Твір "Балада про соняшник" І. Драча

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Твір "Балада про соняшник" І. Драча by Mind Map: Твір "Балада про соняшник" І. Драча

1. Мотиви

1.1. Провідний мотив

1.1.1. Уміння людини побачити красу в повсякденності.

1.2. «джерело творчості»

1.2.1. Джерелом творчості у творі зображено сонце, як поезію.

1.2.1.1. «Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником»

1.3. «покликання»

1.3.1. Людина, уперше зустрівшись із мистецтвом, завмирає перед його величчю й сама стає її творцем.

1.3.1.1. «І застиг він на роки й століття/ В золотому німому захопленні:/ — Дайте покататися, дядьку!/ А ні, то візьміть хоч на раму.»

1.4. «велич поезії»

1.4.1. Сила мистецтва, його здатність впливати на людину.

1.4.1.1. «І раптом побачив сонце,/ Красиве засмагле сонце /..../ І застиг він на роки й століття/В золотому німому захопленні...»

1.5. «рідна земля»

1.5.1. Соняшник - невід’ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття.

1.5.1.1. «В соняшника були руки і ноги,/ Було тіло, шорстке і зелене./ Він бігав наввипередки з вітром..»

2. Історія написання

2.1. Рік написання: 1962

2.2. Іван Драч як представник «шістдесятництва» осмислює у своїй творчості чимало філософських питань, одним із яких для нього стає й питання поезії, народження поета.

2.2.1. Ідея: поет повинен прагнути високості в поезії, укорінюючись при цьому в рідному ґрунті, у національній творчості; тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захоплюється.

2.3. Як митець-експериментатор, він свої роздуми вкладає в оригінальну форму — баладу-притчу.

2.3.1. У творі автор розширив мож­ливості балади, відкинувши традиційні легендарно-історичні, героїчні й фантас­тичні сюжетні лінії. Від балади поет залишив ліро-епічну структуру й напружений сюжет.

2.4. Норми поет встановлював для себе сам, не звертав особливої уваги на критиків, яких дратувала метафоричність, асоціативність, символічність його поезії. Драч оспівував долю звичайної людини, дивувався з геніальності народу.

2.4.1. За допомогою різноманітних засобів у творі створено відчуття безупинного руху. Поет майстерно використовує фольклорні мотиви перевтілення, метафорич­ні узагальнення-, асоціативне мислення.

2.5. Драч назвав твір баладою, бо в ньому присутнє фантастичне перетворення. Та фантастичність подій тільки підкреслює реальність ситуації, коли митець рівняє творчість із сон­цем і мріє хоча б трішки наблизитися до ідеалу.

2.5.1. У гли­боко асоціативному сюрреалістичному творі І. Драч намагався розкрити при­роду зародження потягу до творчості через образ жвавого сільського хлопчини. Хлопчик-соняшник уособлює в собі два начала справжнього митця: поривання у височінь і зв’язок із рідною землею, у яку вріс цупким корінням.

3. Образи

3.1. олюдненої природи

3.1.1. соняшник

3.1.1.1. майбутній митець

3.1.2. сонце

3.1.2.1. поезія

3.1.2.2. джерело натхнення

3.2. природи

3.2.1. груші-гнилиці

3.2.2. горобці

3.3. предметів і явищ

3.3.1. велосипед

3.3.2. млин

4. Композиція

4.1. Зав’язка

4.1.1. Соняшник перевтілюється в хлопчика

4.1.1.1. «В соняшника були руки і ноги,/ Було тіло, шорстке і зелене»

4.2. Розвиток дії

4.2.1. Хлопчик-соняшник живе звичайним життям дитини

4.2.1.1. «Він бігав…, вилазив…, рвав…, купався…, лежав…, стріляв … з рогатки, стрибав….»

4.2.2. Напевно, так буденно пройшло би все його життя, але він зумів побачити прекрасне

4.2.2.1. «І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце»

4.2.3. Одухотворене сонце-дядько стало дивовижним видінням для хлопчика

4.2.3.1. «У червоній сорочці навипуск, Що їхало на велосипеді»

4.3. Кульмінація

4.3.1. Потрясіння від побаченого, як розуміння того, що зустріч з прекрасним – це назавжди

4.3.1.1. «І застиг він на роки й століття В золотому німому захопленні»

4.4. Розв’язка

4.4.1. хлопчик просить дядька-сонця покататися хоча би на рамі його велосипеда

4.4.1.1. «Дядьку, хіба вам шкода?!»

4.4.2. Звичайно, він йде назустріч зацікавленому хлопчику-соняшникові, бо стає для нього поезією-сонцем, що зробить з нього митця-соняшника. Таким чином, сонце – зірка, що дає життя, а поезія – зірка, що творить духовне життя.

4.4.2.1. «Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником»

5. Художні засоби

5.1. епітети

5.1.1. «тіло шорстке, зелене»

5.1.2. «бігав навипередки»

5.1.3. «красиве сонце»

5.1.4. «золотих переливах»

5.1.5. «червоній сорочці»

5.1.6. «золотому німому захопленні»

5.1.7. «сонце моє оранжеве»

5.2. метафора

5.2.1. «поезіє, … щомиті … хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником»

5.3. риторичне звертання

5.3.1. «Поезіє, сонце моє оранжеве!», «Дайте покататися, дядьку!»

5.4. риторичне запитання

5.4.1. «Дядьку, хіба вам шкода?!»

5.5. уособлення

5.5.1. «В соняшника були руки і ноги, було тіло…, вилазив…, рвав…, купався…, стріляв … з рогатки, стрибав»

5.5.2. «засмагле сонце»

5.5.3. «сонце … в переливах кучерів, у … сорочці… їхало на велосипеді»

5.6. гіпербола

5.6.1. «І застиг він на роки й століття в … захопленні»

5.7. інверсія

5.7.1. «В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене»

5.8. алегорія

5.8.1. соняшник і сонце

5.8.1.1. митець і поезія

5.9. метаморфоза

5.9.1. соняшник–хлопчик

5.9.1.1. соняшник-митець

5.9.2. сонце-дядько

5.9.2.1. поезія

5.10. символи

5.10.1. соняшник

5.10.1.1. енергія

5.10.1.2. людський потенціал

5.10.2. сонце

5.10.2.1. відродження

5.10.3. в золотих переливах кучерів

5.10.3.1. образ ангелят на іконах

5.10.4. червона сорочка

5.10.4.1. творче натхнення

5.10.5. небо

5.10.5.1. духовність

5.10.6. хмари

5.10.6.1. духовні перешкоди

5.11. кольористика

5.11.1. зелений

5.11.1.1. юність

5.11.1.2. бадьорість

5.11.2. золотий

5.11.2.1. духовне багатство

5.11.2.2. святість

5.11.3. червоний

5.11.3.1. творче натхнення

5.11.3.2. енергія

5.11.3.3. дія

5.11.4. оранжевий або жовтогарячий

5.11.4.1. життєдайність

5.11.4.2. велич

5.11.4.3. гідність

5.11.4.4. слава

6. Проблематика

6.1. талант і посередність

6.2. єдність краси тілесної і духовної

6.3. роль поезії в житті людини

6.4. уміння бачити прекрасне