Логіка розпізнавання й інтерпретаціїї делінкветної поведінки, з урахуванням профілактики та психо...
1. Типи делінкветної поведінки
1.1. Асоціальна
1.2. Антисоціальна
1.3. Вандалізм
1.3.1. Мотив - матеріальна вигода
1.3.2. Помста
1.3.3. Метод боротьбм із стресом
1.3.4. Нудьга та пошук нових вражень, розважитись
1.3.5. Як спосіб самоствердження
1.3.6. Спосіб дослідження, щоб зрозуміти функіонування певних речей
1.3.7. Графіті
2. Ознаки делікветної поведінки
2.1. Брехня
2.1.1. Пов'язана з отриманням матеріальної користі
2.1.2. Ухиляння від виконання своїх обов'язків
2.1.3. Шахрайські витівки
2.2. Дії, які не відповідають статусу неповнолітніх
2.2.1. Купівлля алкоголю
2.2.2. Відвідування місць, вхід, яких не рекомендовано неповнолітнім
2.3. Бродяжництво
2.3.1. Втечі з дому
2.3.2. Шкільні прогули
2.4. Бійки
2.4.1. Прояв жорстокості до інших
2.5. Крадіжки
2.5.1. Переважно предметів, які не мають високої матеріальної цінності
2.6. Адикції
2.6.1. Вживання психоактивних речовин
2.6.1.1. Алкоголь
2.6.1.2. Тютюн
2.6.1.3. Кофеїн
2.6.1.4. Кокаїн
2.6.1.5. Опіоїди
2.6.2. Пристрасть до азартних ігор
2.7. Нанесення шкоди іншим
2.7.1. Матеріальна
2.7.2. Фізична
2.8. Порушення адміністративного правопорядку
2.8.1. Псування чужого майна
2.8.2. Водіння мотоцикла/ автомобіля у нетверезому стані...
3. Методи визначення делінкветної поведінки
3.1. Методики діагностики схильності до делінквентної поведінки
3.1.1. Опитувальник на виявлення порушень особистості засудженого.
3.2. Методиви для виявлення схильності до девіантної поведінки
3.2.1. Проективна методика К. Маховер «Намалюй людину» (за Л.Міщик);
3.2.2. Оцінка соціально-психологічної адаптованості (К. Роджерс і Р. Даймонд в адаптації Т. В. Снєгирьової);
3.2.3. Опитувальник визначення схильності до девіантної поведінки (О. М. Орел);
3.2.4. Методика визначення особистісної адаптованості школярів (А. В. Фурман)
3.3. Методики визначення загальних детермінант девіантної поведінки
3.3.1. Методика вивчення особи дезадаптованого підлітка і його найближчого оточення ( Ю. О. Клейберг);
3.3.2. Методика виявлення причин відхилень у поведінці і розвитку підлітка (Н. В. Перешеїна, М. М. Заостровцева)
3.3.3. Схема аналізу поведінки з відхиленнями (О. В. Змановська).
3.4. Методики виявлення психологічних та індивідуально-психологічних чинників поведінкових девіацій
3.4.1. Анкета «Кругозір» (Ю.В.Василькова)
3.4.2. Методика діагностики узагальнених смислових установок (метод незакінчених пропозицій), варіант методу Сакса-Сіднея;
3.4.3. Методика визначення акцентуації характеру (К. Леонгард та Х. Смішек)
3.5. Методики вивчення впливу сім’ї на виникнення девіацій
3.5.1. Самооцінка типового сімейного стану;
3.5.2. Схема аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання учнів (Р.В. Овчарова);
3.5.3. Опитувальник для батьків «Типи виховання дітей» (В. Б. Шапарь);
3.5.4. Опитувальник «Поведінка батьків і ставлення підлітків до них» (в обробці З. Матейчек та П. Ржичан)
3.5.5. Тест «Кінетичний малюнок сім’ї» (Р. Бернс і С. Кауфман
3.5.6. Методика «Дерево, люди, життя» (П. Вілсон)
3.6. Методики вивчення впливу групи на особистість
3.6.1. Карта-схема «Діагностика психолого-педагогічної характеристики малої навчальної групи»;
3.6.2. Анкета на предмет вивчення неформальних зв’язків неповнолітнього (М.М.Фіцула, І.І. Парфанович)
3.7. Методика визначення схильності до агресивної поведінки
3.7.1. Опитувальник «Діагностика стану агресії» (А. Басс, А. Дарка);
3.7.2. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (В.В.Бойко)
3.7.3. Оцінка рівня сімейної агресії очима дитини (шкала М. Штрауса і С.Штайнметц);
3.7.4. Анкета для педагога «Критерії агресивності дитини» (А.Г.Долгова)
3.7.5. Особистісний опитувальник «Мотиви вандальної поведінки» (І.В.Воробйова, О.В. Кружкова)
4. Профілактика делінкветної поведінки
4.1. Форми профілактики
4.1.1. Індивідуальне консультування з особистістю
4.1.2. Інформативна робота
4.1.3. Активне соціальне навчання соціально-корисним навичкам
4.1.4. Активна організація діяльності людини
4.1.5. Організація альтернативні девіантної поведінки
4.1.6. Організація здорового способу життя
4.1.7. Активація особистісних ресурсів
4.1.8. Мінімілізація негативних наслідків девіантної поведінки
4.2. Методи профілактики
4.2.1. Проведення лекцій, кіно-відео лекторіїв про розповсюдження інформації щодо правових обов'язків
4.2.2. Надання індивідуальної консультативної допомоги у вирішенні проблеми
4.2.3. Забезпечення інформативності про функціонування "Телефону Довіри"
4.2.4. Надання соціцально-психологічної допомоги сім'ям з пробьлемними дітьми
4.2.5. Забезпечення соціального захисту і реабілітації дітям із девіантних сімей
4.2.6. Залучення дітей до спортивних організацій
4.2.7. Проведення групових тренінгів
5. Психокорекції делінкветної поведінки технікою блоків "Мішені"
5.1. 1 етап. Актуалізація особистісних ресурсів
5.1.1. Запропонувати розповісти історію свого імені
5.1.2. Постановка запитань: Що Тобі найбільше подобається робити?; Що у Тебе виходить найкраще?; Що Тобі найбільше подобається робити?; Згадай ситуацію, коли Ти відчував себе щасливим; Яке Твоє найбільше досягнення у житті?; За що Ти себе найбільше любиш?; Чим Ти захоплюєшся?; Назви свої три найзаповітніші мрії.
5.2. Блок 1 - Образ Я та психологічна травма
5.2.1. Завдання
5.2.1.1. Ідентифікувати базові травми
5.2.1.2. Виразити усі відчуття пов'язанні із базовими травмами
5.2.1.3. Отримати втіху та підтриму цих відчуттів
5.2.1.4. Ортимати підтвердження пережитого досвіду від іншої людини
5.2.1.5. Звільнення від травматичних відчуттів
5.2.1.6. Сприяти формування оптимістичного погляду на майбутнє
5.2.2. Методити та методики
5.2.2.1. Ігри з елементами психодрами
5.2.2.2. Картки СОРЕ
5.2.2.3. Постановка запитань
5.2.3. Правила організації роботи
5.2.3.1. Створення безпечної та довірливої обстановки
5.2.3.2. Докласти максимально зусиль для встановлення контакту з неповнолітнім
5.2.3.2.1. Відверто висловлюватись про свої почуття та переживання
5.2.3.2.2. Обумовити рамки бесіди
5.2.3.2.3. Нормалізувати ситуацію
5.2.3.3. Підлаштуватися під темперамент неповнолітнього
5.2.3.3.1. Розмову починати повертаюись до важливих спогадів.уточнюючи деталі.
5.2.3.4. При наростанні внутрішньої напруги - заспокоювати клієнта, переключаючи його увагу.
5.2.3.5. Набільш важкі спогади проходити по частинках, після попереднього заспокоєння та розслаблення.
5.2.3.6. Завершення бесіди, у клієнта мають викликати позитивні відчуття
5.3. Блок 2 - Образ Я і емоції, відчуття, переживання
5.3.1. Розвиток емоційної сфери
5.3.1.1. Із колоди карт обрати дві карти, які відображає найбільш радісну подію у житті
5.3.2. Розвиток здатності виражати й усвідомлювати свої емоції
5.3.2.1. Вправи на дослідження підлітком самого себе
5.3.2.1.1. Асоціативні метафоричні карти, колода "Персоніта"
5.3.2.2. Техніки психогенезу
5.4. Блок 3 - Образ Я і механізми психологічного захисту
5.4.1. Завдання
5.4.1.1. Визначення виду опору
5.4.1.2. Легалізувати опір клієнта
5.4.1.3. Довести до усвідомлення опвр клієнта
5.4.2. Методи
5.4.2.1. Постановка запитань
5.4.2.1.1. Чого уникаєш?
5.4.2.1.2. Що заважає сказати про це прямо?
5.4.2.1.3. Що Ви намагаєтесь зараз зробити?
5.4.2.2. Експресивні техніки на розвиток усвідомленості
5.5. Блок 4 - Образ Я і цінності, установки
5.5.1. Завдання
5.5.1.1. Розкрити природу, зміст та психологічні механізми формування соціальних установок
5.5.1.2. Розкрити природу, зміст та психологічні механізми формування цінностей
5.5.2. Техніки
5.5.2.1. З колоди карт із написаними твердженнями , клієнт обирає ті, які вірні по відношенню до нього: Я вірю у те, що бачу, розумію, кажуть, відбьувається спонтанно
5.5.2.2. "Походження соціальних установок"
5.5.2.3. "Чотири моделі для наслідування"
5.6. Блок 5 - Образ Я і стосунки. ставлення
5.6.1. Завдання
5.6.1.1. Визначити ролі клієнта у суспільстві
5.6.2. Техніки
5.6.2.1. Робота із ролями
5.6.2.2. Робота із сценарними установками
5.6.2.2.1. Драматичний трикутниу Карпмана: переслідувач, рятівник, жертва
5.6.2.2.2. Техніки трансактного аналізу
5.7. Блок 6 - Образ Я і характер
5.7.1. Завдання
5.7.1.1. Створити сприятливу психологічну атмосферу
5.7.1.2. Переорієнтація на розвиток
5.8. Блок 7 - Образ Я і поведінка
5.8.1. Завдання
5.8.1.1. Зменшення прояву агресивної поведінки
5.8.1.2. Формування навичок соціально прийнятної поведінки
5.8.2. Методи та методики
5.8.2.1. Гра Гюнтера Хорона "Коржик"
5.8.2.2. Методи прихологічної релаксації
5.8.2.3. Методи підкріплення соціально схваленої поведінки
6. Чинники впливу на формування делікветної поведінки
6.1. Сім'я
6.1.1. Безпосереднє залучення дитини до кримінальної діяльності
6.1.1.1. Виховання у дусі асоціальних цінностей
6.1.2. Жорстоке поводження з дитиною
6.1.2.1. Фізичне насильство
6.1.2.2. Психологічне насильство
6.1.2.3. Жорсткі методи виховання
6.1.3. Брак уваги із сторони батьків до дитини
6.1.3.1. Байдужість до виховання
6.1.3.2. Не задоволення основних потреб дитини
6.1.3.3. Нехтування інтересами дитини
6.1.4. Відсутьність необхідних матеріальних умов для розвитку та виховання дитини
6.1.5. Доручення виховання дитини педагогічно некомпетентним особам
6.1.5.1. старшим дітям
6.1.5.2. особам похилого віку
6.1.5.3. сусідам
6.1.6. Перенесення дорослим на дитину агресію
6.1.7. Залучення дитини до конфліктів між батьками
6.1.7.1. Конкуренція між ними через дитину
6.1.7.2. Атмосфера емоціного напруження
6.1.8. Неадекватний стиль виховання та порушення педагогічної позиції батьків у благополучних сім'ях
6.1.8.1. Гіперпротекція
6.1.8.2. Гіпопротекція
6.1.8.3. Емоційне нехтування дитиною
6.1.9. Неприйняття вікових змін у підлітковому віці
6.1.9.1. Нехтування батьками вікових потреб дитини
6.1.9.2. Висування вимог до її поведінки
6.1.9.3. Використання не актуальних прийомів виховання
6.2. Соціальні чинники
6.2.1. Загострення соціальних проблем
6.2.1.1. Зниження життєвого рівня
6.2.1.2. Труднощі з працевлаштуванням
6.2.1.3. Труднощі із забезпеченням житлом
6.2.2. Недосконале законодавство
6.2.3. Недоліки у роботі правоохороних органів
6.2.4. Недоліки виховної роботи у освітніх закладах
6.2.5. Демонстрація насильства
6.2.5.1. Фільми
6.2.5.2. ЗМІ
6.2.5.3. Музика
6.2.6. Низький рівень правової, педагогічної культури населення
6.2.7. Поширення зловживання алкоголем, наркотичними речовинами
6.2.8. Неефективна робота установ соціальтно-культурної сфери
6.2.8.1. Обмеженість для змістовоно проведення дозвілля
6.2.8.2. Брак кадрів, які праціювали би із залученням мололді до активного дозвілля
6.2.9. Недостатній рівень соціального захисту населення
6.2.10. Недоступність соціально-психологічної допомоги широким верствам населення
6.3. Навчальний заклад
6.3.1. Відсутність індивідуальн-педагогічного підходу до дитини з боку вчителя
6.3.2. Навішування на дитину ярликів "нездібний"...
6.3.3. Цькування, нехтування дитиною, яка відстає у навчанні
6.3.4. Конфлікт між угрупуваннями в школі
6.3.5. Міжособисчтісні конфлікти у шкільному класі
6.3.6. Відсутність проведення навчально-виховних годин
6.3.7. Пасивність шкільного психолога у школі
6.4. Позашкільна активність
6.4.1. Залучення до негативних субкультур
6.4.1.1. Готи
6.4.1.2. Емо
6.4.1.3. Скінхеди
6.4.1.4. Панки
6.4.1.5. Фріки
6.4.2. Залучення до вживання психоактивних речовин
6.4.2.1. Алкоголь
6.4.2.2. Тютюн
6.4.2.3. Наркотики
6.4.3. Наслідування негативної поведінки лфдера
6.4.4. Залучення до правопорушної поведінки
6.4.4.1. Крадіжки
6.4.4.2. Хуліганство
6.4.4.3. Бійки
6.4.4.4. Вандалізм
6.5. Особистісні передумови
6.5.1. Незадоволенні потреби
6.5.1.1. Правопорушення спрямованні на задоволення звичайних людських потреб
6.5.1.1.1. Фізіологічних
6.5.1.1.2. Потреба у безпеці
6.5.1.1.3. Потреба приналежності до групи
6.5.1.1.4. Потреба у визнанні
6.5.1.1.5. Потреба у самоствердженні
6.5.1.1.6. Потреба у самореалізації
6.5.2. Психофізіологічні порушення
6.5.2.1. Органічні ураження центральної нервової системи
6.5.3. Дезадаптивні емоційно-вольові якості
6.5.3.1. Запальність
6.5.3.2. Впертість
6.5.3.3. Нерішучість
6.5.3.4. Нестійкість
6.5.3.5. Несамостійність
6.5.3.6. Конформізм
6.5.3.7. Нонконформізм
6.5.3.8. Агресивність
6.5.3.9. Жорстокість
6.5.4. Особливості розвитку пізнавальної сфери
6.5.4.1. Низький інтелектуальний рівень
6.5.4.1.1. Неуспішність у наввчанні
6.5.4.1.2. Цькування із сторони однокласників
6.5.4.1.3. Накладання ярликів на дитину із сторони викладача
6.5.5. Педагогічна занедбаність
6.5.5.1. Відставання у фізичному розвитку
6.5.5.2. Відставання у розвитку пізнавальних процесів
6.5.5.3. Відставання розвитку вольових якостей
6.5.5.4. Неоволодіння самообслуговуванням
6.5.6. Помилкові хибні уявлення та переконання, засвоєнні у дитячому віці
6.5.7. Несформованість комунікативних навичок
6.5.7.1. Невміння аргументовано доводити свою думку
6.5.7.2. Невміння досягти взаємопорозуміня та конструктивно розв'язувати конфлікти
6.5.7.3. Невміння входити у новий колектив
6.5.7.4. Невміння протистояти тиску групи, маніпуляціями
6.5.8. Невирішенні міжособистісні конфлікти та особистісні проблеми
6.5.8.1. Скоюються з метою отриамання засобів вирішення проблем
6.5.8.2. Скоюються з метою прнивертання уваги до себе
6.5.8.3. Скоюються з метою перенести агресію, викликану проблемами
6.5.9. Невпевненість у собі, неадекватна самооцінка
6.5.9.1. Занижена самооцінка
6.5.9.2. Переконання у своїй некомпетентності, невпевненість у собі
6.5.9.3. Не вірить у досягнення своїх цілей
6.5.10. Екстренальний локус контроль
6.5.10.1. Те, що з ними відбувається зумовлене зовнішніми силами, іншими особами.
6.5.11. Низький культурний рівень, несформованість соціально корисних інтересів
6.5.11.1. Дитина не бачить перспектив власного розвитку
6.5.11.2. Орієнтація на задоволення швидкоплинних потреб
6.5.12. Асоціальна спрямованість особистості
6.5.12.1. Наявність соціально неприйнятних цінностей
6.5.13. Прояви кризи підліткового віку
7. Підходи до вивчення делінкветної поведінки
7.1. А.Є.Личко
7.1.1. Делінкветна поведінка проявляється у дрібних антигромадських діях, що не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
7.1.1.1. Шкільні прогули
7.1.1.2. Прилучення до асоціальної групи
7.1.1.3. Дрібне хуліганство
7.1.1.4. Знущання над слабшими
7.1.1.5. Віднімання дрібних грошей
7.1.1.6. Дрібні крадіжки
7.2. В.В. Ковальов
7.2.1. Делінкветна поведінка - злочинна поведінка.
7.3. А.Г. Амбрумова та Л.Я. Жезлова
7.3.1. Запропонували соціально-психологічну шкалу правопорушення
7.3.1.1. Антидисциплінарна поведінка
7.3.1.2. Антисоціальна поведінка
7.3.1.3. Делінкветна поведінка
7.4. В.В. Васильєв
7.4.1. Розглядав проблему групової злочинності неповнолітніх та мотиви девіантної поведінки
7.5. Н.І. Озрецький
7.5.1. Типологія неповнолітніх правопорушень, за ступенем прояву та характеру особистісних деформацій.
7.5.1.1. Випадкові правопорушення
7.5.1.2. Звичні правопорушення
7.5.1.3. Стійкі правопорушення
7.5.1.4. Професійні правопорушення
7.6. В.Я.Гіндікіна, Е.В. Макушкіна, Н.А. Фелінської
7.6.1. Причину протиправної поведінки розглядали особистісні девіації, які виникають під впливом біологічних та соціально-психологічних факорів.
7.7. О.М. Джуджу та С.М. Корецький
7.7.1. Досліджували проблеми співвідношення девіантної та делікветної поведінки.
7.8. А.І. Долгово, Е. Г. Горбатовська, В. А. Шумилкін
7.8.1. Виоремили типологію правопорушень серед неповнолітніх
7.8.1.1. 1. Наслідково-кримогенний
7.8.1.1.1. Злочин витікає із привичного стиля поведінки, це зумовлено специфічним поглядом, установками та цінностями людини
7.8.1.2. 2. Ситуативно-кримогенний
7.8.1.2.1. Вчинення правопорушення зумовлене неблагополучною ситуацією, злочин може не бути метою, часто виникає при алкогольному спянні
7.8.1.3. 3. Ситуативний тип
7.8.1.3.1. Правопорушення виконане не з провини інедивіда, часто йде як наслідок від ситуації.
7.9. Р.М. Ліндер та Дж. Ф. Джонсон
7.9.1. Вбачають причину правопорушень протиправної поведінки в алкоголізмі батьків, неблагополуччі родини, неправильному вихованні.
8. Форми делікветної поведінки
8.1. Агресивно-насильницька поведінка
8.1.1. Кривдження інших
8.1.2. Бійки
8.1.3. Лихослів'я
8.2. Корислива поведінка
8.2.1. Дрібні крадіжки
8.2.2. Викрадання автотранспорту