Соціологія як наука

1. Соціологія (від лат.-суспільство та гр. — наука) —дослівно — "наука про суспільство".

2. Макросоціологія вивчає соціальну дійсність на рівні великих спільнот (місто, страта, нація, клас) або на рівні абстрактного розуміння соціальних систем і соціальних структур

3. Мікросоціологія – це сукупність соціологічних знань з пізнавальною орієнтацією на вивчення так званих «мікрооб’єктів»: міжособистісних взаємодій і стосунків, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінки особи, мікросоціальних явищ і процесів.

4. Об’єкт соціології – це соціальна реальність, тобто реальне суспільне життя, суспільство як цілісний організм. Суспільство є об’єктом вивчення також інших соціальних наук – філософії, історії, політології, економічної теорії, права тощо, але кожна з них має свій предмет вивчення.

5. Предмет соціології – це певні сторони, аспекти, зв’язки, закономірності становлення й розвитку будь-якого суспільства.

6. Прикладна соціологія – це практична частина соціологічної науки про специфічні закони, становлення, розвиток і функціонування конкретних соціальних підсистем, процесів, структур, організацій та їх елементів.

7. Функції

7.1. Гносеологічні

7.1.1. Теоретико-пізнавальна функція

7.1.1.1. забезпечує пізнання суспільства, пояснення, поповнення та збагачення існуючих соціологічних набуттів, розробка соціологічних законів і категорій.

7.1.2. Описова функція

7.1.2.1. це систематизація, опис, нагромадження отриманого дослідницького матеріалу у вигляді наукових звітів, статей.

7.1.3. Світоглядно - ідеологічна

7.1.3.1. розширення світогляду людини, сприяння його розвитку.

7.2. Соціальні

7.2.1. Практично - перетворювальна

7.2.2. Прогоностична

7.2.2.1. розробка на основі проведених соціологічних досліджень короткострокових або довгострокових соціальних прогнозів.

7.2.3. Критична

7.2.4. Гуманістична

7.2.5. Функція соціального управління

7.2.5.1. сприяння вдосконаленню соціальних процесів.

7.2.6. Організаційно - технологічна

8. Американський соціолог Джонатан Тернер визначає такі основні риси, що характеризують науку.

8.1. Наука не оцінює, що повинно або не повинно існувати чи діяти.

8.2. Наука прагне лише зрозуміти, чому явища існують і як вони функціонують.

8.3. Наука узагальнює висновки, творячи абстрактні, позбавлені оцінок теорії, які пояснюють причини та способи функціонування явищ.

8.4. Наука піддає ці теорії емпіричній перевірці, відкидаючи або уточнюючи їх, якщо вони не витримують цієї перевірки.

8.5. Наука застосовує такі методи нагромадження даних, якими можна послуговуватися багатократно, для того, щоб переконатися, що дати, які використовуються для перевірки теорії, е об'єктивними.

8.6. Наука забезпечує приріст знань постійно: і тоді, коли підтримує теорії, що знаходять своє емпіричне підтвердження, і тоді, коли відкидає ті теорії, якщо вони такого підтвердження не знайшли.

9. Передумови виникнення соціологічної науки

9.1. Економічні передумови.

9.2. Політичні передумови.

9.3. Наукові передумови.