1. з головним членом присудком
1.1. означено-особові
1.1.1. це речення, де дієслово-присудок робить дію стосовно певної особи: 1 або 2 особи одніні чі множини. Дієслово стоїть у наказовому або дійсному способі та у теперішньому чи минулому часі.
1.2. неозначено-особові
1.2.1. це речення, де дієслово-присудок виражене 3 особою множини завжди.Присудок означає дію, що виконує, виконувала або буде виконувати особа з певного кругу людей.
1.3. узагальнено-особові
1.3.1. це речення, в якому головний член присудок вказує на дію, що має виконуватися усіма або будь-якою особою. Переважно такі речення є пріслів'ями або приказками. Дієслово-присудок в таких реченнях виражений 2 особою однини, рідше- 3 особою множини теперишньому чи майбутньому часі.
1.4. безособові
1.4.1. Безособовими називаються односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них.Безособові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях. Вони використовуються для виділення дії та її наслідків. Головний член присудок може бути виражений:
1.4.1.1. безособовим дієсловом
1.4.1.2. безособовою дієслівною формою на но то
1.4.1.3. дієсловами немає, не було, не буде, при яких є додаток у формі родового відмінку.
1.4.1.4. неозначеною формою дієслова
1.4.1.5. прислівником або прислівником у поєднанні з неозначеною формою дієслова.