Система корекційної освіти (горизонтально-вертикальна)

1. Горизонтальна структура спеціальної освіти в Україні (представлена 8-ма типами спеціальних закладів)

1.1. для дітей з порушеннями слуху

1.2. слабочуючих

1.3. з порушеннями зору

1.4. слабозорих

1.5. з тяжкими порушеннями мовлення

1.6. з порушеннями опорно-рухового апарату

1.7. для розумово відсталих

2. Основні державні навчальні заклади

2.1. спеціальні загальноосвітні школи-інтернати

2.1.1. Міністерство освіти

2.2. навчально-реабілітаційні центри

2.2.1. Міністерство соціальної політики

2.3. спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах масового типу

2.3.1. Міністерство освіти

2.4. дитячі будинки-інтернати

2.4.1. Міністерство соціальної політики

2.5. спеціалізовані будинки дитини

2.5.1. Міністерства охорони здоров'я

3. Вертикальна структура (визначається віковими періодами)

3.1. Раннього дитинства (від 0 до 3 років)

3.2. Дошкільний період (з 3 до 6-7 років)

3.2.1. заклади компенсуючого типу

3.2.2. спеціальні

3.2.3. санаторні

3.2.4. комбінованого

3.2.5. центри розвитку дитини

3.3. Період шкільного та професійного навчання ( з 6-7 до 16 - 21 років)

3.3.1. загальноосвітні навчальні заклади

3.3.1.1. спеціальні школи (школи-інтернати) I-III ступенів

3.3.1.2. навчально-реабілітаційні центри;

3.3.1.3. школи I-III ступенів з інклюзивними та (або) спеціальними класами

3.3.2. професійно-технічні навчальні заклади

4. Позитивні сторони й досягнення

4.1. Достатня матеріальна база

4.2. Наявність відповідних умов для надання корекційної допомоги

4.3. Забезпеченість сучасними навчально-методичними матеріалами

4.4. Організація професійно-трудової підготовки

4.5. Організація дозвілля

5. Недоліки

5.1. Уніфікованість, що унеможливлює забезпечення освітніх потреб всіх учнів, заважає впроваджувати різноваріантні навчальні програми, вносити необхідні зміни до навчальних планів.

5.2. Ізольованість дітей з психофізичними порушеннями у спеціальних школах-інтернатах.

5.3. Відчуження сім’ї від виховного процесу, соціальна інфантильність учнів, обмеженість розвитку життєвих компетенцій.

5.4. Недостатня соціально-практична спрямованість навчального процесу, наслідки якої – низький рівень сформованості соціально-побутової компетентності учнів, незадовільна орієнтація в системі соціальних норм і правил, відсутність навичок самостійної життєдіяльності.

5.5. Недостатнє науково-методичне та навчальне забезпечення освітнього процесу дітей з важкими патологіями, які потребують додаткових освітніх та корекційно-реабілітаційних послуг.

6. Спеціальна освіта

6.1. це система спеціальних дошкільних навчальних закладів, спеціальних загальноосвітніх шкіл/шкіл-інтернатів, навчально-реабілітаційних центрів, призначених для розвитку, навчання і виховання дітей з психофізичними порушеннями (з порушеннями слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, інтелекту та затримкою психічного розвитку, зі складними порушеннями)