1. многогранники
1.1. Призма
1.1.1. При́зма — стереометрична фігура, многогранник, у якого дві грані — рівні n-кутники, розташовані в паралельних площинах, а решта n граней — паралелограми. Ці паралелограми називаються бічними гранями призми, а інші два n-кутники називаються її основами
1.1.1.1. Площа поверхні та об'єм призми
1.1.1.2. Об'єм похилої призми
1.2. Паралелепіпед
1.2.1. Паралелепі́пед — призма, основою для якої є паралелограм.
1.2.1.1. Об'єм паралелепіпеда
1.3. Піраміда
1.3.1. Пірамі́да — багатогранник, який складається з плоского багатокутника і точки та всіх відрізків, що сполучають вершину піраміди з точками основи. Відрізки, що сполучають вершину піраміди з вершинами основи, називаються бічними ребрами. Пряма піраміда це піраміда із вершиною, яка розміщена прямо над центром її основи.
1.3.1.1. Об'єм піраміди
2. Тіла обертання
2.1. Циліндр
2.1.1. Цилі́ндр — геометричне тіло, обмежене замкнутою циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами, що перетинають її.
2.1.1.1. Об'єм і площа поверхні циліндра
2.2. Конус
2.2.1. Ко́нус — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву. Іноді конусом називають частину такого тіла, отриману об'єднанням усіх відрізків, що з'єднують вершину і точки пласкої поверхні.
2.2.1.1. Площа поверхні та об'єм конуса
2.3. Куля
2.3.1. Куля — тіло, утворене обертанням круга навколо його діаметра. Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворено. Відрізок, який сполучає центр кулі з довільною точкою її поверхні, — радіус кулі. Відрізок, який сполучає дві довільні точки поверхні кулі, — її хорда.
2.3.1.1. Об'єм кулі і площа сфери