1. Особливості Модернізму
1.1. Особлива увага до внутрішнього світу особистості.
1.2. Проголошення самоцінності людини та мистецтва
1.3. Надання переваги творчій інтуїції
1.4. Пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість, тощо)
1.5. Розуміння літератури як найвищого знання, здатного проникати в найінтимніші глибини існування особистості та одухотворити світ.
1.6. Прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси та мистецтва
2. Художні прийоми
2.1. Потік свідомості
2.2. Ремінісценції
2.3. Монтаж
2.4. Міфи
3. Мистецькі твори
3.1. Література
3.1.1. Микола Вороний "Блакитна панна"
3.1.2. Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo"
3.1.3. Ольга Кобилянська "Vals melanholik"
3.1.4. Моріс Метерлінк "Синій птах"
3.2. Живопис
3.2.1. Клод Моне "Прогульнка в Аржантей" (1875 рік)
3.2.2. Едвард Мунк "Крик" (1893)
3.2.3. Оксана Мась "Повсякденні вібрації" (2020 рік)
3.3. Музика
3.3.1. Моріс Равель «Павана на смерть інфанти» (1899) «Гра води» для фортепіано (1901) Сонатина для фортепіано (1903-1905) «Відбитки» для фортепіано (1905) «Іспанська рапсодія» для симфонічного оркестру (1907) «Іспанська година»
3.3.2. Ріхард Штраус «З Італії» (Aus Italien, 1886) «Дон-Жуан» (Don Juan, 1889) «Макбет» (Macbeth, 1888/1890) «Смерть і просвітлення» (Tod und Verklärung, 1888-89) «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля» (Till Eulenspiegels lustige Streiche, 1895) «Так говорив Заратустра» (Also sprach Zarathustra, 1896)
3.3.3. Альбан Берг «Воццек» (нім. Wozzeck), op. 7, опера (1917-1922) Три п'єси з опери «Воццек» для сопрано та оркестру (1924) Камерний концерт для фортепіано, скрипки, і духових (1923-1925) Адажіо для скрипки, кларнета і фортепіано (опубл. в 1956; авторська обробка другої частини камерного концерту) Schliesse mir die Augen beide (Theodor Storm) для голосу і фортепіано (1925) Лірична сюїта (нім. Lyrische Suite) для струнного квартету (1925-1926)
3.4. Архітектура
3.4.1. Будинок Полтавського земства, 1903 рік, проект Василя Кричевського
3.4.2. Віктор Орта Будинок професора Тасель
3.4.3. Ектор Гімар Вхідні павільйони паризького метро
3.4.4. Карло Бугатті Будикон равлика
4. (осучаснений)- напрям в мистецтві, загальна назва течій в мистецтві нереалістичного спрямування.
5. Напрями і течії:
5.1. Неоромантизм- (кінець ХІХ-ХХ ст)
5.1.1. Стильовий напрям у модернізмі, для якого характерне намагання подолати прірву між ідеалом і дійсністю
5.1.1.1. Представники: Леся Українка, Ольга Кобилянська, Роберт Стівенсон, Р. Кіплінг.
5.2. Імпресіонізм остання третина ХІХ століття- перша чверть ХХ століття
5.2.1. Стильовий напрям модернізму ідеалом якого була гармонія; реалізується у відтворення безпосереднього враження від об'`єкта споглядання
5.2.1.1. Представники: Михайло Коцюбинський, Микола Хвильовий, Василь Стефаник
5.3. Символізм Кінець ХІХ- початок ХХ століття
5.3.1. Стильовий напрям який характеризується експериментальністю, прагнення до новаторства, використанням символіки, містичністю, таємничістю.
5.3.1.1. Поль Верлен, Шарль Бодлер, Артур Рембо, Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина.
5.4. Експресіонізм початок ХХ століття
5.4.1. Літературно- мистецька течія, яка характеризується відображення загостреного суб'єктивного світобачення через авторське "Я".
5.4.1.1. Василь Стефаник, Едвард Мунк, Поль Гоген.