Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" by Mind Map: Повість Івана Нечуя-Левицького    "Кайдашева сім'я"

1. Харктер головних героїв

1.1. Кайдашиха

1.1.1. Вона сварлива, конфліктна жінка. Маруся гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою.

1.2. Омелько

1.2.1. Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він такожвимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити – це, мабуть, було його найбільшою вадою.

1.3. Карпо

1.3.1. Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний.

1.4. Мотря

1.4.1. Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

1.5. Лаврін

1.5.1. Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів. Він лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний

1.6. Мелашка

1.6.1. Мелашка – дружина Лавріна. Дівчина щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива.

2. Автор

2.1. Творчий шлях

2.1.1. Саме на 1870-1880-ті рр., тобто на „кишинівський період“, припадає розквіт таланту письменника.

2.1.2. За повістю Івана Нечуя-Левицького „Микола Джеря“ було створено „німий“ фільм (1926 )

2.1.3. 1870 р. І. Нечуй-Левицький завершив роботу над повістю „Хмари“

2.1.4. Оселившись у Києві 1885 р., Іван Левицький поринає в літературну творчість

2.1.5. Написав низку історичних нарисів, понад 30 творів: „Невинна“, „Афонський пройдисвіт“, „Князь Єремія Вишневецький“ та „Гетьман Іван Виговський“.

2.1.6. Творчість І. Нечуя-Левицького - важливий етап розвитку української реалістичної прози другої половини XIX ст.

3. Композиція

3.1. Експозиція

3.1.1. Епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семи- гори), персонажами твору; розмова Кайдашенків про дівчат

3.2. Зав'язка

3.2.1. Одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім’ї, побутові су­перечки в родині.

3.3. Розвиток дій

3.3.1. Напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що відбувалися в селянській родині

3.4. Кульмінація

3.4.1. Історія з кухлем, де найрізкіше підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму

3.5. Розв'язка

3.5.1. Груша всохла, і всі помирилися.

4. Життєвий шлях

4.1. Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 р. в селищі Стеблів Канівського повіту.

4.2. Дитинство І. Левицького минало в оточенні чудової природи Надросся, картини якої згодом так яскраво й органічно з’являтимуться в його творах.

4.3. Іван був найстаршою дитиною в родині, зростав допитливим і розумним хлопчиком.

4.4. 1853 р. І. Левицький почав учитися в Київській духовній семінарії.

4.5. Після закінчення духовної семінарії 1859 р. І. Левицький захворів і рік працював учителем у Богуславській школі.

4.6. У 1865 р. І. Левицький закінчив академію, отримавши звання магістра богослов’я

4.7. Упродовж 1873-1885 рр. І. Левицький викладав старослов’янську та російську мови, логіку в Кишинівській гімназії.

4.8. Перша світова війна не дала І. Левицькому дожити останні дні у спокої

5. Цитати відомих людей

5.1. М. Рильський

5.1.1. «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору..., як «Кайдашева сім’я» Нечуя»

5.2. М. Коцюбинський

5.2.1. «Кайдашева сім’я» з погляду «на високо-артистичне змалювання селянського життя і доб­ру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства» (І. Франко). «Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звича­їв, народного життя!»

5.3. В. Панченко

5.3.1. «Кайдашева сім’я» — це модель всієї України. Автор блискуче розкрив деякі непривабли­ві риси нашої національної вдачі, які існують поза часом. Україна XXI ст. залишається схожою на «Кайдашеву сім’ю»

5.4. І. Франко

5.4.1. «Кайдашева сім’я» з погляду «на високо-артистичне змалювання селянського життя і доб­ру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства»

5.5. С. Процюк

5.5.1. «Кайдашева сім’я» — сумний твір, повість-трагікомедія»

6. Опис зовнішності героїв

6.1. Маруся Кайдашиха

6.1.1. «Вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем».

6.2. Омелько Кайдаш

6.2.1. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки."

6.3. Карпо

6.3.1. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті».

6.4. Мотря

6.4.1. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима."

6.5. Лаврін

6.5.1. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою."

6.6. Мелашка

6.6.1. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови"

7. Аналіз повісті

7.1. Рік написання

7.1.1. 1879 р.

7.2. Тема

7.2.1. Зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини

7.3. Ідея

7.3.1. Засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

7.4. Жанр

7.4.1. Соціально-побутова повість.

8. Інші твори Івана Нечуя-Левицького

8.1. "Хмари"

8.1.1. 1874 р.

8.2. "Маруся Богуславка"

8.2.1. 1875 р.

8.3. "Микола Джеря"

8.3.1. 1878 р.

8.4. "Бурлачка"

8.4.1. 1880 р.

8.5. «Старосвітські батюшки та матушки»

8.5.1. 1884 р.

8.6. "Пропащі"

8.6.1. 1888 р.

8.7. "Афонський пройдисвіт"

8.7.1. 1890 р.

8.8. "Скривджені"

8.8.1. 1892 р.

8.9. "Поміж порогами"

8.9.1. 1893 р.