БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Just an initial demo map, so that you don't start with an empty map list ...

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ by Mind Map: БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ  ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1. Освітня лінія «ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

1.1. ПРИРОДА ПЛАНЕТИ «ЗЕМЛЯ»

1.1.1. ЯВИЩА ПРИРОДИ. Має елементарне уявлення про природні явища на планеті Земля та сезонні зміни в природі. Називає пори року, їх прикмети, характерні ознаки. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин). Розуміє залежність змін від кількості сонячного світла, тепла. Охоче спостерігає за змінами та вміє вести календарі погоди і природи; помічає характерні особливості природних явищ, пояснює їх вплив на рослини і тварини, життєдіяльність людей. Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі; що хмарне небо віщує зміну погоди (із хмар вода випадає дощем, зливами, градом); зливи супроводжуються вітром, блискавками, громом; після грози може з’явитися веселка. Розуміє, що град ― це льодові кульки, які можуть зашкодити рослинам, тваринам, людям, спорудам; блискавка може бути небезпечною для людей, тварин. Вміє безпечно поводитися під час грози. Знає, що взимку із хмар випадає сніг; розрізняє сухий і вологий сніг, характеризує його (холодний, пухкий, крихкий, липкий, м’який, пористий). Усвідомлює значення снігового покриву для рослин і тварин. Має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю, їх вплив на стан природи. Вміє одягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди. Знає, що навесні стрімко тане сніг, вода струмками збігає до річок, спричиняє скресання льоду; через танення снігу, льоду річки розливаються, виходять із берегів. Має уявлення: про шторм як бурю на морі (океані), що супроводжується сильним поривчастим вітром, високими хвилями; про посуху, що є наслідком відсутності дощів на певній території впродовж тривалого часу. Усвідомлює, що посуха спричиняє висихання ґрунту, загибель рослин, ускладнення життя та харчування тварин і людей. Орієнтується в основних властивостях вогню: корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху). Знає, що пожежу може спричинити блискавка, небезпечне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, недопалки тощо). Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем. Має елементарні уявлення, що землетрус ― це коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне), який може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей; що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попелу, розпеченої лави.

1.1.2. ТВАРИНИ. Усвідомлює різноманітність тваринного світу. Розрізняє найпоширеніші тварини: черви, молюски, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі; оперує їхніми назвами, описує середовище існування. Орієнтується в особливостях: зовнішньої будови, живлення, пересування, захисту, поведінки. Називає основних представників тварин свого регіону; диких і свійських тварин; знає місце їхнього існування, облаштування житла, значення в природі та житті людей. Спільно з дорослим вміє доглядати за тваринами. Орієнтується в тому, що рослини і тварини живуть у певному природному (ліси, луки, водойми, степи, гори) і спеціально створеному (ставки, акваріуми, оранжереї, теплиці, ботанічні сади) середовищі; живі істоти пристосовуються до умов середовища. Знає про ко-рисні та шкідливі рослини і тварини, їх важливість в життєдіяльності людини.

1.1.3. РОСЛИНИ, ГРИБИ. Розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави; дикорослі й культурні рослини; ягоди і гриби. Має уявлення про лікарські властивості рослин найближчого природного оточення. Знає, що рослини виділяють кисень, окремі з них забезпечують їжею тварин, людей, називає будову рослин. Усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживного ґрунту, змінюються під час росту. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними. Здатна розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримуватися правил безпечної поведінки з ними.

1.2. ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ + ВСЕСВІТ (Природничо-екологічна компетенція)

1.2.1. ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ. Орієнтується в тому, що природне довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані; люди обробляють землю для вирощування харчових та технічних культур; наземними, повітряними та водними шляхами здійснюється переміщення людей, різноманітних вантажів тощо. Розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності. Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення рослин і тварин, які зникають. Володіє знаннями про життєдіяльність людини у природному довкіллі свого регіону.

1.2.2. ВСЕСВІТ. Орієнтується у тому, що Всесвіт ― це безліч зірок, планет, може назвати деякі з них. Володіє елементарною інформацією про Сонячну систему, в центрі якої знаходиться Сонце ― джерело світла і тепла. Розуміє, що планети різні за розміром, але всі менші за Сонце. Має уявлення, що Земля робить один оберт навколо Сонця за рік, під час обертання вона по-різному освітлюється і нагрівається його променями, що спричиняє сезонні зміни. Знає, що Місяць ― супутник Землі; має форму кулі, його добре видно на небосхилі у вечірні та нічні години; що за допомогою телескопів можна побачити зорі, планети, Місяць. Володіє елементарною інформацією про можливості вивчення Всесвіту за допомогою супутників, космічних кораблів, станцій.

2. Освітня лінія «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»

2.1. ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК (Здоров’я-збережувальна компетенція)

2.1.1. ЗДОРОВ'Я ТА ХВОРОБА. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (хороше самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я оточуючих людей. Знає, що для зміцнення здоров’я й запобігання захворюванням корисні рухова діяльність, правильне харчування, безпечна поведінка, догляд за тілом. Виокремлює основні ознаки захворювання. Повідомляє дорослому про погане самопочуття, під його керівництвом виконує необхідні лікувальні процедури. Знає, що розвиток людського тіла, його здоров’я залежать від повноцінного харчування. Називає основні групи продуктів харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої. Оперує назвами основних корисних напоїв, знає про їх роль для розвитку організму. Орієнтується в ознаках спраги й голоду. Дотримується вимог до розпорядку дня та культури харчування.

2.1.2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Дитина диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності. Знає правила безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках. Орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користуванні транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає та може скористатися номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, міліція); усвідомлює, до кого можна звернутись у критичній ситуації. Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих.

2.1.3. РУХОВА АКТИВНІСТЬ ТА САМОРЕГУЛЯЦІЯ. Усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Здатна самостійно застосовувати руховий досвід у повсякденному житті, оцінює і регулює можливості власного тіла. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння). Виконує з різних вихідних положень вправи з предметами та без них. Володіє власним тілом, свідомо реагує на елементарні потреби організму, витримує відповідно віку фізичне навантаження. Виявляє вольові зусилля у руховій діяльності.

2.1.4. ГІГІЄНА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду. Прагне бути охайною, володіє елементарними навичками особистої гігієни.

2.2. САМОСТАВЛЕННЯ (Особистісно-оцінна компетенція)

2.2.1. САМОСВІДОМІСТЬ. Оперує займенником «Я», вирізняє себе з-поміж інших. Має певну думку про себе. Розуміє, що власне ім’я вказує на її індивідуальність, статеву належність. Радіє своєму імені, усвідомлює, що прізвище та ім’я по батькові вказують на її належність до роду, своєї родини, її традицій і звичаїв. Вміє порівняти себе (досягнення, якості, вчинки) з іншими. Усвідомлює зв’язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Співвідносить свої домагання з можливостями, успіхами та невдачами. Орієнтується у своїх чеснотах і вадах, виявляє самоповагу, елементарну гідність. Прагне утвердитись у своїх моральних якостях, виявляє впевненість у своїх можливостях. Усвідомлює і переживає своє минуле і сьогодення, орієнтується у майбутньому, пов’язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість). Знає, що минуле, сьогодення і майбутнє залежать від обставин життя і здатності допомагати самій собі. Пов’язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни і події. Орієнтується у своїх основних правах і обов’язках, усвідомлює їх значення та відмінності.

3. Загальні положення

3.1. Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах у галузі дитинства.

3.2. Засади Базового компонента дошкільної освіти

3.2.1. ― визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості; ― збереження дитячої субкультури; ― створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей; ― пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя; ― повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника; ― компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини; ― надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними; ― формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду.

4. Загальний зміст і структура Базового компонента дошкільної освіти

4.1. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти

4.1.1. Освітня лінія «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»

4.1.1.1. ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК (формування здоров'я-збережувальної компетенції)

4.1.1.1.1. Безпека життєдіяльності

4.1.1.1.2. Здоров’я та хвороба

4.1.1.1.3. Гігієна життєдіяльності

4.1.1.1.4. Рухова активність та саморегуляція

4.1.1.1.5. Здоров’я-збережувальна компетенція

4.1.1.2. САМОСТАВЛЕННЯ (формування особистісно-оцінної компетенції)

4.1.1.2.1. Самосвідомість

4.1.2. Освітня лінія «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

4.1.2.1. СІМ’Я + РОДИНА (Родинно-побутова компетенція)

4.1.2.2. ЛЮДИ (Соціально-комунікативна компетенція)

4.1.2.2.1. Дорослі

4.1.2.2.2. Діти

4.1.2.2.3. Група

4.1.3. Освітня лінія «ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ» (Формування природничо-екологічної компетенції)

4.1.3.1. ПРИРОДА ПЛАНЕТИ «ЗЕМЛЯ»

4.1.3.1.1. Явища природи

4.1.3.1.2. Рослини, гриби

4.1.3.1.3. Тварини

4.1.3.2. ЖИТТЄ-ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ

4.1.3.3. ВСЕСВІТ

4.1.4. Освітня лінія «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ»

4.1.4.1. ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ (Предметно-практична компетенція)

4.1.4.1.1. Житло

4.1.4.1.2. За межами житла

4.1.4.1.3. Предметно-практична діяльність

4.1.4.2. СВІТ МИСТЕЦТВА (Художньо-продуктивна компетенція)

4.1.4.2.1. Сприйняття мистецтва

4.1.4.2.2. Ціннісне ставлення до мистецтва

4.1.4.2.3. Художньо-продуктивна діяльність (образотворча)

4.1.4.2.4. Музична

4.1.4.2.5. Театральна

4.1.4.2.6. Літературна

4.1.5. Освітня лінія «ГРА ДИТИНИ»

4.1.5.1. ГРА ЯК ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Ігрова компетенція)

4.1.5.1.1. Сюжетно-рольова гра

4.1.5.1.2. Конструкторсько-будівельні ігри

4.1.5.1.3. Іграшка

4.1.5.1.4. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ГРІ

4.1.6. Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

4.1.6.1. СЕНСОРНІ ЕТАЛОНИ + ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ (Сенсорно-пізнавальна компетенція)

4.1.6.2. ЕЛЕМЕНТАРНІ МАТЕМАТИЧНІ УЯВЛЕННЯ (Математична компетенція)

4.1.7. Освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

4.1.7.1. ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ (Фонетична компетенція)

4.1.7.2. СЛОВНИКОВА РОБОТА (Лексична компетенція)

4.1.7.3. ГРАМАТИЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ (Граматична компетенція)

4.1.7.4. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ + ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ (Діалогічна компетенція)

4.1.7.5. МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ (Монологічна компетенція)

4.1.7.6. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ДЕРЖАВНА (Мовленнєва компетенція + комунікативна компетенція)

4.2. Варіантна складова змісту дошкільної освіти

4.2.1. Освітня лінія «КОМП’ЮТЕРНА ГРАМОТА» (Інформатична компетенція)

4.2.2. Освітня лінія «ІНОЗЕМНА МОВА» (Комунікативно- мовленнєва компетенція)

4.2.3. Освітня лінія «ХОРЕОГРАФІЯ» (Хореографічна компетенція)

4.2.4. Освітня лінія «ШАХИ» (Шахово-ігрова компетенція)

5. Освітня лінія «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

5.1. СІМ’Я, РОДИНА (Родинно-побутова компетенція)

5.1.1. СІМ'Я. Усвідомлює зміст понять «сім’я», «сімейні традиції» (склад, ознаки: спільне проживання, взаємна турбота, любов, доброзичливість, сімейні обов’язки, повага та гідне ставлення до членів сім’ї, збереження сімейних традицій). Розуміє, що батьки ― найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставиться до них з любов’ю та повагою, турбується про них; відгукується на їхні звернення, прохання, дотримується порад дорослих. Знає, що рідні брати-сестри ― це діти, народжені в одній сім’ї. Встановлює й підтримує доброзичливі, дружні стосунки з ними, ставиться до них з любов’ю. Турбується про рідних братів-сестер, дослуховується до старших, опікується молодшими. Знає, що дідусь та бабуся доводяться батьками татові та мамі. Поважає їх, піклується про їхнє здоров’я, самопочуття; шанобливо ставиться до них. Дбає про них, допомагає, не ображає їх своїми висловами, вчинками та поведінкою. Дотримується правил сімейного співжиття. Усвідомлює обов’язки кожного члена сім’ї, намагається виконувати свої, підтримує порядок у своєму помешканні, розуміє внесок кожного члена сім’ї у її добробут. Співчуває хворим членам родини, прагне надати посильну допомогу.

5.1.2. РОДИНА. Знає, що родина об’єднує усіх родичів матері та батька, усвідомлює ступінь рідства. Ініціює підтримання родинних зв’язків, виявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей, фото- та фільмотек тощо. Бере участь у складанні історії роду, веденні родовідного дерева. Відчуває себе повноцінним членом родини. Прагне бути в присутності рідних «самим собою», розраховує на розуміння і захист. Помічає зовнішню та внутрішню схожість і несхожість із рідними. Прагне діяти так, щоб не засмутити близьких, викликати в них почуття задоволення. Виявляє чуйність та уважність; стримує свої бажання, якщо вони заважають рідним; прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї.

5.2. ЛЮДИ (Соціально-комунікативна компетенція)

5.2.1. ДОРОСЛІ. Відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу. Розуміє, що доросла людина володіє професією, має роботу, сім’ю, виховує дітей, турбується про своїх батьків. Виявляє повагу до дорослих. Усвідомлює свою залежність від старшого покоління, приймає опіку. У зверненнях до них та власних діях виявляє повагу, готовність допомагати. З повагою ставиться до людей похилого віку. Прагне бути схожою на рідних та авторитетних дорослих. Розуміє, що чужі — це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі в театрі тощо); поводиться з ними обачно, стримано, чемно. У разі нагальної потреби (загубилась у натовпі, магазині, іншому людному місці) може звернутися за допомогою до незнайомої людини ― до водія чи контролера в транспорті, продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо. Користується елементарними правилами самозбереження: не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім’ю, родину, місце проживання тощо.

5.2.2. ДІТИ. Здатна входити в контакт з різними за віком дітьми, налагоджує з ними активну взаємодію, спілкування. У колі молодших почувається старшою, а зі старшими — молодшою; усвідомлює свої можливості, дотримується норм спілкування. Виявляє інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі (грі, продуктивній діяльності), ділиться своїм досвідом, умін¬нями, знаннями, підтримує загальну для всіх мету діяльності. Домагається визнання себе іншими дітьми, прагне бути доречною, бажаною у спілкуванні, грі тощо. Самостійно встановлює й підтримує партнерські, ділові та особисті контакти з іншими дітьми, володіє правилами поведінки в конфліктних ситуаціях. Відчуває межу припустимої поведінки. Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь. Може визнати свою провину, поступитися власними інтересами. Знає та використовує слова-пояснення, виправдання, вибачення.

5.2.3. ГРУПА. Орієнтується в тому, що група — це об’єднання, яке виникає на основі особистих симпатій, емоційних взаємин між її членами. Обізнана з віковими групами дітей дошкільного віку у навчальних закладах (молодша, середня, старша). Усвідомлює, що групу гуртують спільні цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми; прихильне ставлення один до одного. Розуміє, що дружба — це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми. Ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлює, що дружбою треба дорожити. Орієнтується в тому, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо. Вони мають свою культуру, звичаї, мову. Розуміє, що всі народи світу прагнуть миру й щасливого життя.

6. Освітня лінія «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ»

6.1. ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ (Предметно-практична компетенція)

6.1.1. ЖИТЛО. Виявляє інтерес до предметного світу. Оперує поняттям «житло», має уявлення про традиційне українське житло. Розрізняє інтер’єри міської квартири та сільської оселі. Розуміє роль житла в житті людини, взаємозв’язок між потребами людини в теплі, світлі, воді та функціонуванням різних технічних комунікацій і відповідних установ. Цінує атмосферу рідної домівки; усвідомлює, що затишок і порядок в оселі залежить від її мешканців; самостійно впорядковує власні речі, іграшки тощо. Усвідомлює, що для життєдіяльності людині потрібні предмети побуту і вжитку. Оперує узагальнюючими поняттями «меблі», «білизна», «побутові прилади», «посуд» тощо. Називає основні технічні засоби та побутове приладдя, що використовується в домашньому господарстві. Знає, як користуватися та безпечно поводитися з ними. Знаходить у предметному середовищі знайоме і незнайоме; виділяє схоже, відмінне; визначає безпечне і небезпечне; цінує сімейні реліквії, отримані в спадщину. Називає адресу свого проживання (населений пункт, вулиця, номери будинку, квартири).

6.1.2. ЗА МЕЖАМИ ЖИТЛА. Орієнтується у предметному довкіллі за межами житла. Знає назви вулиць, прилеглих до свого будинку. Визначає місцезнаходження навчального закладу, магазину, аптеки, поліклініки, стадіону, пояснює, як до них дістатися. Знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини, називає різні види транспорту, їх призначення, характерні особливості. Обізнана з правилами дорожнього руху та керується ними.

6.1.3. ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Усвідомлює, що довколишній предметний світ ― рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці. Має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку, продуктів харчування, гігієни, оперує їх назвами. Виявляє ціннісне ставлення до результатів людської праці, розуміє її необхідність і мотивацію, зв’язок із життєвими потребами, станом здоров’я. Знає про професійну зайнятість батьків, найближчих родичів; багатоманітність професій у різних сферах діяльності людини, називає найпоширеніші. Розуміє відмінність між власною діяльністю і виробничою діяльністю дорослої людини. Охоче займається предметно-практичною діяльністю, активно долучається до самообслуговування, праці в природі, господарсько-побутової. Прагне до якісного виконання трудових доручень тощо. Виявляє готовність брати участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми, отримує задоволення від колективної праці. Вміє визначити мету, завдання, спрогнозувати кінцевий результат, спланувати послідовність дій, узгодити власні дії з діями партнерів. Свідомо добирає адекватні прийоми роботи, знаряддя праці, матеріали; обізнана з власти¬востями, технологією їх використання. Дотри¬му¬ється правил безпечної діяльності. Намагається відійти від зразка, виявляє фантазію, винахідли¬вість. Самостійно долає труднощі, прагне довести розпочату справу до завершення. Виявляє працелюбність, відповідальність, організованість. Здатна оцінити результат своєї роботи та однолітків, внести корек¬тиви, виправити помилки. Бережно ставиться до рукотворних виробів (власних та інших дітей). Має уявлення про заощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі «покупець», «продавець», поняття «товар», «гроші», «заощадливий», «недбайливий». Використовує різні предмети за призначенням, дбайливо до них ставиться, дотримується умов догляду і зберігання.

6.2. СВІТ МИСТЕЦТВА (Художньо-продуктивна компетенція)

6.2.1. СПРИЙНЯТТЯ МИСТЕЦТВА. Сприймає і усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляє емоції і почуття від побачених і почутих мистецьких творів; вибірково ставиться до окремих видів мистецької діяльності. Сприймає твір мистецтва цілісно, елементарно аналізує засоби художньої виразності. Вирізняє специфіку образу мистецтва ― образотворчого, музичного, танцювального, театрального, літературного. Яскравість образу пов’язує з кольорами, формою, пропорціями, звуками, ритмами, динамікою, темпами, рухами, мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами. Вирізняє просту аналогію між змістом твору і життям.

6.2.2. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА. Виявляє власне ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій, фольклору, до мистецьких творів художників, композиторів, музикантів, співаків, танцівників, режисерів, акторів, поетів, письменників. Називає прізвища, твори улюблених вітчизняних та зарубіжних митців, пригадує їх зміст, порівнює твори. Вирізняє українське декоративно-прикладне мистецтво (петриківське, васильківське, київське, опішнянське, косівське, ужгородське), своєрідність українських пісенних жанрів (колискові, колядки, щедрівки, заклички), музично-танцювальних (гопак, гуцулка, полька, коломийка, хоровод). Виокремлює жанри народного, класичного і сучасного вітчизняного та світового мистецтва: портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий; пісню, марш, танець; спектакль у ляльковому, музично-драматичному, балетному театрі; казку, вірш, оповідання.

6.2.3. ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ОБРАЗОТВОРЧА. Виявляє інтерес до різних видів візуального мистецтва: декоративно-прикладного, живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну. Відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні. Володіє технічними прийомами роботи з різними матеріалами, елементарною художньою майстерністю; створює образ різними засобами і техніками, творчо застосовує виражальні можливості лінії, кольору, композиції, ритму для реалізації свого задуму; застосовує дизайнерські уміння у грі та побуті. Фантазує, експериментує, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи і створюючи нову форму.

6.2.4. МУЗИЧНА. Має уявлення про вокальну та інструментальну музику, основні музичні жанри (пісня, марш, танець); охоче слухає і оцінює музичні твори, переймається емоціями і почуттями; виразно співає дитячі пісні; володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів; відтворює на дитячих музичних інструментах прості ритмічні мелодії, має досвід індивідуального та колективного виконання твору. Виявляє музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття через музично-рухову і пісенну творчість, музикування; виявляє елементарні уміння музичної інтерпретації, варіювання, імпровізації. Творчо співпрацює з дітьми і дорослими заради спільного успіху в музично-театралізованих розвагах і святах.

6.2.5. ТЕАТРАЛЬНА. Орієнтується в основних видах театрального мистецтва, вирізняє гуманний зміст і колективний характер театральної вистави; виявляє особисту позицію, інтегровані навички під час перевтілення у сценічний образ (позитивний, негативний), створює його за допомогою експресивних засобів (мовлення, міміка, жести, рухи, музика, танці, спів). Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в дію. Творчо застосовує художньо-мовленнєвий і музично-пластично-пісенний досвід у театралізації гри, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів.

6.2.6. ЛІТЕРАТУРНА. Цілісно відтворює зміст поетичного та прозового твору, ідентифікує почуття та вчинки персонажів з власними, висловлює особисту позицію; вирізняє зачин, основну частину, кінцівку, повтори в казці, оповіданні. Уміє декламувати вірші напам’ять, переказувати українські народні казки, застосовувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах. Вдається до римування, словотворчості, гуманних змін і продовження казки, оповідання, виявляє навички образного мовлення. Виявляє творчу активність, інтерес до улюблених літературних творів, самостійно інтегрує в них елементи інших мистецьких діяльностей (спів, образні рухи, малюнки-декорації, маски).

6.2.7. ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ. Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки ― образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.

7. Освітня лінія «ГРА ДИТИНИ»

7.1. ГРА ЯК ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Ігрова компетенція)

7.1.1. СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА. Розуміє, що гра має сюжет; ініціює, обирає, підтримує та вибудовує різні сюжети; розгортає, збагачує ігровий задум. Урізноманітнює сюжет гри, відображає в ньому реальні чи уявні події з особистого життя та людей із найближчого оточення, творчо застосовує набуті уявлення про довколишній світ. Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі, відтворює в ній не лише побутові дії, а й характерні особливості персонажів, міжособистісні стосунки; може виконувати роль за себе та за іншого персонажа (реального чи уявного). Усвідомлює необхідність дотримання правил гри, їх призначення, контролює виконання правил усіма учасниками гри. Може самостійно запропонувати нове правило для ефективного перебігу гри. Раціонально використовує предметно-ігрове середовище для реалізації ігрових задумів, здійснює заміщення на рівні ігрових дій, предметів, подій.

7.1.2. КОНСТРУКТОРСЬКО-БУДІВЕЛЬНІ ІГРИ. Виявляє інтерес і бажання до відображення широкого кола об’єктів довколишньої дійсності, використовуючи при цьому попередньо набутий досвід діяльності з різними конструкторами (в тому числі LEGO), природним та штучним матеріалом; уміє планомірно розглядати предмети і споруди, виокремлювати в них основні складові конструкції, їх співвідношення за розмірами, формами, розташуванням; створює власні роботи за зразком, умовою, задумом; добирає необхідний матеріал, деталі; використовує різні способи створення будівлі та елементи оздоблення; вміє діяти послідовно, злагоджено з іншими учасниками, здатна аналізувати результати власної та спільної діяльності.

7.1.3. ІГРАШКА. Знає, впізнає і називає різні види іграшок: образні ― ляльки (хлопчики, дівчатка, жінки, чоловіки, бабусі, дідусі) та іграшки, що зображують тварин і птахів; сенсорно-дидактичні (геометричні фігури і втулки, мозаїка, кільця, бірюльки, діжки, палички, розбірні матрьошки і пірамідки та ін.); глиняні, м’які, дерев’яні, металеві українські народні іграшки (тварини, птахи, ляльки, посуд, писанки, сюжетні дерев’яні іграшки, свищики тощо) та місце їх виготовлення (Опішне, Косів, Яворів тощо); конструктивно-будівельні, спортивні, технічні, іграшки-саморобки, настільно-друковані. Використовує іграшки відповідно до призначення та їх змісту. Має уявлення про варіативні можливості використання різних іграшок. Сприймає іграшки як образ предмета реального чи казкового світу, розуміє її зовнішні особливості; бережливо ставиться до іграшок, дотримується порядку в ігровому куточку.

7.1.4. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ГРІ. Усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів, визнає якісне виконання ролі іншими. Узгоджує у ході гри свої та інших дітей бажання і можливості. Усвідомлює, що в грі є обов’язки: діяти у відповідності з правилами, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати особистісні інтереси з груповими тощо. Самостійно визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок. Відповідально ставиться до обов’язків, пов’язаних із роллю. Виявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для покращення гри. Обирає для гри безпечне місце та атрибути.

8. Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

8.1. СЕНСОРНІ ЕТАЛОНИ + ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ (Сенсорно-пізнавальна компетенція)

8.1.1. СЕНСОРНІ ЕТАЛОНИ. Знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості); користується словами, що їх характеризують (кольори та їх відтінки; форми ― об’ємні, площинні: циліндр, куб, прямокутник, трикутник тощо); визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталону. Вміє порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, виділяти в них схожі та відмінні ознаки. Розрізняє і називає властивості і якості предметів (гладкий, шорсткий, м’який, металевий, дерев’яний, скляний, бавовняний тощо). Класифікує предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперує множинами (посуд, одяг, тварини тощо); упорядковує об’єкти в напряму зростання чи зменшення певної ознаки та за їх розміщенням. Орієнтується у просторі на основі його безпосереднього сприйняття та словесного позначення просторових категорій (місцеположення, віддаленість); визначає своє місцезнаходження відносно об’єктів, що її оточують, розташування предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, всередині, під, над, біля, зверху, знизу, назад, вперед). Орієнтується на площині аркуша паперу, книги; вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором. Визначає, встановлює часову послідовність подій, користується словами «вчора», «сьогодні», «завтра», «раніше», «пізніше», «зараз», «спочатку», «тепер», «давно», «скоро». Розуміє властивості часу, володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, о півдні, о півночі, доба, тиждень, місяць, рік). Має уявлення про причинно-часові залежності ритмічних природних явищ: тривалість секунди, хвилини, години. Спромагається визначити час за допомогою годинника, знає, що година складається із хвилин, оцінює часові інтервали. Називає порядок та пояснює послідовність пір року, днів тижня, частин доби; встановлює причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами в природному та соціальному довкіллі.

8.1.2. ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ. Виявляє інтерес до довкілля та самої себе. Активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події. Спостережлива, кмітлива, допитлива, вміло використовує побачене і почуте раніше, робить спроби самостійно доходити висновків. Знаходить нове у знайомому та знайоме в новому; радіє зі своїх відкриттів. Надає перевагу новим, незнайомим завданням, що потребують розумових зусиль. Планує свою пізнавальну діяльність, втілює її на практиці; змінює, в разі необхідності, свої плани, поведінку. Виявляє інтерес до дослідництва, експериментує з новим матеріалом; за допомогою моделей матеріалізує математичні, логічні, часові відношення, використовує умовно-символічні зображення тощо.

8.2. ЕЛЕМЕНТАРНІМАТЕМАТИЧНІ УЯВЛЕННЯ (Математична компетенція).

8.2.1. ЕЛЕМЕНТАРНІМАТЕМАТИЧНІ УЯВЛЕННЯ. Усвідомлює зміст понять «число», «цифра», «лічба», «рахунок», «задача». Має уявлення про натуральний ряд чисел. Лічить у межах 10 у прямому та зворотному порядках; користується кількісними та порядковими числівниками. Знає цифри від «0» до «9». Визначає кількісний склад числа в межах 10. Порівнює суміжні числа. Складає числа із двох менших; розуміє і оперує поняттям «на 1(2) одиниці менше / більше». Уміє виділяти в предметах, об’єктах окремі частини, поділяє ціле на окремі частини, за частинами визначає ціле. Здійснює найпростіші усні обчислення на додавання та віднімання. Розв’язує елементарні математичні задачі; складає задачі-драматизації (про себе, свою сім’ю, найближче природне і предметне оточення) та задачі-ілюстрації (відтворюють знання дітей про довкілля, їхнє життя), пропонує власний спосіб їх розв’язання.

9. Освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

9.1. ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ (Фонетична компетенція)

9.1.1. ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. Розрізняє мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності. Здійснює звуковий і складовий аналіз слів; виокремлює голосні, приголосні, тверді, м’які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»; складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах; знає алфавітні назви букв; володіє руховими навичками, необхідними в подальшому для навчання письма.

9.2. СЛОВНИКОВА РОБОТА (Лексична компетенція)

9.2.1. СЛОВНИКОВА РОБОТА. Має збалансований словниковий запас із різних освітніх ліній: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина у світі культури», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі»; добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події; вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент), формами звертання до дорослих і дітей.

9.3. ГРАМАТИЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ (Граматична компетенція)

9.3.1. ГРАМАТИЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ. Вживає всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, частки, вигуки, сполучники і сполучні слова); утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі слова; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки; вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складносурядні, складнопідрядні із сполучниками і сполучними словами).

9.4. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ, ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ (Діалогічная компетенція)

9.4.1. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ, ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ. Вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими); підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших; будує запропонований діалог відповідно до теми; відповідає на запитання за змістом картини, художніх творів; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, започаткувати діалог; передавати словами і мімікою свою готовність спілкуватись, обмінюватись інформацією, брати почуте до уваги, домовлятися; ввічливо ставиться до партнерів по спілкуванню; виявляє свою зацікавленість у розмові, щирість висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовників; розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити; вживає лагідні, пестливі слова.

9.5. МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ (Монологічна компетенція)

9.6. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ДЕРЖАВНА (Мовленнєва компетенція + Комунікативна компетенція)

9.6.1. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ДЕРЖАВНА. Розуміє, що в Україні українська мова є державною; розрізняє близькі, але не однакові звуки рідної та української мов; розпізнає нові звуки; правильно і чітко вимовляє всі звуки української мови та наголошує слова відповідно до орфоепічних норм української мови; слухає і розуміє мовлення дорослих, казки, оповідання, вірші, запам’ятовує їх; володіє діалогічним мовленням: ініціює, продовжує і завершує діалог, використовуючи етикетну українську лексику; переказує невеличкі тексти та казки, складає різні типи розповідей (описові, сюжетні, з власного досвіду тощо) як за зразком вихователя, так і самостійно; спілкується українською мовою залежно від ситуації.

10. Освітня лінія «ІНОЗЕМНА МОВА»

10.1. КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ. Диференціює звуки іноземної мови, вимовляючи їх правильно, з відповідною інтонацією; сприймає та реагує на звертання, нескладні команди та інструкції педагога, дає відповідь на прості запитання стосовно імені, віку, місця проживання тощо; знає та може озвучити окремі вірші, римування, пісеньки; робить коротке зв’язне повідомлення за запропонованою тематикою, правильно його оформлюючи з точки зору норм мови, що вивчається в межах запропонованого мовного матеріалу; уміє працювати в парах та групах.

11. Освітня лінія «ХОРЕОГРАФІЯ»

11.1. ХОРЕОГРАФІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ. Має уявлення про хореографію як вид мистецтва, розрізняє та емоційно-ціннісно ставиться до його основних видів (народні, класичні, бальні, сучасні танці), жанрів (гопак, гуцулка, вальс, полька, галоп тощо); орієнтується в танцювальній абетці позицій, рухів. Виконує під керівництвом педагога і самостійно танцювальні рухи, вправи, хороводи, танці, творчі завдання; відтворює танцювальними рухами характер, темп, динаміку музики; узгоджує рухи з музикою і одночасно взаємодіє з партнером, гуртом дітей; відтворює музичний образ пластикою і рухами свого тіла, імпровізує в образі. Одержує радість, естетичну насолоду від виконання танцю.

12. Освітня лінія «ШАХИ»

12.1. ШАХОВО-ІГРОВА КОМПЕТЕНЦІЯ. Виявляє інтерес до гри в шахи. Орієнтується на шаховій дошці; впізнає і називає шахові фігури; усвідомлює і засвоює правила гри (хід кожної фігури). Виявляє творчі здібності, цілеспрямованість, зібраність, самостійність, посидючість, гнучкість і логічність мислення, винахідливість, терпіння; повагу і толерантність до партнера; позитивно ставиться до успіхів інших дітей; спокійно реагує на свої невдачі у грі, вміє програвати, прагне самостійно досягти успіхів.