1. Ієрархічна модель організації світового порядку
1.1. Світ рослин та тварин
1.2. Світ неживої природи
1.3. світ людей, який виступає переходом до духовної сфери
1.4. увінчує цю піраміду - Бог
2. Праці
2.1. «Сума істини католицької віри проти язичників» (1259—1264)
2.2. «Сума теології» (1265—1274)
2.3. "Про досконалість духовного життя" (1270)
2.4. коментарі до "Сентенцій" Петра Ломбардського
3. "Людина"
3.1. неповторна індивідуальна істота
3.2. безсмертна душа і після смерті тіла
3.3. таке «безтілесне» існування душі є «неповним»
3.4. «повна» субстанція людини потребує єдності душі й тіла
4. Засновник "Томізму"
4.1. Ортодоксальний
4.1.1. відкидає будь-яку модернізацію
4.2. Ренесансний
4.2.1. допускає з'єднання томізмуз новими гуманістичними течіями
5. Поділ науки
5.1. теологію об'явлення
5.2. природну теологію
5.3. філософію (яка об'єднувала і всі інші науки)
6. Концепція «симфонії розуму та віри»
6.1. існують істини, які можна осягнути природним розумом
6.2. існують істини, які перевищують людські можливості
6.3. існують істини, що їх можна розуміти як і з допомогою розуму, так і з допомогою віри
7. Систематизатор схоластики
7.1. Флософські ідеї
7.1.1. Теорія двох істин
7.1.1.1. наука і пов'язана з нею філософія здобувають знання, спираючись на досвід і розум
7.1.1.2. теологія здобуває істину в божественному одкровенні
7.1.1.3. Завдання науки полягає у поясненні закономірностей світу
7.1.1.4. наукове знання не може бути всеосяжним
7.1.1.5. предметом філософії є «істини розуму»
7.1.1.6. предметом теології - «істини Одкровення»
7.1.2. Заперечує одну з провідних августиніанських ідей про безпосередній характер пізнання буття Божого
7.1.3. П'ять доказів існування Бога
7.1.3.1. усе, що рухається, руйнується чимось іншим, отже, першодвигуном є Бог
7.1.3.2. неможливо, щоб дещо було причиною самого себе, тому першопричиною є Бог
7.1.3.3. випадкове завжди залежить від необхідного, яке має, у свою чергу, свою необхідність; перша необхідність - це Бог
7.1.3.4. ступені якостей, що йдуть один за одним і мають місце в усьому, що існує, повинні припускати найвищий ступінь удосконалення, яким і є Бог
7.1.3.5. усе, що існує, має свій сенс, мету, корисність, навіть і те, що, на перший погляд, бачиться як випадкове, некорисне, тому є істота, що спрямовує всі природні речі до мети, якою і є Бог.