1. Український народ протягом століть створював самобутню культуру, яка відбиває його багатогранне життя. Одним з її найцінніших скарбів є танцювальне мистецтво. Кращі художні зразки народних танців збереглися і дійшли до наших днів. Вони стали невід'ємною частиною художнього життя України.
1.1. Перші танці виникли як засоб спілкування між людьми, та між людьми та богами. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси. Найдавнішими слідами танцювального мистецтва в Україні можна вважати малюнки трипільської доби, де зображені фігури людей, котрі одну руку кладуть на талію, а другу заводять за голову. Такі рухи зустрічаються в сучасних українських танцях.
1.1.1. Вивчення хореографічного і музичного матеріалу дає можливість визначити три основних жанри українських народних танців: хороводи, сюжетні та побутові танці. Цю класифікацію покладено в основу збірника «Українські народні танці» .
1.1.1.1. Хороводи — один із найдавніших видів народного танцювального мистецтва. Виконання їх пов'язувалось колись з обрядовими діями.
1.1.1.2. Сюжетний танець. Цей жанр танцювального мистецтва українського народу виник пізніше, ніж хороводи. В сюжетних танцях засобами народної хореографії відображаються конкретні явища з навколишнього життя і природи. Назва танцю визначається його змістом.В загальній композиції танців цього типу, тобто у послідовності танцювальних фігур, ясно видно логічний і чіткий розвиток сюжетної лінії.
1.1.1.3. Побутові танці Побутові танці беруть свій початок в хороводах. Цей жанр найстаріший і є основою української народної хореографії. В побутових танцях відображаються істотні риси характеру українського народу: волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, нестримна веселість тощо.
2. Українські танці також розрізняються за регіонами України. Лексика українського народного танцю лаконічна, напружена і у кожній структурній частині вагома. Вона має яскраво виражений колорит. Кожна регіональна хореографічна культура має певний комплекс рухів і своєрідну специфічну манеру їх виконання.
2.1. Танці розрізняються за такими регіонами:
2.1.1. Північний регіон:Полісся,Волинь.
2.1.1.1. Українські танці Волині Волинь охоплює басейн верхів’я правих приток і середнього поріччя Західного Бугу – південні райони теперішніх Волинської і Рівненської, південно-західні райони Житомирської, північні райони Хмельницької, Львівської Тернопільської областей. Аналізуючи особливості волинського народного танцю, слід звернути увагу на специфіку танцювальної лексики, її структурі властиві своєрідні рухи та ходи. Танці цього регіону: «Волинська полька», «Волинський стрибунець», «Крутях», «Триндички», «Калина».
2.1.1.1.1. Танцювальна лексика танців Волині
2.1.1.1.2. Різні ходи: хід у повороті, хід Волинської польки, хід з високим стрибком.
2.1.1.1.3. Різні повороти: на 90’, на підскоках, у парі.
2.1.1.1.4. Різноманітні перескоки, підскоки.
2.1.1.1.5. Притупи
2.1.1.2. Українські танці Полісся Українське Полісся – це етнографічний регіон, що зі сходу на захід простягається всім північним краєм України. Охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. З огляду на фольклорні дослідження Самохвалової можна виявити деякі тенденції щодо побудови народних танців на Поліссі. У малюнках танців переважають лінії, змієподібні лінії і кола. На Поліссі переважають мелодії, музичні розміри яких складають 2/4. У досліджуваному регіоні побутують в основному полькові мелодії виразно інструментального характеру. Найпопулярніші танці Полісся: “Поліська полька”, “Ойра”, “Яків”, “Поліські притутпи”.
2.1.1.2.1. Танцювальна лексика танців Полісся
2.1.1.2.2. Кроки: боковий крок з підскоком в повороті, поліський крок з підскоком,крок човганець, основний поліський хід
2.1.1.2.3. Притупи
2.1.1.2.4. Поліський ключ
2.1.1.2.5. Па польки- полисянки
2.1.1.2.6. Повороти з акцентом ударом ноги
2.1.1.2.7. Перекидне
2.1.2. Слобожанщина.
2.1.2.1. До Слобідської України входять східні області: південь Сумської, Харківська, Луганська, Донецька, а також і східні райони Полтавщини, північ Дніпропетровщини. Хореографічна спадщина Слобожанщини дуже мала. На початок ХХІ століття ми не маємо зразків побутових та інших танців характерних в минулому мешканцям цього краю. Існує лише загальна розмита інформація про те, як танцювали люди на цій великій території. Танці «Катерина», «Слобожанська полька», «Хортичанка», «Коханочка», «Чумандриха», «Гарненька молодичка».
2.1.2.1.1. Танцювальна лексика танців Слобожанщини
2.1.2.1.2. Кроки: зальотний крок, крок з ударом на каблук, крок у повороті з притупом, кадрильний хід, кроки- човганці, бокові кроки, перескоки.
2.1.2.1.3. Різні варіанти бігу
2.1.2.1.4. Колупалочка
2.1.2.1.5. Голубці
2.1.2.1.6. Припадання
2.1.2.1.7. Тинок (низький, високий)
2.1.2.1.8. Вихилясник
2.1.2.1.9. Дрібушечки
2.1.2.1.10. Притупи
2.1.2.1.11. Присядки
2.1.3. Центрально- східний регіон:Центральна Україна
2.1.3.1. Основною слід вважати територію Центральної частини України – до якої входять: Київська (окрім північних районів), Сумська, Полтавська, Чернігівська та Черкаська області, та степова частина України (Кіровоградська, Дніпропетровська область). Тут побутують всі жанри української народної хореографії, які відбивають характерні національні риси українського народу і становлять основу української народної хореографії. А систему рухів можна назвати загально-українською.
2.1.3.1.1. Найпопулярніші танці центральних областей України – “Гопак”, “Козачок”, “Метелиця”, “Повзунець”, “Запорожці”, Ліричний дівочий танець”. Танець “Гопак” являється візитною карткою України!
2.1.3.1.2. Кроки: простий танцювальний крок, перемінний крок, пружинний крок
2.1.3.1.3. Біг: бігунець, легкий біг, біг з підскоком, біг-жете
2.1.3.1.4. Тинок (падебаск): низький, середній, високий
2.1.3.1.5. Припадання
2.1.3.1.6. Вихилясник
2.1.3.1.7. Притупи, дрібушки
2.1.3.1.8. Верьовочка
2.1.3.1.9. Голубці
2.1.3.1.10. Доріжки
2.1.3.1.11. Присядки
2.1.3.1.12. Чоловічі рухи: повзунець, млинок, підсічка, розніжка, кабріоль
2.1.3.1.13. Жіночі: різні обертання і обертаси
2.1.4. Західний регіон:Закарпаття,Гуцульщина,Поділля,Буковина.
2.1.4.1. Українські танці Гуцульщини Про цей край і його людей написано чи не найбільше з усіх етнографічних районів України. Поселення гуцулів займають східну частину Українських Карпат: теперішні Верховинський, Косівський, південна частина Надвірнянського та Богородчанського районів Івано-Франківської, суміжні Путильський і південна частина Вижницького та Сторожинецький райони Чернівецької і Рахівський Закарпатської областей. Свою назву, край отримав від назви населення (гуцули), що проживає на цій території. Майже всі гуцульські танці мають дуже специфічні риси, не характерні для інших українських танців. Найвідоміші танці Гуцульщини: «Решето», «Аркан», «Опришки», «Гуцулка», «Коломийка», «Лісоруби», «Гайдук», «Бокораши», «Гуцулята».
2.1.4.1.1. Танцювальна лексика танців Гуцульщини
2.1.4.1.2. Кроки - приставний крок вперед та назад зі зміною ноги та приставний крок в сторону, хід гуцулка, перемінний крок, крок з підстрибуванням, крок- упадання, крок з оплеском
2.1.4.1.3. Стрибки і підскоки
2.1.4.1.4. гуцульський біг
2.1.4.1.5. трясунка головою
2.1.4.1.6. Оберти
2.1.4.1.7. положення рук у дівчат - великий палець закладений у керпат, у хлопців - за спиною
2.1.4.1.8. Чосанка
2.1.4.1.9. Підкуйка на каблук
2.1.4.1.10. Присядки: гайдук, сверло, присядка-м’ячик, присядка-розтяжка
2.1.4.1.11. Гуцульський повзунець
2.1.4.1.12. Гуцульське припадання
2.1.5. Південна Україна
2.1.5.1. Танці Південної України Південна степова Україна (Причорномор’я) –Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області, південні райони Дніпропетровської, Кіровоградської, Донецької, Луганської. У хореографічних традиціях Півдня України позначилися впливи танцювальних культур татар, болгар, вірмен, грузинів,казахів, інших народів. У стилістичних особливостях регіону виразно простежуються характерні дрібушки, присядки, форми переплясу. Серед його населення популярні такі танці, як “Херсонський гопак”, “Кадріль”, “Перепляс”, “Бариня”.
2.1.5.1.1. Основні танцювальні елемети танців Півдня України
2.1.5.1.2. Кроки: крок з ударом на каблук, кадрильний хід, кроки- човганець, перескоки.
2.1.5.1.3. Біг узахліст
2.1.5.1.4. Верьовочка
2.1.5.1.5. Гармошка
2.1.5.1.6. Дрібушки
2.1.5.1.7. Присядки
2.1.5.1.8. Припадання