1. Експеримент
1.1. Експеримент також у багатьох випадках є джерелом нових теоретичних даних, які розвиваються на базі результатів проведеного досліду або законів, що виходять з нього.
1.2. Приклад експеременту: наелектризування волосся за допомогою ебонітової палички.
2. Органолептичні методи
2.1. Інвентаризація
2.1.1. Приклад: підрахунок кількості осіб певного виду через сталий проміжок часу
2.2. Контрольні заміри робіт
2.2.1. Приклад: контрольні заміри успішності учнів
2.3. Вибіркові спостереження
2.3.1. Приклад: на основі спостереження за інфікованою капустою можна зробити висновок про стан та лікування сусідньої капусти на грядці.
2.4. Суцільні спостереження
2.4.1. Приклад: перепис населення.
2.5. Технологічні дослідження
2.5.1. Приклад: перевірка якості продукції, яку випускають, її відповідності технічним умовам
2.6. Експертизи
2.6.1. Приклад: визначення хімічного складу піску.
3. Документалістика
3.1. Інформаційне моделювання
3.1.1. Приклад: художній портрет літературного героя.
3.2. Дослідження документів
3.2.1. Приклад: вивченння документів архіву для встановлення істиності певної ісоричної події описаної в підручнику.
3.3. Нормативне-правове регулювання
3.3.1. вивчення нормативно правових актів для поінформованості студентів, щодо їх прав.
4. Аксіоматичний метод
4.1. Прикладом аксіоматичного підходу до побудови теоретичного знання може бути теорія відносності А.Ейнштейна.
5. Спостереження
5.1. Приклад спостереження: спостереження за сезонною міграцією птахів у дикій природі
6. Порівняння
6.1. По-перше, порівняння має здійснюватися за наявності об’єктивної спільності між об’єктами, явищами та процесами, а по-друге – за найважливішими, суттєвими ознаками.
6.2. Приклад порівняння: порівняння мітозу і мейозу для вивчення їх особливостей.
7. Вимірювання
7.1. Приклади вимірювання:
7.1.1. вимірювання температури;
7.1.2. вимірювання довжини;
7.1.3. вимірювання ваги.
8. Розрахунково-аналітичні методи
8.1. Функціонально-вартісний аналіз
8.1.1. Приклад: аналіз ціни-якості товару
8.2. Економічний аналіз
8.3. Статистичні розрахунки
8.3.1. Приклад: вирахування середнього балу учнів 9-го класу у школі.
9. Опитування
9.1. Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:
9.1.1. а) сприйняв потрібну інформацію;
9.1.2. б) правильно зрозумів її;
9.1.3. в) зміг згадати, за необхідності, події минулого;
9.1.4. г) обрав достеменну відповідь на поставлене запитання;
9.1.5. ґ) зміг адекватно висловитися.
9.2. Основні фази:
9.2.1. а) адаптацію;
9.2.2. б) досягнення поставленої мети;
9.2.3. в) завершення опитування.
9.3. Анкетування
9.3.1. Приклад: анонімне анкетування, щодо виявлення якості викладання предметів у студентів.
9.3.2. Пеpеваги анкети:
9.3.2.1. – можливість одночасного опитування великої кількості pеспондентів;
9.3.2.2. — швидкість обpобки отриманих pезультатів (у випадку, якщо запитання анкети закpиті);
9.3.2.3. – можливість пpоведення анонімної анкети, яка дозволяє отpимати більш відвеpті відповіді.
9.4. Опитування-інтерв’ю
9.5. Бесіда
9.5.1. Недоліки бесіди:
9.5.1.1. – неможливість постановки запитань інтимного, конфіденційного хаpактеpу;
9.5.1.2. – великий час, необхідний для пpоведення;
9.5.1.3. – вплив дослідника на респондента.