1. Повсякденне життя в умовах тилу
1.1. «Більшість... українців, яких привабили до Канади обіцянки вільної землі та свободи... приїхала з габсбурзьких підавстрійських Галичини й Буковини, їхнє громадянство (а не їхня національність) офіційно визначалося як “австрійське” або “австро-угорське”. Ті, хто належав до цих категорій, підпадали під дію Закону про військові заходи (1914) і... мали бути направлені до... “концентраційнихтаборів” або... підлягали реєстрації як “ворожі чужинці”».
1.2. У той час як для солдатів тил був, перш за все, зоною для одужання і відпочинку, для цивільних осіб це було зовсім навпаки. Для жителів тилових зон це означало радикальний розрив з їх довоєнною повсякденністю, оскільки вони були порушені безпосередніми наслідками війни.
1.3. Інтерновані
1.3.1. Інтернування — примусове затримання однією воюючою державою громадян іншої воюючої держави, які проживають на її території, до закінчення війни. З початком війни уряди деяких країн запровадили практику інтернування. Не оминула лиха доля й українців, які проживали в Канаді — британському домініоні.
1.4. По обидва боки фронту міста і села в тилу піддавалися регулярним повітряним бомбардуванням. У союзників була дилема: коли вони ударяли по ворогу в цих зонах, вони часто вбивали або ранили цивільних осіб. В цілому, цивільні особи в тилу повинні були витримати мілітаризацію свого повсякденного життя.
1.4.1. У той час як для солдатів тил був, перш за все, зоною для одужання і відпочинку, для цивільних осіб це було зовсім навпаки. Для жителів тилових зон це означало радикальний розрив з їх довоєнною повсякденністю, оскільки вони були порушені безпосередніми наслідками війни.
2. Повсякденне життя в умовах фронту
2.1. Окопне життя
2.1.1. В умовах позиційної (окопної) війни солдати цілодобово перебували у вузьких і брудних траншеях, у яких їли, спали, справляли природні потреби. Тут також ховали загиблих. У траншеях зграями бігали пацюки. А ще солдатам дошкуляли воші. Неабиякою розкішшю вважалися вино й пиво, тютюн і гра в карти.
2.2. Військовополонені
2.2.1. За чотири роки війни в полон було взято майже 8 млн осіб. Умови утримання військовополонених у різних країнах відрізнялися. Часто військовополонених використовували як робочу силу; багато з них померло від хвороб і виснаження.
2.3. Епідемії та хвороби
2.3.1. Бичем Першої світової став висипний тиф, що розноситься вошами. Епідемії тифу нерідко косили солдатів навіть у великих кількостях, ніж ворожі кулі, а потім перекидалися і на цивільне населення. Ще одна «супутниця» солдатського побуту - так звана «Волинська» або «Окопна лихоманка», вперше описана в окопах на Волині в 1915 році, але мучила солдатів і на Західному фронті. Найбільша за смертністю пандемія гри пу за всю історію людства. У 1918– 1919 роках (18 місяців) у всьому світі від іспанки померло приблизно 50-100 млн людей або 2,6- 5,2% населення Землі.
3. Зміни в житті людей
3.1. Велика війна кардинально змінила життя не тільки тих, хто пішов на фронт, а й тих, хто залишився в тилу. Змінилися звички, розпорядок дня, раціон харчування, навіть ставлення до життя. Став звичним вислів: «Це було ще до війни». Війна сформувала іншу систему цінностей.
3.2. Доля цивільного населення
3.2.1. Війна зруйнувала стереотип про її «чоловічий» характер. Жінки брали участь у бойових діях, працювали в сільському господарстві та на військових заводах. У родинах оплакували загиблих, чекали на повернення полонених. Турбота про дітей і хворих також лягла на плечі жінок
3.3. Біженці
3.3.1. Тільки в Європі 12 млн осіб скуштували гіркого хліба біженців. На початку війни свої домівки залишили майже третина жителів Бельгії; у Франції біженцями стали приблизно 2 млн осіб. Не менш трагічною була доля сербських, польських, українських і німецьких біженців. Французькі біженці. Фото. 1915 р. Польські біженці