Методи ємпіричного дослідження

1. Спостереження

1.1. Цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ході спостереження отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.

1.1.1. Приклад: Телевізійний канал National Geographic

1.1.1.1. Застосування в дисципліні дуже наявне, викладач зажди використовує цей метод для подальшого аналізу кожного студента

1.2. Основні вимоги до наукового спостереження: однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного спостереження, або за допомогою інших методів (наприклад, експерименту).

1.3. Зазвичай спостереження включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом спостереження є інтерпретація його результатів

1.4. Пізнавальним підсумком спостереження є опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці

1.5. Залежно від тривалості вирізняють спостереження:

1.5.1. 1) довгочасне;

1.5.2. 2) короткочасне;

1.5.3. 3) безперервне;

1.5.4. 4) дискретне

2. Експеремент

2.1. Експеримент – це система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об’єкт при дослідниць­ких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

2.1.1. Поставити черепашку в акваріумі на тиждень в аудиторію і подивитися потім на результат впливу на людей.

2.1.1.1. Застосування в дисципліні: Експеремент. це одна з рушійних сил в процесі накового прогрессу, жодного нового пристрою чи ідей не було висвітлені без експеременту

2.2. Експеримент поділяється на такі етапи

2.2.1. Збір інформації;

2.2.2. Спостереження явища;

2.2.3. Аналіз;

2.2.4. Вироблення гіпотези, щоб пояснити явище;

2.2.5. Розробка теорії, що пояснює феномен, заснований на припущеннях, в ширшому плані.

3. Моделювання

3.1. Моделювання - особливий і досить універсальний метод наукового пізнання, що припускає вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення й дослідження його копії (моделі), що заміщає оригінал з певних сторін, що цікавлять дослідника. Моделювання - це метод створення й дослідження моделі.

3.1.1. Приклад: Моделюють пропорціональні моделі літакікі розміром 1 до 10 орігіналу, заради єкономії ресурсів при тестуванні

3.1.1.1. Може бути використано як репетиція перед фінальним виступом

3.2. У процесі пізнання модель виступає, насамперед, як джерело інформації про оригінал і служить засобом її фіксації. Однак не слід бачити сутність моделі у її подібності з оригіналом. Моделі - це такі аналоги, що суттєво подібні оригіналу, а відмінності не суттєві відповідно умов конкретної пізнавальної задачі

3.3. Модельне дослідження має наступну структуру:

3.3.1. постановка задачі;

3.3.2. створення або вибір моделі;

3.3.3. дослідження моделі; перенесення знання з моделі на оригінал.

3.4. моделювання служить таким цілям

3.4.1. евристичній - для класифікації, позначення, знаходження нових законів, побудови нових теорій й інтерпретації отриманих даних;

3.4.2. обчислювальній - для вирішення обчислювальних проблем за допомогою моделей;

3.4.3. кспериментальній - для вирішення проблеми емпіричної перевірки (верифікації) гіпотези за допомогою оперування з тими або іншими моделями

4. Логічний метод

4.1. визначається як метод відтворення, реконструювання в мисленні, свідомості складного об'єкта, що розвивається (або, що развивалося) у формі історичної теорії

4.1.1. Приклад: Людина пропускала заняття в університеті протягом всього року, логічно припустити що вона буде і надалі пропускати занняття

4.1.1.1. На практиці, викладач робить дуже багато умовиводів виходячи з цього методу

4.2. На відміну від історичного методу, при логічному дослідженні об'єкта дослідник відволікається, абстрагується від всіх історичних випадків, окремих фактів, зиґзаґів, і з історії виокремлюється саме головне, визначальне, істотне.

5. Історичний метод

5.1. Історичний метод — метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності. Завдяки використанню історичного методу досягається поглиблене розуміння суті проблеми і з'являється можливість формулювати більш обґрунтовані рекомендації по новому об'єкту

5.1.1. Приклад Дуже гарна приказка про граблі, вона дуже підходить сюди, а насправді прикладом може бути будь-яка історична подія, котра трапилась хоча б два рази, тоді можна казати вже про тенденцію

5.1.1.1. Досвід- наше все, в викладанні дисципліни дуже важливо використовувати накопленні знання, цей метод підходить до арсеналу викладача