Диплома́тія

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Диплома́тія by Mind Map: Диплома́тія

1. засіб здійснення зовнішньої політики держави

1.1. сукупність невоєнних практичних заходів

1.2. прийомів і методів

1.3. застосовуваних з урахуванням конкретних умов і характеру розв'язуваних задач

1.4. сукупності установ та осіб, які займаються державною діяльністю в галузі зовнішніх зносин;

2. офіційна діяльність глав держав і урядів, міністрів закордонних справ

2.1. відомств іноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном

2.2. делегацій на міжнародних конференціях по здійсненню цілей і задач зовнішньої політики держави

2.3. захисту прав та інтересів держави, його установ і громадян за кордоном.

2.4. професії дипломата.

3. пов'язують мистецтво ведення переговорів для запобігання чи врегулювання конфліктів

3.1. пошуків компромісів і взаємоприйнятих рішень

3.2. розширення і поглиблення міжнародного співробітництва.

3.3. державної діяльності в галузі зовнішніх відносин;

3.4. повсякденне представництво держави за кордоном, здійснюване її посольствами і місіями;

4. Слово "дипломатія" походить від грецького "diploma" (документ, складений удвоє)

4.1. у Стародавній Греції так називалися здвоєні дощечки, на воскових поверхнях яких писали текст грамот про повноваження посланця або послання іншого важливого змісту

4.2. Особливим видом повсякденної державної діяльності дипломатія стала на зламі XVI—XVII ст. з появою при дворах монархів постійних дипломатичних представників, а в системі державних органів — спеціальних відомств, головними завданнями яких були листування і підтримка контактів між володарями

4.3. прийом іноземних делегацій і послів, ведення переговорів.

4.4. Так, наприклад, в Англії вперше слово "дипломатія" використано у 1645 році. 1693 року відомий німецький філософ, математик і мовознавець Г. Лейбніц опублікував працю "Зведення дипломатичного права", де було вжито латинське слово "diplomaticus", яке з того часу почало означати "той, що стосується міжнародних відносин".

5. Методи дипломатії

5.1. офіційні й інші візити та переговори на вищому (саміти) і високому рівні;

5.2. дипломатичні конгреси, конференції, наради і зустрічі;

5.3. підготовка і проведення двосторонніх і багатобічних міжнародних договорів і інших дипломатичних документів;

5.4. участь у роботі міжнародних організацій і їхніх органів;

6. Міжнародне право забороняє втручання дипломатичних представників у внутрішні справи країни перебування.

6.1. дипломатичне листування;

6.2. публікація дипломатичних документів;

6.3. висвітлення в пресі позиції уряду по тим чи іншим міжнародним питанням.

7. Історія дипломатії

7.1. Дипломатія як метод врегулювання встановлення відносин між групами людей існувала, очевидно, ще в доісторичні часи. На думку Г. Нікольсона, ще в XVI столітті теоретики запевняли, що першими дипломатами були ангели, так як вони виконували обов'язки послів між небом і землею .

7.2. У рабовласницькому суспільстві, що постійно використовувало військові завоювання для поповнення робочої сили, переважали воєнні засоби здійснення зовнішньої політики держав. Дипломатичні зв'язки підтримувалися лише епізодично посольствами, що направлялися в окремі країни з визначеною місією і поверталися після її виконання.

7.3. В умовах феодальної роздробленості одержала поширення «приватна» дипломатія феодальних суверенів, що у проміжках між війнами укладали мирні договори, вступали у військові союзи, укладали династичні шлюби. Широкі дипломатичні зв'язки підтримувала Візантія.

7.4. У середині XV століття з розвитком міжнародних відносин поступово з'являються постійні представництва держав за кордоном.

8. Дипломатія, поряд з воєнними засобами, зіграла важливу роль у боротьбі за здійснення цілей антифеодальних, демократичних і національно-визвольних рухів, в утворенні національних держав у Латинській Америці і на Балканах, в об'єднанні Німеччини, Італії. Дипломатія великих капіталістичних держав обслуговувала їх експансіоністські агресивні цілі.

8.1. Особливості дипломатії буржуазних держав нової і новітньої історії визначаються новими цілями їхньої зовнішньої політики — боротьбою за завоювання зовнішніх ринків, за поділ, а потім і за переділ світу, за світове економічне і політичне панування.

8.2. У нових умовах значно розширюються масштаби дипломатичної діяльності, що стає більш динамічною і використовується державою для створення ширшої опори серед керівництва і правлячої еліти іноземних держав

8.3. для встановлення контактів з визначеними політичними партіями, ЗМІ

8.4. Про дипломатію, у справжньому розумінні цього терміна, можна говорити лише з появою держави, хоча її витоки сягають часів родових общин. Ще в античний період вожді общин були обізнані з практикою ведення дипломатичних переговорів перед розв'язанням війни.

9. Інститут дипломатії

9.1. Тож виникає потреба забезпечити певну недоторканність осіб переговорного процесу

9.2. Особиста недоторканність вісників та посередників поклала початок розвитку інституту недоторканності, який став одним з головних принципів дипломатичного права в майбутньому

9.3. інститут дипломатії є одним із найстаріших у відносинах між державами. Він виник з розвитком стосунків між державами стародавнього світу, такими, як Ассирія, Вавилон, Єгипет, Індія, Греція і Рим.

9.4. Особливо активно розвивався інститут переговорів та обмін посольствами в Єгипті. Дипломатичним листуванням у Єгипті займалася особлива державна канцелярія з іноземних справ

10. пам'ятки стародвньої дипломатії

10.1. Серед відомих пам'яток стародавньої дипломатії особливий інтерес, як за об'єктом, так і за змістом, становлять Тель-Амарнське листування і договір єгипетського фараона Рамзеса II з царем хетів Хаттушилем ІІ, укладений 1296 р. до Р. X.

10.2. Цікавим джерелом історії дипломатії цього періоду є закони Ману.

10.3. Незважаючи на те, що закони Ману є збірником законів стародавньої Індії, вони приділяють багато уваги особистим якостям дипломатів, від яких залежить успіх дипломатичних місій

10.4. Найдавнішою формою мирних міжнародних відносин і міжнародного права у Греції була «проксенія», тобто гостинність.

11. Період Стародавноьї Греції

11.1. Конфлікти, що виникали між общинами і полісами, вирішували за допомогою спеціально уповноважених осіб, або послів.

11.2. Подальшого розвитку інститут посольства набув під час воєн між Грецією і Персією.

11.3. У період Стародавньої Греції починає формуватися багатостороння дипломатія, яку в теорії міжнародного права іноді називають «конференційною дипломатією».

11.4. Прикладом цього є проведення у 482 р. до P. X. у Спарті конгресу делегатів Пелопоннеського Союзу. У Стародавньому Римі досить широко використовується інститут посольства.

12. Функції дипломатії

12.1. представництво

12.2. дипломатичне спілкування і листування (комунікація)

12.3. проведення переговорів

12.4. здобуття розташування

12.5. видобуток інформації

12.6. розробка рекомендацій

13. Методи і засоби дипломатії

13.1. офіційні й інші візити та переговори на вищому (саміти) і високому рівні;

13.2. дипломатичні конгреси, конференції, наради і зустрічі;

13.3. підготовка і проведення двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів і інших дипломатичних документів;

13.4. участь у роботі міжнародних організацій та їх органів;

14. Дипломатична стратегія

14.1. Реальний світ дипломатичних переговорів дуже відрізняються від інтелектуальних дебатів у світі, де питання вирішується шляхом переговорів. Хоча дипломатичні угоди іноді можуть бути досягнуті серед ліберальних демократичних держав, апелює до вищих принципів, найдієвіший у світі дипломатії традиційно є вплив жорсткої влади.

14.2. Взаємодію сил і дипломатії можна проілюструвати з переговорами з профспілками. Якщо профспілка не готова на страйк, то Спілка нікуди не збирається, і керівництво організації не має абсолютно ніякого стимулу дати згоду на об'єднані вимоги.

14.3. З іншого боку, якщо керівництво не бажає приймати зазнавати збитків, то компанія буде на домовленість з профспілкою, і керівництво буде змушене погодитися на будь-яку вимогу.

14.4. Те ж саме відноситься і до дипломатичних переговорів. Є також стимули в дипломатії, щоб діяти розумно, особливо якщо підтримка інших учасників не вимагається. Отримати користь від переговорів можна набагато меншу, натомість збільшити ворожість з іншими учасниками процесу. Це так звана м'яка сила.

15. Дипломатичний імунітет

15.1. Дипломатичні зв'язки також розглядаються як священні, і дипломатам вже давно було дозволено перетинати кордони з документами без обшуку. Механізмом для цього є так звана " Дипломатична пошта".

15.2. . Хоча радіо та цифрового зв'язку стали більш стандартними для посольств, дипломатичної пошти, як і раніше досить часто, а деякі країни, включаючи Сполучені Штати, оголосити весь контейнери в якості дипломатичної пошти довести чутливого матеріалу (часто будівельні матеріали) в країні.

15.3. У періоди ворожості, дипломати часто знятий з міркувань особистої безпеки, а також у деяких випадках, коли приймаюча країна є дружньою, але є загрозі з боку внутрішніх дисидентів.

15.4. Посли та інші дипломати іноді нагадав тимчасово своїх країнах, як спосіб висловити невдоволення з приймаючою країною. В обох випадках, нижче рівня співробітників все ще залишаються насправді робити бізнес дипломатії.

16. Принципи і особливості дипломатії

16.1. Міжнародне право забороняє втручання дипломатичних представників у внутрішні справи країни перебування.

16.2. Органи і відповідальні особи, що несуть дипломатичну службу, користуються в країні перебування загальновизнаними правами і дипломатичними привілеями (імунітет і недоторканність дипломатичного персоналу і приміщень, право шифрованого переписування і дипломатичного закритого зв'язку, право підйому прапора держави, митні привілеї й ін.)

17. Формами дипломатичної діяльності

17.1. конгреси

17.2. конференції

17.3. наради,

17.4. зустрічі представників держав

18. Система пріоритетів дипломатії:

18.1. Дипломатія – це техніка переконання;

18.2. Дипломатія – уособлює техніку примусу;

18.3. Дипломатія – мистецтво врегулювання непорозумінь;

18.4. Дипломатія – засіб досягнення угод.

19. Зовнішня політика

19.1. це діяльність держави та інших політичних інститутів, що здійснюється на міжнародній арені;

19.2. комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку відносин із міжнародним співтовариством,

19.3. захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інші суб'єкти міжнародних відносин

20. Вимоги до дипломата:

20.1. обов’язкове громадянство держави, яку дипломат представляє;

20.2. працездатний вік і добре здоров’я (без фізичних вад);

20.3. добра морально-політична база;

20.4. академічна освіта;

20.5. практика роботи в МЗС;

21. Слово "дипломатія" походить від грецького "diploma" (документ, складений удвоє)