1. Історія
1.1. 1962 року Джозеф Ліклайдер, керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів США висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. 1969 року Міністерство оборони США започаткувало розробку проєкту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство DARPA запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта і Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET
1.2. Перший сервер ARPANET встановили уже у вересні 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер "Honeywell 516" мав 12 кілобайт оперативної пам'яті
1.3. 1973 року до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великої Британії і Норвегії — мережа стала міжнародною
1.4. У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках
1.5. 1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме 1983 року за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет»
2. Апаратні засоби мережі
2.1. Модем
2.2. Перш ніж файли будуть передано мережею, їх розбивають на маленькі блоки даних, пакети. Перед передаванням пакету в його початок і кінець додають інформацію про адресу отримувача
2.3. Локальні мережі часто ділять на частини - сегменти. Межі сегментів можна визначити за допомогою мосту
2.4. Міст
2.5. Коли фрейм надходить на міст, останній виконує оцінку цільової адреси і визначає, чи відправити фрейм на інший сегмент, чи пропустити його в сегмент. Таким чином міст допомагає впорядкувати потік даних. Типовий міст має лише два порти і пов'язує лише два сегменти однієї мережі
2.6. Комутатор
2.7. Маршрутизатор
2.8. Концентратор
2.9. Точка бездротового доступу
3. Загальні відомості
3.1. Інтернет є своєрідним ядром, яке забезпечує взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі, утворюючи глобальний інформаційний простір
3.2. Найпоширеніша послуга мережі – електронна пошта
3.3. Інтернет дає змогу працювати над спільним проектом за допомогою електронної пошти, виконувати гіпертекстові документи, що включають аудіо- та відеоінформацію, є також можливість організовувати дискусійні робочі групи за допомогою теле-, аудіо- і навіть відео-конференцій у реальному масштабі часу
3.4. Для інформаційної безпеки в мережі застосовуються різні протоколи шифрування конфіденційної інформації, її сертифікація та електронні підписи. Несанкціонованому переміщенню даних між локальною мережею підприємства і глобальною мережею можуть перешкоджати спеціальні комп’ютери або програми (брандмауери)
3.5. Станом на листопад 2019 року в світі до інтернету під'єднані 4,1 млрд людей
4. Сервіси
4.1. Сервіси Веб 2.0
4.1.1. Карти знань
4.1.1.1. X Mind
4.1.1.2. FreeMind
4.1.1.3. Mind 42
4.1.2. Геосервіси
4.1.2.1. Google Maps
4.1.2.2. WikiMapia
4.1.2.3. Google Earth
4.1.3. Сайти для спільного зберігання мультимедійних ресурсів
4.1.3.1. Scribd
4.1.3.2. Slideshare
4.1.3.3. Flickr
4.2. Сучасні сервіси
4.2.1. Соціальні мережі
4.2.1.1. Instagram
4.2.1.2. Facebook
4.2.1.3. Youtube
4.2.2. Конференції
4.2.3. Форуми
4.2.3.1. Aquaforum
4.2.3.2. Ваш форум
4.2.3.3. Острів знань
4.2.4. Інтерактивне спілкування
4.2.4.1. WhatsApp
4.2.4.2. Skype
4.2.4.3. Viber
4.3. Сервіси Веб 1.0
4.3.1. Електронна пошта
4.3.1.1. Ukr.net
4.3.1.2. Gmail
4.3.1.3. Mail.ru
4.3.2. Пошукові системи
4.3.2.1. Google
4.3.2.2. Yahoo!
4.3.2.3. Яндекс
5. Значення для людини
5.1. Позитивне
5.1.1. Дає можливість отримати самоосвіту
5.1.2. Дає можливість спілкуватися з друзями, шукати нових знайомих
5.1.3. Дає можливість швидкого обміну файлами, інформацією
5.1.4. Дає можливість економити час, наприклад, за допомогою інтернет-магазинів
5.1.5. Дає можливість знайти роботу
5.1.6. Дає можливість насолоджуватися прослуховуванням музики, переглядом картинок, іграми
5.2. Негативне
5.2.1. Існує загроза, що у віртуальній реальності (наприклад, іграх) людина може втратити оріентири в реальному світі, тобто перестати розуміти, що реально, а що ілюзія
5.2.2. Може спричинити Інтернет-залежність — це психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету
6. Додатково
6.1. Протоколи передавання даних
6.1.1. FTP - правила передавання файлів
6.1.2. SMTP - правила передавання поштових повідомлень електронною поштою
6.1.3. POP3 - правила отримання поштових повідомлень електронною поштою
6.1.4. SIP - правила передавання голосового сигналу по каналу зв`язку в цифровому виді
6.1.5. RTP - правила прийому голосового сигналу
6.1.6. HTTP - правила передавання гіпертекстових документів
6.2. Доменні імена ресурсів
6.2.1. Функціональні домени
6.2.1.1. edu - Освітні організації
6.2.1.2. com - Комерційні організації
6.2.1.3. net - Мережеві організації
6.2.1.4. gov - Урядові організації
6.2.1.5. org - Некомерційні організації
6.2.1.6. biz - Бізнес - структури
6.2.1.7. info - Інформаційні ресурси
6.2.2. Національні домени
6.2.2.1. ua - Україна
6.2.2.2. de - Німеччина
6.2.2.3. eu - Європа
6.2.2.4. us - США
6.2.2.4.1. uk - Велика Британія
6.2.2.5. me - Чорногорія
6.2.2.6. by - Білорусь
6.3. Адресація
6.3.1. Адресу комп`ютера в називають IP-адресою
6.3.2. IP-адреса складається із чотирьох цілих чисел від 0 до 255 кожне, розділених крапками, наприклад, 66.249.93.104 (належить до стандарту IPv4)
6.3.3. IP-адреса за новим стандартом складається із восьми цілих чисел від 0 до 255 65535 кожне, розділених двокрапками, наприклад, 2001:0db8:11a3:09d7:1f34:8e2a:07a0:765d (належить до стандарту IPv6)