1. Якісні класифікації
1.1. Класифікація країн за формою правління
1.1.1. Республіка
1.1.1.1. форма правління, за якої суверенні права на владу належать або всім дієздатним громадянам, або їхній більшості.
1.1.1.1.1. Парламентська республіка
1.1.1.1.2. Президентська республіка
1.1.1.1.3. Президентсько-парламентська республіка
1.1.2. Монархія
1.1.2.1. форма правління, за якої верховна державна влада формально (цілком або частково) зосереджена в руках одноосібного керівника держави – монарха
1.1.2.1.1. Абсолютна (необмежена) монархія
1.1.2.1.2. Конституційна (обмежена) монархія
1.1.2.1.3. Теократична монархія
1.1.3. країни Співдружності
1.1.3.1. До них належать 14 країн – колишніх колоній Великої Британії
1.1.4. джамахірія
1.1.4.1. форма правління, за якої відсутні традиційні інститути влади; вважається, що всі державні рішення приймаються усім народом.
1.2. Класифікація країн за формою державного устрою
1.2.1. територіально-організаційна структура держави, що встановлює порядок поділу країни на частини та взаємовідносини центральних і місцевих органів влади
1.2.1.1. Унітарна держава
1.2.1.1.1. форма державного устрою, за якої територія держави не має у своєму складі федеративних одиниць (штатів, земель тощо), а поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (департаменти, області, райони)
1.2.1.2. Федеративна держава
1.2.1.2.1. форма державного устрою, за якої декілька державних утворень, що юридично мають певну самостійність, об’єднані в єдину союзну державу
1.2.1.3. Конфедеративна держава
1.2.1.3.1. постійний союз суверенних держав, створений для досягнення політичних або військових цілей
1.3. Класифікація країн за ідеологічною орієнтацією
1.3.1. Плюралістичні держави
1.3.1.1. Мають такі ознаки: відсутність переваги будь-якої церкви (конфесії), визнання релігії приватною справою громадян, право людей будь-яких віросповідань обіймати державні посади, не відзначання релігійних свят держави
1.3.2. Клерикальні держави
1.3.2.1. Мають такі ознаки: релігія, яка має статус державної, обов’язкове вивчення релігійних догматів у школах, вищі посади обов’язково обіймають особи, які є послідовниками пануючої в країні конфесії, участь державних органів у релігійних церемоніях, залежність умов і безпеки проживання іновірців у цих країнах від загальної культури конкретного народу і правлячого режиму
1.4. Класифікація країн за формою державного режиму
1.4.1. Демократичні режими
1.4.1.1. форма державно-політичного устрою суспільства, заснована на визнанні народу як джерела влади, його права брати участь у вирішенні державних справ
1.4.1.1.1. Безпосередня демократія
1.4.1.1.2. Представницька демократія
1.4.2. Антидемократичні режими
1.4.2.1. Тоталітаризм
1.4.2.1.1. одна з форм держави (тоталітарна держава), яка характеризується її повним контролем над усіма сферами життя суспільства, фактичною ліквідацією конституційних прав і свобод, репресіями щодо опозиції та інакомислячих
1.4.2.2. Диктатура
1.4.2.2.1. характеризує систему здійснення нічим не обмеженої влади особи, класу чи інших соціальних груп у державі, регіоні, що спирається на силу
1.4.2.3. Авторитаризм
1.4.2.3.1. політична концепція і політична практика, в основу яких покладено зосередження монопольної чи більшості влади в руках однієї особи чи групи осіб; політичний режим, встановлений або нав’язаний такою формою влади, що занижує або виключає роль представницьких інститутів влади
1.4.2.4. Апартеїд
1.4.2.4.1. крайня форма расової дискримінації, яка означає позбавлення певних груп населення залежно від їх расової приналежності політичних, соціально-економічних і цивільних прав, аж до територіальної ізоляції
1.5. Класифікація країн за політичною структурою
1.5.1. Однопартійні країни
1.5.1.1. такі держави мають неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії
1.5.2. Багатопартійні країни
1.5.2.1. такі держави мають багатопартійною політичну систему і формується на основі усталених зв’язків між партіями, які різняться програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою
1.5.2.1.1. біпартійні (двопартійні) країни
1.5.2.1.2. країни „двох з половиною партій”
1.5.2.1.3. поліпартійні країни
2. Кількісні класифікації
2.1. класифікація країн за площею
2.1.1. Країни гіганти
2.1.1.1. мають площу понад 3млн.км2
2.1.2. Значні країни
2.1.2.1. мають площу від 500 тис. до 1 млн км2
2.1.3. Середні країни)\
2.1.3.1. мають площу від 100 тис. до 500 тис. км2
2.1.4. Малі країни
2.1.4.1. мають площу від 10 тис. до 100 тис. км2
2.1.5. Невеликі країни
2.1.5.1. мають площу від 1 тис. до 10 тис. км2
2.1.6. Мікродержави
2.1.6.1. мають площу менше 1 тис. км2
2.2. Класифікація країн за чисельністю населення
2.2.1. Найбільші країни(чисельність населення – понад 100 млн. осіб)
2.2.2. Значні країни (40 млн. – 100 млн. осіб)
2.2.3. Середні країни (20 млн. – 40 млн. осіб)
2.2.4. Невеликі країни (1,5 млн. – 20 млн. осіб)
2.2.5. Дрібні країни (менше 1,5 млн. осіб)
2.3. Класифікація за рівнем розвитку
2.3.1. Країни розвинутої економіки
2.3.1.1. До них належать постіндустріальні та деякі індустріальні країни
2.3.2. Середньорозвинуті країни перехідної економіки
2.3.2.1. Йдеться про групу індустріальних та індустріально-аграрних країн, у яких сформувався сучасний механізм ринкової економіки, але їх господарство має економічні показники поки що скромніші порівняно з економічно розвинутими країнами і не до кінця сформовані господарські структури
2.3.3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки.
2.3.3.1. Майже всі вони є індустріальними або аграрно-індустріальними країнами, і головні особливості їх господарства вирізняються наявністю цілком сформованого господарства, яке за своєю структурою мало відрізняються від структури господарства економічно розвинутих країн Але на сучасному етапі постсоціалістичним країнам бракує капіталу, і більшість галузей (особливо сільське господарство, легка промисловість, торгівля) використовує застарілі техніку і технології
2.3.4. Країни, що розвиваються
2.3.4.1. Ці країни — важливий постачальник сировини на світовий ринок. З-поміж них є не тільки аграрні, а й аграрно-індустріальні