Формування гендерної рівності на сучасних етапах

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Формування гендерної рівності на сучасних етапах by Mind Map: Формування гендерної рівності на сучасних етапах

1. Зарубіжний досвід ґендерного інтегрування

1.1. У Швеції підвищили рівень поінформованості муніципального персоналу й обраних представників щодо ґендерної рівності в управлінні персоналом. Муніципалітет усіляко заохочує своїх державних службовців —як жінок, так і чоловіків —розпочати карʼєру в муніципальній адміністрації, і в такий спосіб прагне забезпечити паритетне представництво в ній жінок-лідерок. Було підготовлено відеоматеріал, у якому працівники, депутати та службовці міста,а також місцеві аматори розіграли різні сцени дискримінації, де жінки часто були жертвами процесу ухвалення рішень. Фільм рекомендують до перегляду новим працівникам і державним службовцям.

1.2. У Шотландії розробили посібник для міського персоналу щодо використання несексистської мови на робочому місці. Сексизм усе ще є перешкодою для жінок як службовців міста. Тому це шотландське місто проводить дуже активну політику боротьби з дискримінацією, зокрема спрямовану назабезпечення того, щоб державні службовці та члени ради більше зважали на питання рівності.

1.2.1. Прийняття стандартів ґендерно чутливої поведінки, у разі дотримання яких ризик сексуального насильства чи домагань на робочому місці.

1.3. У Німеччині у січні 2002р. місто Франкфурт почало застосовувати ґендерне інтегрування та створило «ґендерну команду» в межах муніципальної адміністрації. Завдання цієї команди —запровадити ґендерне тренування в усіхмуніципальних структурах: і в процедурах ухвалення рішень, і в органах, що ухвалюють рішення.Місто Франкфурт розпочало європейський пілотний проект «Міста-сестри, що ґендерно розвиваються», розроблений для заохочення до провадження політики рівних можливостей великих європейських міст, як-от Роттердам, Рим, Турин, Відень і Венеція.

1.3.1. Здійснення ґендерного аналізу статистичної звітності та адміністративних даних, які необхідно формувати з урахуванням ґендерних показників за ознакою статі та з розбивкою за іншими ознаками (вік, місце проживання, інвалідність, соціально-економічний статус тощо).

2. Міжнародно-правове забезпечення гендерної рівності

2.1. Інформувати про українське та міжнародне законодавство у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

2.2. Ознайомлювати з найкращими вітчизняними ґендерними ініціативами, практиками у сфері ґендерного бюджетування;

2.3. Мотивувати щодо включення ґендерного компоненту до міських цільових програм і загалом у роботу органу місцевого самоврядування

3. Врахування гендерних підходів в діяльності з питань запобі-гання шкоди цивільному населенню в умовах бойових дій.

3.1. Запровадження принципового підходу ,коли ЗЦН розглядається як ключовий елемент при плануванні заходів,що виконуються уповноваженими органами щодо захисту цивільного населення під час збройних конфліктів,є запорукою успішного впровадження механізму ЗЦН.

3.2. Захист цивільного населення ,де можливо,включає в себе цілий ряд заходів, зокрема застосування сили,де це є доречним, для запобігання,припинення та реагування на ситуації,коли цивільні страждають від фізичного насильства або перебувають під загрозою фізичного насильства.

3.3. Створення протоколу, основна мета якого полягає в тому, щоб сприяти підсиленню відповідальності за злочини в формі сексуального насильства в межах міжнародного права.Він має забезпечити це,визначаючи основні принципи документування сексуального насильства як злочину згідно міжнародного права,що ґрунтуються на передовій практиці в цій галузі.Важливо визнавати,що жінки,чоловіки,дівчата та хлопці можуть стати жертвами сексуального насильства.

4. Впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у спорті.

4.1. Збір і застосування статистичних показників, розподілених за статтю, у сфері спорту та інших сферах життєдіяльності громади;

4.2. Унесення змін до звітності різних рівнів і документів, зокрема застосовних у бюджетному процесі, з урахуванням важливості ґендерного бюджетування на сучасному етапі розвитку українського суспільства

4.3. Здійснення ґендерного аналізу статистичної звітності та адміністративних даних, які необхідно формувати з урахуванням ґендерних показників за ознакою статі та з розбивкою за іншими ознаками (вік, місце проживання, інвалідність, соціально-економічний статус тощо)

4.4. Скорочення ґендерного дисбалансу у фізкультурно-оздоровчій і спортивній сферах через створення сприятливих умов для жінок і чоловіків, дівчат і хлопців (культивування нових видів спорту та відкриття нових секцій, збільшення частки жінок у тренерській сфері, підтримка спортивних клубів, які застосовують ґендерний підхід до проведення занять, тощо);

4.5. Урахування ґендерного компоненту під час планування спортивно-масової роботи;

4.6. Організація навчального курсу з питаньпротидії ґендерним стереотипам і забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків для представників ОМС.