1. 1 Структури
1.1. Лекція 1. Історія розвитку літературознавства
1.1.1. Історичні етапи розвитку філології та літературознавства. Нормативна школа античності. Зародження герменевтики. Становлення філології в ранньому Ренесансі. Інтерпретація поетики Аристотеля в пізньому Відродженні. Класицистична поетика. Бароко і проблема ієрархій. Естетична школа.
1.2. Лекція 2. Історія розвитку літературознавства
1.2.1. Міфологічна школа. Позитивістські концепції 19 ст. Модернізація літератури та літературо¬знавства. Психологічна та психоаналітична концепції. Структуралізм і пост¬структуралізм. Семіотика. Літературознавство дискримінацій: постколоніальні, феміністичні, квір студії. Постмодернізм і постпостмодернізм.
1.3. Лекція 3. Світ художнього твору
1.3.1. Світ речей і подій. Поетика пейзажу, інтер’єра. Поетика деталі. Час і простір у художньому творі. Сюжет і фабула. Сюжет і композиція. Сюжет і конфлікт.
1.4. Лекція 4. Роди і види літератури
1.4.1. Родова тріада за Аристотелем. Змістові та формальні ознаки твору літератури. Принципи та завдання родо-видової класифікації. Генетичні та синтетичні літературні явища. Альтернативні концепції родо-видових класифікацій.
1.5. Семінар 1. Література серед мистецтв
1.6. Лабораторне заняття 1. «Поетика» Аристотеля
1.7. Семінар 2. Образ, персонаж, характер
1.8. Семінар 3. Світ художнього твору
1.9. Лабораторне заняття 2. «Лаокоон» Лессінґа
1.10. Самостійна робота 1. Аристотель. «Поетика»
1.11. Самостійна робота 2. Г. Е. фон Лессінґ. «Лаокоон»
1.12. МКР 1
2. 2 Ієрархії
2.1. Лекція 5. Жанр: матриця, традиція, ієрархія
2.1.1. Роль поняття жанру. Жанр і родо-видова класифікація. Еволюція концепцій жанру. Дескриптивний і моделювальний підходи в жанрології. Жанрова система в синхронії та діахронії.
2.2. Лекція 6. Автори, читачі та ієрархії
2.2.1. Автор і його присутність у мистецтві. Історичні долі авторства. Суб’єктивність мистецтва. Присутність читача. Рецептивна естетика. Проблема репутаційних класифікацій. Класика і масова література. Проблема канону. Елітарна та егалітарна концепції літератури. Регіоналізація літератури.
2.3. Семінар 4. Жанр і жанрова система
2.4. Лабораторне заняття 3. «Нульовий ступінь письма» Барта і «Що таке автор?» Фуко
2.5. Семінар 5. Стиль
2.6. Семінар 6. Літературні репутації та ієрархії
2.7. Лабораторне заняття 4. «Lector in Fabula» Еко
2.8. Самостійна робота 3. Р. Барт. «Нульовий ступінь письма». М. Фуко. «Що таке автор?»
2.9. Самостійна робота 4. У. Еко. «Lector in fabula»
2.10. МКР 2
3. 3 Еволюції
3.1. Лекція 7. Література як еволюція
3.1.1. Поняття літературного процесу. Іманентні, загальнокультурні та соціальні чинники літпроцесу. Література як виробництво.
3.2. Лекція 8. Історії літератури
3.2.1. Проблема періодизації літературного процесу. Еволюційний, стадіальний та революційний підходи. Історія як оповідь. Онтогенетична та маятникова моделі. Проблема селекції.
3.3. Семінар 7. Чинники та закономірності розвитку літератури
3.4. Семінар 8. Метод, напрям, течія, школа
3.5. Лабораторне заняття 5. «Чи можлива історія літератури?» Перкінса
3.6. Семінар 9. Історія літератури як наукова проблема
3.7. Самостійна робота 5. Д. Перкінс. «Чи можлива історія літератури?»
3.8. МКР 3
4. 4. Методології
4.1. Лекція 9. Феноменологічні концепції
4.1.1. Історія та еволюція феноменології. Буття і сутність мистецтва та літературного твору. Феноменологія і структуралізм. Феноменологія і постмодернізм. Філософія поетики.
4.2. Лекція 10. Орієнталізм і колонії
4.2.1. Колоніалізм, орієнталізм, постколоніалізм. Ідеологічний аналіз. Поведінкові моделі в художній творчості: опір, прихований опір, контрдискурс, асиміляція, впокорення.
4.3. Лекція 11. Антидискримінація як метод
4.3.1. Фемінізм, лібералізм, толерантність як соціальні та наукові концепції. Дослідження жіночого письма. Квір-тематика в мистецтві та літературознавстві. Сильні та слабкі сторони антидискримінаційних теорій.