ЧАСТИНИ МОВИ

1. ІМЕННИК

1.1. 1. має питання : ХТО? ЩО? КОГО? ЧОГО? КОМУ? ЧОМУ? КОГО? ЩО? КИМ? ЧИМ? НА КОМУ? НА ЧОМУ?

1.2. 2. має лексичне значення : вказує на предмет

1.3. 3. може змінюватися за числами, відмінками

1.4. 4. є членом речення : найчастіше підметом, додатком, але може бути і присудком, означенням , обставиною

2. ПРИКМЕТНИК

2.1. 1. має питання : який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

2.2. 2. є членом речення : найчастіше означенням

2.3. 3 змінюються за родами, числами, відмінками

2.4. 4 має лексичне значення : вказує на ознаку, прикмету, приналежність

3. ЧИСЛІВНИК

3.1. 2. є членом речення

3.2. 1. відповідає на питання : СКІЛЬКИ?( кількісні) , КОТРИЙ? ( порядкові)

3.3. 3 має лексичне значення : вказує на кількість або порядок при лічбі

3.4. 4 змінюється за родами, числами, відмінками

4. Займенник

4.1. 1. відповідає на питання іменника, прикметника, числівника

4.2. 2. змінюється за родами, числами, відмінками

4.3. 3. має лексичне : це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

4.4. 4 є членом речення

5. ДІЄСЛОВО

5.1. 1. відповідає на питання: що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет? що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.

5.2. 2. має лексичне значення Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес

5.3. 3 є членом речення , найчастіше присудком

5.4. 4 змінюється за родами, числами, часами і т.д.

6. ПРИСЛІВНИК

6.1. 1 Прислі́вник (лат. adverbium — «до дієслова», «при дієслові») — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якост.

6.2. 2. відповідає на Як? наскільки? якою мірою? як багато?яким способом?Коли? доки? відколи?Де? куди? звідки?Чому? через що? з якої причини?Навіщо? для чого? з якою метою?

6.3. 3. є членом речення

6.4. 4. незмінна частина мова

7. частка

7.1. 1Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів

8. Прийменники служать для приєднання залежних іменників (або займенників) до інших слів у реченні( без, у, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, із, як, за;задля, з-під, із-за, поза, щодо

8.1. прийменники

9. сполучник

9.1. Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення:(і, й, та (в значенні і), також, теж, ні…ні, ані…ані,а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але), а втім, хоч…зате, як…так, не тільки…а й,або, чи, то, або…або, чи...чи, то...то, не то...не то, хоч…хоч

10. ВИГУК

10.1. Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад, ой, ах, ого-го, ну, гей, алло, гайда. Вигуки вживаються у художніх творах і служать засобом виразност