Структура практичної психології як виду діяльності (Індивідуальне завдання студенки ППб-2-16-4.0д...

Начать. Это бесплатно
или Регистрация c помощью Вашего email-адреса
Rocket clouds
Структура практичної психології як виду діяльності (Індивідуальне завдання студенки ППб-2-16-4.0д Вовк Ольги) создатель Mind Map: Структура практичної психології як виду діяльності (Індивідуальне завдання студенки ППб-2-16-4.0д Вовк Ольги)

1. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА УКРАЇНИ (Кодекс складається з семи частин)

1.1. Відповідальність.

1.2. Компетентність.

1.3. Захист інтересів клієнта.

1.4. Конфіденційність.

1.5. Етичні правила психологічних досліджень.

1.6. Кваліфікована пропаганда психології

1.7. Професійна кооперація.

2. Сутність практичної психології

2.1. Практична психологія - галузь психології, предметом якої є психологічна допомога, тобто практична діяльність психологів, спрямована на конкретну людину з його проблемами, запитами, потребами і т.п.

2.2. два основних підходи:

2.2.1. перший підхід трактує практичну психологію як психологічне забезпечення функціонування індивідів у різних сферах;

2.2.2. другий підхід розглядає практичну психологію як окрему сферу діяльності практичних психологів.

3. Мета і завдання практичної психології

3.1. Завдання:

3.1.1. 1) науково-дослідні завдання пов'язані з метою розробки методологічних основ діяльності практичного психолога;

3.1.2. 2) прикладні завдання диктуються необхідністю психологічного забезпечення оптимального функціонування установ і організацій (складання навчальних програм, посібників і підручників, розробка психологічних рекомендацій і методичних матеріалів, програм підготовки і перепідготовки кадрів тощо);

3.1.3. 3) практичні завдання визначаються конкретними проблемами безпосередньо по місця професійної діяльності.

3.2. центральна задача практичної психології -забезпечення особистісного розвитку кожної людини, здійснювана при вирішенні більш приватних задач:

3.2.1. - Виявлення психічного ресурсу, здоров'я і психологічних характеристик конкретної людини, сім'ї, колективу;

3.2.2. - Вивчення психологічних труднощів і допомогу в їх подоланні;

3.2.3. - Соціально-психологічний супровід в житті і діяльності людей;

3.2.4. - Надання реальної допомоги клієнту та вироблення рекомендацій для самостійного рішення їм різних психологічних проблем;

3.2.5. - Просвіта та вдосконалення психологічної культури населення;

3.2.6. - Оптимізація системи психологічної роботи та підвищення власної професійної компетентності.

4. Ключові аспекти практичної психології.

4.1. Фахівець із напряму підготовки «Практична психологія» підготовлений до робіт:

4.1.1. психодіагностична та психокорекційна робота з різними категоріями громадян;

4.1.2. надання консультативних послуг фізичним особам, установам та організаціям;

4.1.3. психологічний супровід діяльності різних організацій усіх форм власності, а також установ і підрозділів органів державної влади та управління;

4.1.4. проведення соціально-психологічних досліджень та оптимізація психологічного клімату у трудових колективах;

4.1.5. профорієнтація та профвідбір

4.1.6. виявлення психологічних причин соціальної дезадаптації дітей, вибір форм і змісту психокорекційної та психолого-профілактичної роботи;

4.1.7. сихологічний патронаж проблемних категорій населення (інваліди, діти з делінквентною, адиктивною поведінкою та ін.).

5. Складові основ практичної психології (принципи, процес, функції, складові).

5.1. Основні галузі професійної діяльності психолога-практика:

5.1.1. діагностична

5.1.2. корекційна,

5.1.3. консультативна,

5.1.4. комунікативна

5.1.5. просвітницька

5.1.6. навчальна

5.1.7. виховна

5.1.8. організаційна.

5.2. розвивальна,

5.3. Функції:

5.3.1. опис,

5.3.2. пояснення,

5.3.3. передбачення.

6. Напрями практичної психології.

6.1. Когнітивно-бихевиоральное

6.2. Психодинамічний

6.3. Гуманітарне

6.4. Напрямок особистої соціальної відповідальності

7. Об’єкти та зміст практичної психології.

7.1. Основний об'єкт психології - людина як суб'єкт, включений у безліч відносин з фізичним, біологічним і соціальним світом, виступає як суб'єкт діяльності, пізнання, спілкування.

7.2. Психологія вивчає внутрішній світ суб'єктивних (душевних) явищ, процесів і станів, усвідомлюваних чи неусвідомлюваних самою людиною, а також його поведінка. Таким чином, психологію сьогодні можна визначити як наукове дослідження поведінки і внутрішніх психічних процесів, а також як практичне застосування отриманих знань.

7.3. основні етапи розвитку психології, маючи на увазі, що розуміння об'єкту, предмету та цілей психології змінювалося в ході її історичного розвитку.

7.3.1. I етап: психологія як наука про душу. Протягом багатьох століть, починаючи з Стародавньої Греції та включаючи Середньовіччі та епоху Відродження, душа виступає предметом міркування філософів і богословів, тому на даному етапі розвитку розуміння душі було предметом психологічного знання.

7.3.2. II етап (з XVII ст.): психологія як наука про свідомість. Поняття "душа" стало перетворюватися в поняття "свідомість". Шляхи формування свідомості людини, процеси пізнання світу і себе - основна наукова проблема психології на даному етапі.

7.3.3. III етап (XX ст.): психологія як наука про поведінку. Завдання психології - ставити експерименти і спостерігати за поведінкою, реакціями людини, використовуючи об'єктивні методи реєстрації та аналізу зовні спостережуваних реакцій, дій людини.

7.3.4. IV етап (сучасний): психологія як наука, що вивчає об'єктивні закономірності, прояви та механізми психіки. На сучасному етапі об'єктом психології є психіка як явище природи, приватним випадком якого виступає психіка людини і тварини.

8. Інформаційно-комунікаційні технології в практичній психології та ін.

8.1. використання ІКТ та різноманітного програмного забезпечення в професійній діяльності психолога сприяє вирішенню низки завдань, таких як:

8.1.1. структурування й інтерпретація результатів психологічних експериментів;

8.1.2. створення і використання систем адаптивного, ігрового й дистанційного тестування;

8.1.3. математичне моделювання психологічних процесів;

8.1.4. розробка нових автоматизованих психолого-діагностичних методик тощо.

8.2. Інформаційно-комунікаційні технології в психологічних дослідженнях не замінять якісний, змістовний аналіз, проте можуть зробити його ефективнішим, якщо психолог, що їх використовує, не лише володіє матеріалом і предметом свого дослідження, але й застосовує комп’ ютерну технологію відповідно до мети власного дослідження і наявних можливостей програмного продукту

8.3. Для поширення власних ідей психологами-практиками та науковцями створюються персональні сайти та окремі веб-сторінки. На цих інформаційних ресурсах вони розміщують: 1) загальну інформацію про себе; 2) власні фотографії; 3) бібліографічний перелік власних наукових праць (або посилання на їх електронні копії); 4) інформацію про свою професійну діяльність; 5) контактну інформацію; 6) гіперпосилання на інші наукові статті, книги, дисертації, доповіді, автореферати та сайти схожого тематичного напряму, яким займається власник веб-сторінки, сайту. Окрім цього, майже кожен сайт має розділ „Гостьова книга”, який дає можливість задати питання щодо тої чи іншої психологічної проблематики в межах компетентності власника сайту або виказати свою власну думку на її бачення. Деякі сайти у своїй структурі мають форуми, де обговорюються актуальні питання психологічної науки та практики.