Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ ст.

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ ст. by Mind Map: Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ ст.

1. ОСВІТА

2. Організовувались безплатні недільні школи. (Першу з них було відкрито 1859 р. у Києві. Невдовзі в Україні їх функціонувало вже 110.) 1864 р. - освітня реформа, суть якої полягає у створенні єдиної системи освіти. Початкова освіта - початкові народні училища

3. Реформою 1869 р. були створені гімназії, які давали середню освіту. Вони поділялися на ■Класичні (перевага надавалася гуманітарним предметам, особливо грецькій і латинській мовам); ■Реальні (вивчалися насамперед предмети природничого циклу). Закінчення класичної гімназії давало право вступу без іспитів до університету, а реальної — лише до вищих технічних навчальних закладів. Наприкінці XIX ст. в Україні діяло 129 гімназій, 19 реальних та 17 комерційних училищ.

4. У другій половині XIX ст. фахівців з вищою освітою готували Харківський, Київський та Новоросійський університети

5. Виникла низка вищих спеціальних навчальних закладів: ●Ніжинського історико-філологічного інституту, ●Глухівського учительського інституту, ●Харківського ветеринарного інституту, ●Південноросійського технологічного інституту в Харкові, ●Київського політехнічного інституту, ●Вищого гірничого училища в Катеринославі. ●На західноукраїнських землях до Львівського університету приєдналися: ●Чернівецький університет (1875), ●Львівський політехнічний інститут (1877), ●Академія ветеринарної медицини (1897).

6. ТОВАРИСТВА

7. У середені XIX ст., коли розпочався новий етап національно-визвольного руху в Україні, було утворено "Громаду" - напівлегальний гурток української інтелігенції та патріотично налаштованого студенства. Перші товариства "Громади" виникли в Києві та в Петербурзі, а згодом і в інших містах України. Їхніми засновниками були В.Антонович, М.Костомаров, П.Куліш, М.Лисенко, М. Старицький, П.Чубинський. 1865 р. у Відні І.Пулюй заснував "Громаду", яка з назвою "Січ" проіснувала до 1947р.

8. "Стара Громада" - рух, що став одним з основних духовних витоків відродженння України, членами якої були В.Антонович, Т.Рильський та ін.(майже 70 осіб). Російське самодержавство відповіло на це пожвавлення Емським указом 1876р. Це остаточно підривало підвалини законної діяльності громадівців.

9. У 1868 р. в м. Львів засновано товариство "Просвіта", у 1873 р. - Наукове товариство імені Шевченка.

10. ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ

11. В останній третині XIX ст. м. Львів стає центром культурної, освітньої та наукової діяльності. У місті були засновані товариство "Просвіта" та Наукове товариство імені Шевченка. У Львові друкують журнали "Правда", "Зоря", газету "Діло", у яких публікують свої твори письменники з усієї України. За найактивнішої підримки І. Франка й М. Павлика виходять друком журнали "Громадський друг", "Житє і слово", "Світ".

12. НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ

13. Перший паровоз Р.Тревітіка 1804 Паровоз Стефенсона 1828 Пароплав Брунеля 1837 Перша фотографія 1825 Телеграф Морзе 1836 Перший автомобіль з бензиновим двигуном 1885 Перший телефон Г.Белла 1876 Кіноапарат братів Люм’єрів 1895 Літак братів Райтів 1903

14. Математик О. Ляпунов створив загальну теорію стійкості та рівноваги руху механічних систем. Хімік М. Бекетов став одним із засновників нової науки — фізичної хімії. Зоолог І. Мечніков заклав підвалини порівняльної патології, еволюційної ембріології, мікробіології. Фізіолог І. Сєченов став засновником російської фізіологічної школи. Фізик М. Авенаріус заснував школу молекулярної фізики. М. Костомаров та В. Антонович стали основоположниками народницького напряму в українській історіографії. Вони зосереджувалися на вивченні історії народу, його ідеалів, вірувань, устремлінь, досліджували рух народу в просторі й часі, тенденції його економічного, політичного, культурного життя, боротьбу за свої права. Вагомим був внесок у розвиток вітчизняної філології видатного мовознавця О. Потебні. У своїх працях «Из записок по русской грамматике», «Мысль и речь», «Заметки о малорусском наречии» та інших він започаткував психологічний напрям у вітчизняному мовознавстві, активно розвивав філософію мови, вирішував конкретні проблеми загального мовознавства, діалектології тощо.Вагомим був внесок у розвиток вітчизняної філології видатного мовознавця О. Потебні. У своїх працях «Из записок по русской грамматике», «Мысль и речь», «Заметки о малорусском наречии» та інших він започаткував психологічний напрям у вітчизняному мовознавстві, активно розвивав філософію мови, вирішував конкретні проблеми загального мовознавства, діалектології тощо.

15. ТЕАТР

16. Пореформений період — це час розквіту любительського театру. Аматорські театральні вистави ставили у Києві, Харкові, Одесі, Ніжині, Полтаві та інших містах і навіть селах України. У 1882 р. у Єлисаветграді М. Кропивницький з акторів- любителів та акторів- професіоналів створив першу українську професійну трупу, Після гастролей у Києві 1883 р. до трупи М. Кропивницького приєдналася аматорська група М. Старицького.

17. У 1891 р. в Києві М. Соловцов заснував перший постійний російський театр. У західноукраїнських землях перший український театр виник 1864 р. у Львові при культурно- освітньому товаристві «Руська бесіда». Його засновником став режисер та актор О. Бачинський. У 1862 p. C. Гулак-Артемовський створює першу національну українську оперу — «Запорожець за Дунаєм», в основу якої ліг сюжет, підказаний М. Костомаровим.

18. ЛІТЕРАТУРА

19. Риси розвитку української літератури в другій половині XIX ст. :

20. 1.Різноманітність художніх напрямів. У 70—90-х роках водночас існували і взаємно збагачували один одного ●романтизм (Я. Щоголів), ●натуралізм (Г. Барвінок, М. Кононенко), ●просвітницький реалізм (І. Нечуй-Левицький).

21. 2. Наявність індивідуальних стилів письменства. ●етнографічно-побутовий (Л. Глібов, С. Руданський, І. Нечуй-Левицький, М. Старицький), ●аналітично-психологічний (Марко Вовчок, Панас Мирний, А. Свидницький), ●соціально-філософський (І. Франко, М. Павлик, А. Грабовський).

22. 3. Поява нових тем та проблематики. ●болюче класове розшарування селянства, ●життєві проблеми нового суспільного класу — пролетаріату; ●революційна боротьба народних мас проти соціального та національного гніту новітньої буржуазної доби; ●пошуки інтелігенцією свого місця в новій системі координат.

23. 4. Демократизація та гуманізація літератури. Центральною фігурою художніх творів стала людина з народу. З'являється новий герой — Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), Жук («Лихі люди»), Бенедьо Синиця («Борислав сміється») та ін.

24. 5. Ускладнення художніх форм Активно використовується весь жанровий арсенал — від панорамних, епічних романів та повістей до новел, фейлетонів, оповідань тощо.