1. Хімічні властивості
1.1. Гідрування
1.1.1. Алкени легко приєднують воду для присутності каталізаторів (Pt, Pd, Ni) CH2 = CH2 + H2 → CH3 – CH3
1.2. Галогенування
1.2.1. Алкени при звичайних випадках приєднують галогени, використовуючи дигалогенпохідні алкани, які залишають атомі галогену у сусідніх вуглецевих атомів CH2 = CH2 + Br2 → CH2Br – CH2Br Знебарвлення бромної води — якісна реакція на ненасичені сполуки.
1.3. Гідрогалогенування
1.3.1. Взаємодія алкенів із галогеноводнями залежить від будови ненасиченої сполуки, природи галогену та умов проведення. Для несиметричних алкенів приєднання галогеноводнів відбувається за правилом В. Марковнікова: Гідроген приєднується до найбільш гідрогенізованого атома Карбону. CH3 – CH = CH2 + HBr → CH3 – CHBr – CH3
1.4. Гідратація
1.4.1. Гідратація алкенів здійснюється за наявності мінеральних кислот і підпорядковується правилу Марковнікова. Продукти реакції спирти CH2 = CH2 + H2O → CH3 – CH2 – OH
1.5. Горіння
1.5.1. С2Н4 + 3О2 → 2СО2 + 2Н2О
1.6. Окиснення
1.6.1. Алкени легко окиснюються сильними окисниками, наприклад калій перманганатом. Розведений розчин KMnO4 у нейтральному або слаболужному середовищі окиснює алкени до двоатомних спиртів (гліколів). При цьому знебарвлюється рожевий розчин KMnO4 і випадає коричневий осад манган(IV) оксиду: Цю реакцію відкрив у 1888 році російський хімік Є. Є. Вагнер. Вона широко застосовується в аналізі для виявлення кратного зв’язку.
1.7. Полімеризація
1.7.1. Молекули алкенів здатні приєднуватися за певних умов одна до одної з розкриттям π-зв’язків та утворення димерів, тримерів або високомолекулярних сполук – полімерів. Полімеризація алкенів може протікати як по вільнорадикальному, так і катіонно-аніоном механізму. Як ініціатори полімеризації застосовують кислоти, пероксиди, метали тощо. Реакцію полімеризації здійснюють також під дією температури, опромінення, тиску. Типовим прикладом є полімеризація етилену з утворенням поліетилену nCH2=CH2 → (–CH2–CH2–)n
1.8. Дегідрування
2. Фізичні властивості
2.1. Перші три члени ряду алкенів є газами, сполуки C5-C17 - рідини, які не змішуюються з водою; вищі - починаючи з C18 - тверді речовини. Зі збільшенням молекулярної маси підвищуються температури кипіння та плавлення. не розчиняються у воді, але добре розчиняються у органічних розчинниках.
3. Одержання
3.1. Промисловий
3.1.1. крекінг алканів
3.1.2. дегідратація алканів
3.2. Лабораторний
3.2.1. дегідратація спиртів
3.2.2. дегалогенування
3.2.3. дегідрогалогенування
4. Номенклатура
4.1. загальна формула
4.1.1. СnН2n
4.2. назва
4.2.1. Алк + ен = Алкен
4.2.1.1. Назва алкенів за номенклатурою IUPAC створюються із назв аналогічно побудованих алканів, замінивши суфіксу -ан на -ен із зазначенням цифри місця, розташування подвійного зв'язку. У своїй родоначальній конструкції вибирається найдовший вуглецевий ланцюг, який містить подвійний зв’язок. Нумерацію атомів карбону починають з кінця, до якого ближче розташований подвійний зв'язок.
4.3. гібридизація
4.3.1. sp2
4.4. кут зв'язку
4.4.1. 120
4.5. форма молекули
4.5.1. плоский трикутник
5. Ізомерія
5.1. Структурна
5.1.1. Розгалуження карбонового ланцюга
5.1.2. Положення кратного звязку