1. 6. Скрізь зомбі (некористні звички)
1.1. Якщо працювати над чимось неприємним короткими сеансами, ефект може бути досить непоганим.
1.1.1. Працюйте 25-хвилинними сеансами за «методом помідора», щоб зберігати продуктивність на короткі періоди. Винагороджуйте себе після кожного успішного сеансу зосередженої праці.
1.1.1.1. Обов’язково давайте собі трохи вільного часу, щоб розвивати розпорошений режим мислення.
1.2. «Метод контрастів» є дієвим засобом мотивації: подумайте про найгірші сторони вашого теперішнього чи минулого й зіставте ці думки з позитивними уявленнями про майбутнє.
1.3. Звичку можна змінити, якщо по-іншому реагувати на зачіпки або якщо уникати таких зачіпок узагалі. Винагорода й віра роблять зміну звички тривалим процесом.
1.3.1. Зосереджуйтеся на процесі (способі проведення часу), а не на результаті (цілях, яких ви маєте досягнути).
1.4. Багатозадачність призводить до неможливості вибудовувати повноцінні логічні зв’язки в мисленні, тому що відповідна частина мозку постійно відволікається, тож не вдається такий зв’язок закріпити.
2. 10. Розвиток пам'яті
2.1. Пам’ятаєте, де стоїть ваш стіл? Ваша надзвичайна зорова та просторова пам'ять.
2.1.1. Ми всі маємо дуже ефективну зорову та просторову пам’ять
2.1.2. Застосовуючи техніки, що ґрунтуються на цих системах, ви використовуєте жартівливі асоціації, креативні підходи, які допомагають бачити, чути або відчувати те, що ви намагаєтеся запам’ятати
2.1.3. Нашим предкам не доводилося запам’ятовувати багато чисел чи імен. Але їм потрібно було добре пам’ятати, як повернутися додому після триденного полювання на оленів або де саме ростуть ягоди на схилах. Ці потреби дали розвиток пріоритетним здібностям пам’яті на зразок «що де розміщується і як що виглядає»».
2.2. Сила візуалізації
2.2.1. Однією із причин, чому образи такі важливі для пам’яті, є те, що вони безпосередньо пов’язані із зорово-просторовими центрами нашого мозку
2.2.2. Що більше нейронних в’язків вам вдасться вибудувати із залученням різних органів чуттів, то легше потім буде видобути цю інформацію з пам’яті
2.3. Техніка "Палац пам'яті"
2.3.1. Ця техніка передбачає відтворення в пам’яті знайомого місця, потрібно тільки уявити місце, яке ви знаєте, — дім, дорогу до школи, улюблений ресторан, ваше тіло — це місце стає вашим «палацом пам’яті», який використовуватиметься як віртуальний блокнот.
2.3.2. Ви уявляєте, як ходите по знайомому приміщенню (палаці пам'яті) й бачите там приголомшливі образи з речами, які хочете запам’ятати.
2.3.3. Можете вигадати собі мнемонічний вислів.
2.3.4. Можна використовувати пісні, які допомагають закріплювати думки в пам’яті, пов’язані з технікою «Палац пам’яті», тому що залучають здебільшого праву півкулю мозку.
2.3.5. Просторове мислення можна випрацювати й у дорослому віці — потрібні лише праця й терпіння
3. 16. ЯК УНИКАТИ НАДМІРНОЇ САМОВПЕВНЕНОСТІ
3.1. У сфокусованому режимі навчання людина може припускатися помилок — навіть якщо вона переконана, що зробила все правильно. Перевірка власної роботи допомагає поглянути ширше, та знайти помилки.
3.2. Навчайтесь з людьми в команді, які не бояться не погоджуватися з вами. Це може допомогти вам знайти помилки у своїй логіці, поглибити розуміння матеріалу через пояснення його іншими.
3.3. Критику під час групової роботи слід сприймати не як спрямовану на конкретну особу, а як засіб краще зрозуміти суть справи.
3.4. З усіх людей навколо найлегше обдурити самого себе.
4. 17. ТЕСТУВАННЯ
4.1. - тести й екзамени - способи концентрації мислення. - надзвичайно важливими є зусилля, покладені на підготовку
4.2. ТЕХНІКА «ПОЧИНАЙ ЗІ СКЛАДНОГО — ПЕРЕСТРИБУЙ НА ПРОСТЕ»
4.3. ЯК БОРОТИСЯ З ПАНІКОЮ ПЕРЕД ТЕСТОМ - дивитися в очі власним страхам.
4.4. НА ТЕСТАХ МИ ХВИЛЮЄМОСЯ - перемкніть увагу на своє дихання.
4.5. ПРОБНІ ТЕСТИ - постаратися відповісти на питання самостійно.
4.6. ПІДСУМУВАННЯ Напередодні тесту (чи тестів) перегляньте свої матеріали, освіжіть їх у пам’яті.
5. 18. ВИВІЛЬНІТЬ СВІЙ ПОТЕНЦІАЛ
5.1. часом ваше бажання опанувати щось просто зараз і є саме тією перешкодою, яка не дає вам це щось опанувати.
5.2. Ключем до успіху є терплячість і наполегливість — свідома праця над сильними та слабкими сторонами вашого мозку
5.3. Звичайне зубріння, а часто ще й «в останню хвилину», дає багатьом людям оманливе відчуття розуміння на нижчих рівнях.
5.4. Сконцентрована увага є вкрай важливою в навчанні, але також може заблокувати нашу здатність розв’язати завдання.
5.5. Один із секретів найвидатніших мислителів світу — це спрощення, тобто оформлення думок у такий спосіб, щоб їх могла зрозуміти навіть дитина.
6. 3. НАВЧАННЯ — ЦЕ ТВОРЧІСТЬ
6.1. Створення якісного продукту, вирішення задачі - вміння перемикатись між сфокусованим та розпорошеним мисленням.
6.2. Не фокусуйтесь на одному рішенні, розглядайте декілька варіантів.
6.3. Сон напряму впливає на здатність людини вирішувати складні задачі.
7. 4. ФРАГМЕНТАЦІЯ Й УНИКАННЯ ІЛЮЗІЇ ЗНАННЯ
7.1. Практика допомагає вибудовувати міцні нейронні структури — так звані фрагменти пам’яті.
7.2. Етапи фрагментації - сфокусуватися на інформації, зрозуміти основну думку фрагмента, створення контексту, щоб бачити не тільки як, але й коли використовувати цей фрагмент.
7.3. Ілюзія знання – це коли ви тримаєте розгорнуту книжку і думаєте, що матеріал вже у вашому мозку.
8. 13. ЯК САМОМУ «ВИЛІПИТИ» СВІЙ МОЗОК
8.1. «Брак вроджених здібностей можна компенсувати наполегливою тяжкою працею та концентрацією. Можна сказати, що праця замінює собою талант, ба навіть більше — праця формує талант» Сантьяґо Рамон-і-Кахаль
8.2. Імовірно, людина може прискорювати розвиток нейронних мереж, практикуючи мозкову діяльність, яка використовує ці нейрони. Якщо змінити спосіб мислення, можна досягнути значних змін у нашому мозку.
8.3. Абстракція допомагає нам переносити ідеї з однієї сфери до іншої.
8.4. Один із головних принципів успішного засвоєння математики й природничих наук, — усвідомити, що майже все, що ми вивчаємо, може мати аналогію, тобто порівняння із чимось, що ми вже знаємо.
9. 11.ЩЕ ТРОХИ ПРО ПАМЯТЬ
9.1. -Метафори допомагають швидше засвоювати складну інформацію.
9.2. -Повторення є надзвичайно важливим: воно закріплює в пам’яті потрібну інформацію, перш ніж вона буде здобута.
9.3. -Скорочення та словесні комбінації з певним значенням допомагають спрощувати та фрагментувати інформацію, тобто ефективніше нагромаджувати її в пам’яті.
9.4. -Сюжетні історії складені, як асоціативні фрази, можна використовувати для спрощення фрагментації й фіксації того, що ви намагаєтесь закарбувати в пам'яті.
9.5. -Записування й озвучування матеріалу, який ви вивчаєте, ймовірно, покращує його запам'ятовування.
9.6. -Фізичні вправи дуже важливі для росту вашої нейронної мережі й утворення нових логічних зв'язків.
10. 12.УЧИМОСЯ ЦІНУВАТИ СВОЇ ТАЛАНТИ
10.1. -У певний момент, після ґрунтовного закріплення матеріалу в пам’яті, ми починаємо приділяти менше свідомої уваги дрібним деталям і виконуємо певні дії автоматично.
10.2. -Робота зі студентами, які краще від вас схоплюють матеріал, може пробуджувати певний страх. Але нібито посередні студенти інколи можуть мати перевагу в ситуаціях, де вимагається ініціативність, спроможність доводити справу до кінця, креативний підхід.
10.3. -Ключовою умовою креативності є здатність перемикатися з повної сфокусованої концентрації на розслаблений, розпорошений режим.
10.4. -Надто інтенсивна концентрація може затримати вас у пошуку розв’язання — це так само, як забивати шуруп молотком і думати, що це цвях. Якщо ви зайшли в глухий кут, часом оптимальний вихід із ситуації — на мить відволіктися від завдання й перемкнутися на щось інше (або навіть просто заснути над тим завданням).
11. 5. Боротьба з відкладанням на потім
11.1. Ми відкладаємо на потім речі, які приносять нам дискомфорт. Однак тимчасові приємні відчуття, не обов’язково матиме користь у довготерміновій перспективі
11.1.1. Відкладання на потім може нагадувати приймання невеликих доз отрути. На перший погляд, усе нормально. Але довготермінові наслідки можуть бути руйнівними
12. 7 Засвоення замість зацепеніння
12.1. Найефективнішою формою навчання є практика"пригадування матеріалу"
12.2. Самотестування -один із найкращих можливих методів глибокого та ґрунтовного навчання.
13. 8 Ключ до самовдосконалення
13.1. Сідати за роботу з певними негативними відчуттями -це цілком нормально. Важливо те, що Ви з ними зробите.
13.1.1. Складання плану на день/ тиждень є найкращим способом тримати під контролем звичку відкладати справи на потім.
13.1.1.1. Планування часу завершення справ у плані є таким самим важливим , як і планування часу праці.
14. 9. Про зомбі прокрастинації: робимо висновки
14.1. Плюси і мінуси максимальної віддачі в екстремальних умовах
14.1.1. Люди, які звикли виконувати свою роботу «наскоками», у середньому значно менш продуктивні, ніж ті, хто рухається рівномірними маленькими кроками
14.1.2. Тривале перебування в екстремальних умовах може спричинити «ефект вигорання». Наближення дедлайну може різко підвищити рівень стресу й перевести вас у стан, коли гормони стресу можуть стимулювати й допомагати в мисленні. Але покладатися на адреналін небезпечно, адже коли рівень стресу надто зростає, спроможність тверезо мислити може взагалі зникнути
14.1.3. Узяти під контроль звичку відкладати на потім означає усвідомити, що певні речі, які в цей момент здаються болісними, можуть насправді бути корисними. Подолання потягів до прокрастинації має багато спільного із чинниками стресу, які врешті-решт приносять нам користь.
14.2. Мудре очікування
14.2.1. Здоровою формою відкладання є вміння зупинитися й подумати, перш ніж узятися за справу та зробити її. Варто навчитися мудро очікувати
14.2.2. Встановлення пріоритетів допоможе вам поглянути ширше, перш ніж ухвалювати рішення. Часом якщо трохи почекати, ситуація може розв’язатися сама собою
14.2.3. Якщо у вас виникають труднощі з опануванням якогось матеріалу з математики чи природничих наук, не дайте розчаруванню захопити ваші думки й відкинути ці концепції як занадто складні чи абстрактні
14.2.4. Студенти, які під час вибору професії сліпо йшли за своїми мріями, не осмислюючи, чи раціональний їхній вибір, були менш щасливі, ніж ті, хто поєднував захоплення з раціональним мисленням
14.2.5. Ми розвиваємо власну пристрасть до того, що нам вдається. Але не варто думати, що ми не можемо мати або розвинути захоплення тим, чого не вміємо
14.2.6. Сила волі схожа на м’язи. Щоб зміцнювати м’язи, їх потрібно регулярно застосовувати
15. 1.Відчіняємо двері
15.1. ..мозок створений для виконання складних розрахунків
15.2. ..чуття та здібності до математики та природничих наук є у кожного. Потрібно лише освоїти термінологію та культуру
16. 14. ЯК РОЗВИВАТИ «ВНУТРІШНЄ ОКО» ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЕЗІЇ ФОРМУЛ
16.1. У формулах існують приховані значення — так само вони є в поезії.
16.2. 《Математик, у якому немає певних рис поета, ніколи не буде справжнім математиком.》 Карл Ваєрштрасс, німецький математик
16.3. Символи й формули містять прихований текст — значення, яке стає зрозумілим, коли ви глибше опановуєте матеріал.
16.4. СПРОЩУЙТЕ й ПЕРСОНАЛІЗУЙТЕ все, що вивчаєте.
16.5. Якщо ви схилятиметеся до простих пояснень, розбиваючи складний матеріал на головні елементи, ваше розуміння буде глибшим.
16.6. Розуміння часто з’являється після спроб пояснити щось іншим або собі, тобто пояснення не залежить суто від попереднього розуміння.
16.7. ТРАНСФЕРОМ називають здатність переводити предмет вивчення в інший контекст, застосування його в інший спосіб.
16.8. Трансфер знань корисний тим, що часто спрощує навчання для студентів, що виходять на вищий рівень опанування певної дисципліни.
16.9. Студенти, які часто переривають навчання, не тільки слабше засвоюють матеріал, а й гірше переносять вивчене на інші сфери.
16.10. Мислення сфокусоване й роспорошене Наш мозок використовує два дуже різні режими мислення: сфокусований і розпорошений. Виглядає на те, що ми постійно перемикаємося між цими двома станами, застосовуючи той чи інший.
16.10.1. Сфокусований режим передбачає безпосереднє розв'язання завдань із застосуванням раціональних, послідовних, аналітичних підходів .. мислячи «сфокусовано», ми можемо з усіх сил концентруватися на розв'язанні за допомогою хибних ідей, що перебувають «в іншому місці» мозку, ніж ідеї, які справді допоможуть нам це завдання вирішити
16.10.2. Розпорошений режим допомагає несподівано побачити стару проблему в новій перспективі, бо побудований на «широкому масштабі». ..розсіяний режим не дає змоги цілком і повністю зосередитися на завданні, проте може допомогти ближче підійти до розв'язання
17. 2. Геніальність у простоті
17.1. ЧОМУ МАТЕМАТИКА ТА ПРИРОДНИЧІ НАУКИ МОЖУТЬ БУТИ СКЛАДНИМИ
17.1.1. Ефектом установки називають явище, коли ми наштовхуємося на бар'єри в розв'язуванні завдання чи розумінні нової теми через зациклення на стандартних підходах.
17.1.1.1. Звільнитися від цього може допомогти перемикання мислення зі сфокусованого режиму на розпорошений.
17.1.2. Абстрактність і закодованість додають ще один рівень складності -- якщо не одразу кілька
17.2. Представление о том, какими способами можно получить правильное решение, важно
17.2.1. Щоб опрацьовувати нові теми чи виконувати нові види завдань, потрібно не лише зосереджуватися на них, але й уміти періодично вимикати фокусування на предметі вивчення й розсіювати нашу увагу.
17.2.2. розв'язування задач часто вимагає перемикання між двома базовими режимами мислення.
17.3. ВІДКЛАДАННЯ НА ПОТІМ, АБО ПРОКРАСТИНАЦІЯ
17.3.1. якщо ми часто відволікаємося, то в нас залишається час тільки на поверхове навчання у сфокусованому режимі Внаслідок цього нейронні логічні схеми виходять нечіткі й роздрібнені, потім швидко забуваються
18. 15.ЦІННІСТЬ НАВЧАННЯ ЗАРАДИ НАВЧАННЯ
18.1. Цей метод навчання є одним із найглибших і найефективніших підходів до освітнього процесу, який підвищує здатність незалежно мислити й допомагає впоратися з нестандартними завданнями,
18.1.1. Якщо ви не надто швидко схоплюєте навчальний матеріал, не падайте духом. На диво, часто «повільніші» студенти звертають увагу на питання фундаментальної важливості, у той час як «швидші» цього не помічають.
18.1.1.1. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Завжди траплятимуться ті, хто критикуватиме або применшуватиме всі ваші досягнення. Навчіться підходити до таких ситуацій із холодною безсторонністю.