Лісова пісня

1. Рік написання

1.1. 1911 рік

2. Рід

2.1. Драма (маємо віршовану мову, що переплітається з прозовими вставками – ремарками, які описують здебільшого зовнішній вигляд персонажів)

3. Тема

3.1. Зображення трагічної історії кохання, психічного і духовного переродження особистості на тлі природи; «...це драма про любов в її космогонічному сенсі» (за Нілою Зборовською).

4. Другорядні персонажі

4.1. дядько Лев

4.2. Лукашева мати

4.3. Килина

4.4. діти Килини

5. Жанр

5.1. Драма-феєрія

6. Художній напрям

6.1. модернізм: неоромантизм.

7. Проблематика.

7.1. • духовності людини; • гармонійної єдності людини й природи; • кохання і зради; • батьків і дітей; • родинної злагоди; • протиставлення високого (в образі Мавки) і низького (матері Лукаша); • матеріального і духовного; • добра і зла; • внутрішньої свободи людини.

8. Автор

8.1. Леся Українка

9. Головні персонажі

9.1. Мавка

9.2. Лукаш

10. Міфічні персонажі

10.1. «Той, що греблі рве»

10.2. Потерчата

10.3. Русалка

10.4. Водяник

10.5. Русалка Польова

10.6. Доля

10.7. Злидні

10.8. Перелесник

10.9. Пропасниця

10.10. Куць

10.11. Лісовик

10.12. «Той, що в скалі сидить»

11. Ідея

11.1. Уславлення почуттів, свободи духу, гармонії людини й природи, ствердження філософії вітаїзму.

12. Композиція

12.1. Пролог – знайомство реципієнта з місцем, де зав’яжуться основні події. У пролозі – провесна: природа прокидається у передчутті нового, незвіданого: «Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись...»

12.2. Дія І – весна: Мавка знайомиться з Лукашем, зароджуються стосунки. Прикметно, що тут вперше з’являється Перелесник, який певною мірою протиставлено Лукашу (маємо на увазі не фізіологію, реальність чи міфологічність; тут мова йде про протиставлення психічно-емоційного розуміння любові: Перелесник – пристрасть, жага, тілесність, яку Мавка пізнала минулого літа; Лукаш – кохання, високе й духовне почуття, досі незнане фантастичній істоті):

12.3. Дія ІІ – пізнє літо: життя, як кажуть, дало тріщину. Стосунки Мавки з Лукашем погіршуються, психічний стан головної героїні набирає депресивних тонів, що відповідає початку згасання життєдайної сили природи, а відтак і життя самої Дія ІІІ – осінь, початок зими: разом з природою згасає тілесність головних героїв, їхні стосунки зазнають епічного розлому. Для Мавки зима – це нульова точка, у якій згасає її життя, але дух знаходиться у передчутті новизни.

12.4. Також твір має декілька кульмінацій: Перша кульмінація – зрада Лукаша (Мавка стає свідком того, як Лукаш просить матір заслати до Килини сватів). Друга кульмінація – «Той, що в скалі сидить» забирає Мавку.