внеском у іхню літературну освіту

11. План — певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовностi дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети як учителем, так і учнями.

12. Рубрика нумерація вводиться для перевірки загальної кількості спланованих уроків. Це сума годин рубрик Ne 4-8. У програмі зазначено кількість годин для кожного класу, яку може використати вчитель протягом навчального року згідно з розкладом. Ця цифра й повинна збігатися з останньою циф- рою нумерації уроків календарно-тематичного плану.

13. ПЛАН

14. НУМЕРАЦІЯ

15. ТЕМА УРОКУ

16. УРОКИ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

16.1. Уроки вивчення художніх творів відводяться для читання та роботи за змістом програмових творів.

17. УРОКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

17.1. Уроки розвитку мовлення. Мовленневі навички учнів слід формувати на кожному уроці, практикуючи такі форми роботи: відповіді на запитання як усно, так і письмово;B твори- мініатюри; робота за картиною; відгук на прочитану книжку; iгри: «Я питаю-ти відповідаєш», «Буриме», «Твій портрет»; конкурси на кращу скоромовку, прислів'я, приказку, загадку тощо. Пропоновані 8 годин розраховані на проведення конт- рольних робіт- по 2 на чверть.

18. УРОКИ ПОВТОРЕННЯ

18.1. Тема уроку формулюється науково-діловим стилем з урахуванням тексту анотації, яка подається до кожної теми в програмі.

18.2. Уроки повторення. Завершальні уроки кожної чверті, на яких підбивається підсумок.

19. ВИВЧЕННЯ НАПАМ'ЯТЬ

19.1. Вивчення напам'ять. Якщо такої рубрики в програмах немає, вчителю доведеться самому й спланувати, оскільки лише напружена робота пам'яті забезпечить літературну освіту учнів. Враховуючи як зміст, так і форму текстів, спочатку не- обхідно переглянути кожну тему й визначити, які програмові вірші, рядки, уривки вування. Потім визначаемо час для постановки такого завдання: заздалегідь (до початку вивчення теми), напередодні чи паралельно з її вивченням.

20. МІЖЛІТЕРАТУРНІ ЗВ´ЯЗКИ

20.1. Мiжлітературні зв'язки Програми не зазначають можливI паралелі з курсом украінськоі літератури Планування такоі рубрики допоможе вчителеві показати учням складність літературного процесу з його взаємовпливами, традиціями, новаторством

21. НАОЧНІСТЬ І ТЗН

21.1. Наочність і ТЗН. Плануючи цю рубрику, обстоюємо доцільність використання каочності і ТЗН на уроках зарубіжної літератури лише в тому разі, якщо залучення наочності і ТЗН спрямоване на сприйняття та розуміння художнього тексту. Необхідно враховувати психолого-фізіологічні особливості учнів середньoro і старшого віку. Учитель може звернутися до фахових журналів та матеріалів періодичної преси.

22. ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

22.1. Для самостійної роботи. Ця рубрика допоможе словеснику спланувати, а потім реалізувати всі можливі форми організації самостійної роботи учнів