Методи дослідження розвитку

Get Started. It's Free
or sign up with your email address
Rocket clouds
Методи дослідження розвитку by Mind Map: Методи дослідження розвитку

1. Метод поперечних зрізів

1.1. Порівняльний метод (Метод "поперечних зрізів") полягає у зіставленні властивостей в осіб різного віку з метою вивчення динаміки психічних явищ. Він вимагає критеріїв у формуванні вибірки досліджуваних (за рівнем освіти, належністю до певної соціальної групи тощо). В досить великих групах за допомогою конкретних методик вивчається певний аспект розвитку, наприклад, рівень розвитку інтелекту. У результаті одержують дані, характерні для цієї групи - дітей одного віку, або школярів, що вчаться за однією навчальною програмою. Таких зрізів робиться кілька і дані по кожній групі порівнюються між собою. На підставі цього робиться висновок про те, які тенденції розвитку тут спостерігаються і чим вони зумовлені. Наприклад, при дослідженні інтелекту можна виявляти вікові тенденції - порівнюючи особливості мислення дошкільників (5 років), молодших школярів (8 років) і підлітків (13 років). Якщо завдання дослідження полягає у визначенні залежності розвитку інтелекту від типу навчання, підбираються і діти одного віку, але такі, що навчаються за різними навчальними програмами. У цьому випадку робиться інший висновок: там, де одержані кращі дані, навчання ефективніше; діти, що навчаються за певною програмою, швидше розвиваються інтелектуально, і можна робити висновок про розвивальний ефект навчання. Метод поперечних зрізів вимагає однозначних критеріїв у формуванні вибірки досліджуваних. Наприклад, при вивченні особливостей потреб дорослих, що значно відрізняються за віком, часто важко сформувати вибірку за рівнем освіти, належністю до певної соціальної групи чи статі, а також відокремити ефекти хронологічного віку від ефектів історичного періоду, в якому жили люди.

2. Лонгітюдний метод

2.1. Лонгітюдний метод Часто називають "методом поздовжніх зрізів". У ньому простежується розвиток однієї й тієї самої дитини протягом тривалого часу. Таке дослідження дає змогу точно виявити тенденції розвитку, незначні зміни, що відбуваються в інтервалах, які не охоплює метод "поперечних" зрізів. Разом з тим існує ймовірність звикання дослідника до групи, що виявляється у некритичному осмисленні одержаної інформації. Складнощі у проведенні лонгітюдних досліджень зумовлені міграцією індивідів, їхньою відмовою від участі в експерименті, звиканням до нього і "продукуванням" бажаних для дослідника даних, які не відповідають реальності, значними затратами коштів, оновлюваністю теорій і методик.

3. Біографічний метод

4. Експериментально-генетичний метод

4.1. Експериментальний метод. Експеримент часто є одним з найбільш надійних методів отримання достовірної інформації про психологію і поведінку дитини. Включення дитини в експериментальну ігрову ситуацію дозволяє отримати безпосередні реакції дитини на впливають стимули і на основі цих реакцій судити про особливості психіки дитини.

4.2. Експеримент з дітьми проводиться в обстановці, як можна більш наближеною до звичних для них умов. Експеримент в роботі з дітьми дозволяє отримати кращі результати тоді, коли він організований і проведений у формі гри. Ігрова ситуація в експерименті викликає зацікавленість дитини. Відсутність у дитини інтересу до того, що йому пропонують робити в психолого-педагогічному експерименті, не дозволяє йому проявити свої інтелектуальні здібності і цікавлять дослідника психологічні якості. У результаті дитина може здатися досліднику менш розвиненим, ніж він є насправді.

4.3. У віковій психології застосовують два типи експериментів - констатуючий експеримент і формуючий експеримент.

4.4. У констатуючомуексперименті визначається рівень і особливості розвитку дітей, властиві їм в даний час. Це стосується як особистісного розвитку та стосунків дитини з оточуючими, так і інтелектуального розвитку.

4.5. Поряд з різного роду констатуючими експериментами, у віковій психології застосовується формуючий експеримент. Завдяки створенню спеціальних умов, у ньому простежується динаміка розвитку певної психічної функції. Л.С. Виготський спостерігав таким чином процес становлення у дитини понять (експериментально-генетичний метод). В даний час будуються складні формують експерименти, по суті - навчальні, в ході яких протягом року або декількох років у дошкільнят розвивається сприйняття (створення системи розвиваючих завдань та ігор), у молодших школярів - теоретичне мислення (розробка експериментальних навчальних програм).

5. Тести

5.1. Тести досягнень

5.2. Тести здібностей

5.3. Тести особистості

5.4. Проективні тести

5.5. Вербальні

5.6. Невербальні