ЗНО

Моя карта для подготовки к ЗНО 2020

Начать. Это бесплатно
или регистрация c помощью Вашего email-адреса
Rocket clouds
ЗНО создатель Mind Map: ЗНО

1. Українська мова та література

1.1. Українська мова

1.1.1. Фонетика

1.1.1.1. - вивчає звуковий склад мови

1.1.1.2. Приголосні

1.1.1.2.1. Сонорні

1.1.1.2.2. Дзвінкі

1.1.1.2.3. Глухі

1.1.1.2.4. М'які

1.1.1.2.5. Губні

1.1.1.2.6. Шиплячі

1.1.1.2.7. Задньоязикові

1.1.1.2.8. Гортанний

1.1.1.3. Голосні

1.1.2. Графіка

1.1.2.1. - вивчає систему знаків для передачі на письмі звуків мови

1.1.2.2. В українському алфавіті 33 букви

1.1.2.3. Алфавіт

1.1.2.3.1. А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

1.1.3. Орфоепія

1.1.3.1. - вивчає норму вимови

1.1.3.2. Уподібнення приголосних

1.1.3.2.1. ВОКЗАЛ

1.1.3.2.2. БОРОТЬБА

1.1.3.3. Вимова голосних

1.1.3.3.1. "О" позначає звук [о^у] в ненаголошеній позиції перед наголошеним складом із "У" чи "I"

1.1.3.3.2. Ненаголошені "Е" та "И" завжди позначають [е^и][и^е]

1.1.3.4. Випадки спрощення

1.1.3.4.1. Спрощувані закінчення

1.1.3.4.2. Спрощувані групи приголосних

1.1.3.4.3. Спрощувані корне-суфікси

1.1.3.5. Норми наголосу

1.1.3.5.1. Подвійний наголос

1.1.3.5.2. Іменників

1.1.3.5.3. Прикметників

1.1.3.5.4. Прислівників

1.1.3.5.5. Дієслів

1.1.3.5.6. Числівників

1.1.4. Лексикологія

1.1.4.1. Лексичні помилки

1.1.4.1.1. Вживання паронімів

1.1.4.1.2. Дублювання значення у двох словах (плеоназми)

1.1.4.1.3. Уживання слів, не властивих українській мові (росіянізми, калька)

1.1.4.1.4. Порушення лексичної словосполучуванності

1.1.4.2. Лексика — сукупність слів певної мови

1.1.4.3. Групи слів

1.1.4.3.1. За значенням

1.1.4.3.2. За походженням

1.1.4.3.3. За вживанням

1.1.4.3.4. За емоційним забарвленням

1.1.5. Орфографія

1.1.5.1. Ґ

1.1.5.1.1. Іменники

1.1.5.1.2. Прізвища

1.1.5.1.3. Прикметники

1.1.5.1.4. Дієслова

1.1.5.1.5. Власні назви (подвійне написання)

1.1.5.2. Чергування

1.1.5.2.1. Голосних

1.1.5.2.2. Приголосних

1.1.5.3. Правопис ненаголошених "Е", "И", "О"

1.1.5.3.1. Буквосполуки

1.1.5.3.2. Суфікси

1.1.5.3.3. Слова з "О", які треба запам'ятати

1.1.5.3.4. Слова, що не можна перевірити

1.1.5.4. Ь

1.1.5.4.1. Пишеться

1.1.5.4.2. Не пишеться

1.1.5.5. Спрощення

1.1.5.5.1. Відбувається

1.1.5.5.2. Не вiдбувається

1.1.5.6. Апостроф

1.1.5.6.1. Ставиться

1.1.5.7. Правопис "И" та "І" у словах іншомовного походження

1.1.5.7.1. Пишемо И

1.1.5.7.2. Пишемо І

1.1.5.8. Велика буква

1.1.5.8.1. Кожне слово з великої букви

1.1.5.8.2. З великої тільки перше слово

1.1.5.8.3. Написання присвійних прикметників

1.1.5.9. Чергування "І","Й" і "ТА"

1.1.5.9.1. І

1.1.5.9.2. Й

1.1.5.10. Чергування "У" й "В"

1.1.5.10.1. У

1.1.5.10.2. В

1.1.5.11. Дефісне написання

1.1.5.11.1. Разом

1.1.5.11.2. Через дефіс

1.1.5.11.3. (НА)ПІВ-

1.1.5.12. Відмінювання іменників, що називають людей

1.1.5.12.1. Жіночі прізвища на -о, і на будь-який приголосний не відмінюються

1.1.5.12.2. Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються

1.1.5.12.3. По-батькові чоловіків у орудному відмінку мають суфікс -ЕМ

1.1.5.12.4. Кличний відмінок

1.1.5.13. НЕ

1.1.5.13.1. З іменниками "не" пишеться разом і окремо в залежності від змісту речення

1.1.5.13.2. З прикметниками і прислівниками "не" пишеться і разом і окремо в залежності від змісту речення

1.1.5.13.3. З дієприкметником не може писатися і окремо, і разом.

1.1.5.13.4. РАЗОМ

1.1.5.13.5. ОКРЕМО

1.1.5.13.6. Треба розрізняти

1.1.5.14. НЕМА(Є)

1.1.5.14.1. Коли це дієслово - пишемо окремо

1.1.5.14.2. Коли це заперечне слово - пишемо разом

1.1.6. Фразеологія

1.1.6.1. - вивчає фразеологізми як одиниці мови

1.1.6.2. Фразеологізм - стійке словосполучення, яке має незмінну форму й означає одне поняття.

1.1.6.2.1. У реченні фразеологізм виступає одним членом речення

1.1.6.2.2. Фразеологічні звороти, до яких входять дієприслівники, порівняння, не відокремлюються комами

1.1.6.3. Список

1.1.6.3.1. А

1.1.6.3.2. Б

1.1.6.3.3. В

1.1.6.3.4. Г

1.1.6.3.5. Д

1.1.6.3.6. З

1.1.6.3.7. І

1.1.6.3.8. К

1.1.6.3.9. Л

1.1.6.3.10. М

1.1.6.3.11. Н

1.1.6.3.12. О

1.1.6.3.13. П

1.1.6.3.14. Р

1.1.6.3.15. С

1.1.6.3.16. Т

1.1.6.3.17. У

1.1.6.3.18. Х

1.1.6.3.19. Щ

1.1.6.3.20. Я

1.1.7. Словотвір і морфемика

1.1.7.1. Словотвір - вивчає способи творення слів

1.1.7.1.1. Змiни приголосних за творення слiв

1.1.7.1.2. Творення відносних прикметників

1.1.7.1.3. Рід іменників

1.1.7.1.4. Сполучні "О", "Е" в основах складних слів

1.1.7.1.5. Творення по батькові

1.1.7.2. Морфемика (будова слова) - вивчає значущі частини слова (морфеми), а також їх значення і місце у слові

1.1.7.2.1. Правопис префіксів

1.1.7.2.2. Випадки подвоєння приголосних

1.1.8. Морфологія

1.1.8.1. - вивчає слова як частини мови

1.1.8.2. Іменник

1.1.8.2.1. Відміни

1.1.8.2.2. Роди

1.1.9. Синтаксис і пунктуація

1.1.9.1. Синтаксис - вивчає будову і значення словосполучень і речень, а також види зв'язків, за допомогою яких слова поєднуються у словосполучення і речення

1.1.9.2. Пунктуація - система правил, що визначають способи вживання розділових знаків

1.2. Українська література

1.2.1. Фольклор

1.2.1.1. - усна народна творчість

1.2.1.2. Жанри

1.2.1.2.1. Народний епос

1.2.1.2.2. Народна лірика

1.2.1.2.3. Народна драма

1.2.1.2.4. Ліро-епічні твори

1.2.2. Давня українська література

1.2.2.1. Жанри

1.2.2.1.1. Літопис

1.2.2.1.2. Поема

1.2.2.1.3. Поезія

1.2.2.1.4. Ода

1.2.2.1.5. Байка

1.2.3. Нова українська література

1.2.3.1. Жанри

1.2.3.1.1. Бурлеск

1.2.3.1.2. Драма

1.2.3.1.3. Поема

1.2.3.1.4. Послання

1.2.3.1.5. Поезія

1.2.3.1.6. Гуморески

1.2.3.1.7. Усмішки

1.2.3.1.8. Новели

1.2.3.1.9. Романи

1.2.3.1.10. Повісті

1.2.3.1.11. Трагікомедії

1.2.4. Автори

1.2.4.1. Маруся Чурай

1.2.4.1.1. "Засвіт стали козаченьки" (ЗНО)

1.2.4.1.2. "Віють вітри, віють буйні" (ЗНО)

1.2.4.1.3. "Грицю, грицю, до роботи"

1.2.4.2. Нестор Літописець

1.2.4.2.1. «Повість минулих літ» (ЗНО)

1.2.4.3. Григорій Сковорода

1.2.4.3.1. «Всякому місту – звичай і права» (ЗНО)

1.2.4.3.2. «De Libertate» (ЗНО)

1.2.4.3.3. «Бджола та Шершень» (ЗНО)

1.2.4.3.4. Народився в селі Чорнухи Навчався у Києво-Могилянській академії Передбачив свою смерть "Світ ловив його, та не спіймав"

1.2.4.4. Іван Котляревський

1.2.4.4.1. «Енеїда» (ЗНО)

1.2.4.4.2. «Наталка Полтавка» (ЗНО)

1.2.4.4.3. Основоположник нової української літератури Народився у м. Полтава 1769 р. "Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть" (Т. Шевченко про І. Котляревського)

1.2.4.5. Тарас Шевченко (1814-1861)

1.2.4.5.1. "Катерина" (ЗНО)

1.2.4.5.2. "Кавказ" (ЗНО)

1.2.4.5.3. "Сон" (ЗНО)

1.2.4.5.4. "І мертвим, і живим, і ненародженим..." (ЗНО)

1.2.4.5.5. "Заповіт" (ЗНО)

1.2.4.5.6. Цитати видатних діячів культури про ТГШ

1.2.4.6. Остап Вишня (Павло Губенко)

1.2.4.6.1. "Моя автобіографія" (ЗНО)

1.2.4.6.2. "Сом" (ЗНО)

1.2.4.7. Микола Хвильовий (Фітільов)

1.2.4.7.1. "Я (романтика)" (ЗНО)

1.2.4.8. Юрій Яновський

1.2.4.8.1. "Майстер корабля" (ЗНО)

1.2.4.9. Пантелеймон Куліш

1.2.4.9.1. "Чорна рада" (ЗНО)

1.2.4.9.2. «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались»

1.2.4.10. Іван (Нечуй) Левицький

1.2.4.10.1. "Кайдашева сім'я" (ЗНО)

1.2.4.10.2. - реаліст, майстер пейзажу Творчий принцип: «реальність, народність і національність». Своєрідність стилю письменника полягає в тому, що він показує як соціальне середовище впливає на формування людини. «Іван Левицький — се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України» (І. Франко).

1.2.4.11. Панас Мирний (Рудченко)

1.2.4.11.1. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (ЗНО)

1.2.4.12. Іван Карпенко-Карий (1845 — 1907) (Іван Карпович Тобілевич)

1.2.4.12.1. "Мартин Боруля" (ЗНО)

1.2.4.12.2. «Сцена ж мій кумир, театр — священний храм для мене! В театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця…»

1.2.4.12.3. Псевдонім "Карпенко-Карий": ім'я батька — Карпо; персонаж — Гнат Карий, герой п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»

1.2.4.12.4. утвердив жанр комедії в українській літературі, досвідчений театральний критик, теоретик і організатор театральної справи в Україні

1.2.4.12.5. «Чим він був для України, для розвою її громадського та духового життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом і при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література» (Іван Франко). «Обняти такий широкий горизонт, заселити його такою кількістю живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя» (Іван Франко).

1.2.5. Театр корифеїв

1.2.5.1. Єлисаветградський театр нині Кіровоградський український музично-драматичний театр ім. Марка Кропивницького. Троїцький народний будинок у якому з 1907 року діяв перший український стаціонарний театр. Нині — Київський театр оперети. Театр корифеїв — перший професійний український театр, було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький), тоді ж він відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський.

1.2.5.2. Початок нового українського театру - вистава "Наталка Полтавка" Івана Котляревського 1819 року в Полтаві Потім на розвиток професійного українського театру вплинув Емський указ від 1876 року, що забороняв вистави українською мовою 27-ого жовтня 1882 року відбулась перша вистава "Товариства українських артистів під орудою Марка Лукича Кропивницького"

2. Математика

2.1. Арифметика

2.1.1. Числа

2.1.1.1. Делимость

2.1.1.1.1. на 2

2.1.1.1.2. на 3

2.1.1.1.3. нa 4

2.1.1.1.4. на 5

2.1.1.1.5. на 6

2.1.1.2. Типы чисел (числовые множества)

2.1.1.2.1. ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЕ (R) - те, которые можно описать бесконечной десятичной дробью

2.1.1.3. Процент

2.1.1.3.1. Нахождение процента от числа

2.1.1.3.2. Нахождение числа по значению доли

2.1.1.3.3. Нахождение процентного соотношения

2.1.1.3.4. Увеличение (уменьшение) на процент

2.1.2. НОК (НСК)

2.1.2.1. Наименьшее Общее Кратное

2.1.2.2. Найменше Спільне Кратне

2.1.2.3. Для поиска: 1) Разбиваем числа на простые множители 2) Находим все уникальные множители 3) Умножаем их максимальные количества среди всех чисел

2.1.3. НОД (НСД)

2.1.3.1. Наибольший Общий Делитель

2.1.3.2. Найбільший Спільний Дільник

2.1.3.3. Для поиска: 1) Разбиваем числа на простые множители 2) Находим все уникальные множители 3) Умножаем их минимальные количества из всех чисел

2.1.4. Отношения

2.1.4.1. Пропорции

2.1.5. Сложный процент

2.1.5.1. а — изначальный размер взноса, n — термин взноса, N — размер взноса через X лет, p — количество процентов, для случаев, когда надлежащие процентные средства прибавляются в конце каждого года к сумме взноса для наращивания их процентами в следующие годы.

2.1.5.2. N=a(1+[p/100])^n

2.1.6. Выражения

2.1.6.1. Целые рациональные

2.1.6.1.1. Степень с рациональным показателем

2.1.6.1.2. Одночлен

2.1.6.1.3. Многочлен

2.1.6.2. Дробные рациональные

2.1.6.2.1. - те, в знаменателе которых есть переменная

2.1.6.3. Рациональная дробь

2.1.6.3.1. - та, в которой числитель и знаменатель - многочлены

2.1.7. ОДЗ

2.1.7.1. - область допустимых значений (область определения)

2.1.7.2. D(y)

2.1.8. Важные квадраты чисел

2.1.8.1. От 10

2.1.8.1.1. 11

2.1.8.1.2. 12

2.1.8.1.3. 13

2.1.8.1.4. 14

2.1.8.1.5. 15

2.1.8.1.6. 16

2.1.8.1.7. 17

2.1.8.1.8. 19

2.1.8.2. От 20

2.1.8.2.1. 21

2.1.8.2.2. 22

2.1.8.2.3. 23

2.1.8.2.4. 24

2.1.8.2.5. 25

2.1.8.2.6. 26

2.1.8.2.7. 27

2.1.8.2.8. 28

2.1.8.2.9. 29

2.1.8.3. От 30

2.1.8.3.1. 31

2.1.8.3.2. 32

2.1.8.3.3. 33

2.1.8.3.4. 34

2.1.8.3.5. 35

2.1.8.3.6. 36

2.1.8.3.7. 37

2.1.8.3.8. 38

2.1.8.3.9. 39

2.1.8.4. От 40

2.1.8.5. От 50

2.1.8.5.1. 52

2.2. Алгебра

2.2.1. Действия

2.2.1.1. Деление

2.2.1.1.1. Дробь

2.2.1.2. Модуль

2.2.1.2.1. Число НЕ может превышать свой модуль

2.2.1.2.2. Раскрытие модуля

2.2.1.2.3. Свойства модуля

2.2.1.3. Умножение

2.2.1.3.1. Возведение в степень

2.2.1.4. Вынесение общего множителя

2.2.1.5. Группировка

2.2.1.6. Извлечение корня

2.2.1.6.1. Чётной степени

2.2.1.6.2. Нечётной степени

2.2.1.6.3. Корень из корня

2.2.1.6.4. Корень из произведения

2.2.1.6.5. Корень из частного

2.2.1.6.6. Вынесение множителя из под знака корня

2.2.1.6.7. Внесение множителя под знак корня

2.2.2. Тригонометрические функции

2.2.2.1. СИНУС - SIN

2.2.2.1.1. сИнус - отношение прОтиволежащего катета к гипотенузе

2.2.2.1.2. sin(180 - a) = sin(a)

2.2.2.1.3. sin 0

2.2.2.1.4. sin 30

2.2.2.1.5. sin 45

2.2.2.1.6. sin 60

2.2.2.1.7. sin 90

2.2.2.2. КОСИНУС - COS

2.2.2.2.1. кОсинус - отношение прИлежащего катета к гипотенузе

2.2.2.2.2. cos(180 - a) = cos(-a)

2.2.2.2.3. cos 0

2.2.2.2.4. cos 30

2.2.2.2.5. cos 45

2.2.2.2.6. cos 60

2.2.2.2.7. cos 90

2.2.2.3. ТАНГЕНС - TG

2.2.2.3.1. тангенс - отношение прОтиволежащего катета к прИлежащему

2.2.2.3.2. tg (180 – а) = – tg(а)

2.2.2.3.3. tg = sin/cos

2.2.2.3.4. tg 0

2.2.2.3.5. tg 30

2.2.2.3.6. tg 45

2.2.2.3.7. tg 60

2.2.2.3.8. tg 90

2.2.2.4. КОТАНГЕНС - CTG

2.2.2.4.1. котангенс - отношение прИлежащего катета к прОтиволежащему

2.2.2.4.2. ctg (180 – a) = –ctg(a)

2.2.2.4.3. ctg = cos/sin = 1/tg

2.2.2.4.4. ctg 0

2.2.2.4.5. ctg 30

2.2.2.4.6. ctg 45

2.2.2.4.7. ctg 60

2.2.2.4.8. ctg 90

2.2.2.5. Основное тригонометрическое тождество

2.2.2.5.1. sin^2 + cos^2 = 1

2.2.3. Уравнения

2.2.3.1. - равенство с переменной

2.2.3.2. Одно уравнение может быть следствием другого уравнения, если его множество решений входит во множество решений другого уравнения

2.2.3.2.1. В таком случае не общие корни называют лишними

2.2.3.3. Виды уравнений

2.2.3.3.1. Линейные

2.2.3.3.2. Квадратные

2.2.3.3.3. Равносильные

2.2.3.3.4. Рациональные

2.2.4. Системы уравнений

2.2.4.1. Методы решения

2.2.4.1.1. Метод подстановки

2.2.4.1.2. Метод сложения/вычитания

2.2.5. Неравенства

2.2.5.1. Строгие

2.2.5.1.1. ">" и "<"

2.2.5.2. Нестрогие

2.2.5.2.1. "≥" и ≤

2.2.5.3. Свойства

2.2.5.3.1. Если к обеим частям неравенства прибавить или от обеих отнять одно и то же число, получим правильное неравенство

2.2.5.3.2. Если обе части неравенства умножить или разделить на одно и то же положительное число, получим правильное неравенство

2.2.5.3.3. Если обе части неравенства умножить или разделить на одно и то же отрицательное число и инвертировать знак, получим правильное неравенство

2.2.5.3.4. Из двух квадратов больше тот, модуль основания которого больше

2.2.5.3.5. Из двух дробей больше та, чей числитель больше и чей знаменатель меньше

2.2.5.3.6. Неравенства с одинаковыми знаками можно почленно складывать

2.2.5.4. Линейные

2.2.5.4.1. ax > b

2.2.6. Множества

2.2.6.1. Пересечение

2.2.6.1.1. - множество корней неравенства, принадлежащие каждому из двух множеств одновременно

2.2.6.2. Объединение

2.2.6.2.1. - все решение, принадлежащие хотя бы одному из множеств

2.2.7. Функция

2.2.7.1. Производная

2.2.7.1.1. - функция, являющаяся результатом применения той или иной операции дифференцирования к исходной функции

2.2.7.1.2. Физический смысл производной — скорость изменения величины или процесса

2.3. Геометрия

2.3.1. Двумерные фигуры

2.3.1.1. Треугольники

2.3.1.1.1. Виды треугольников

2.3.1.1.2. Равенство треугольников

2.3.1.1.3. Подобность треугольников

2.3.1.1.4. Элементы треугольника

2.3.1.1.5. Теоремы

2.3.1.2. Многоугольники

2.3.1.2.1. Сумма углов многоугольника равна 180°(n − 2) n - количество сторон или количество углов

2.3.1.2.2. Сумма внешних углов многоугольника, взятых по одному боку, равна 360

2.3.1.3. Четырёхугольники

2.3.1.3.1. Опуклые

2.3.1.3.2. Неопуклые

2.3.1.4. Окружность

2.3.1.4.1. радиус описанной окружности R = abc/4S (S - площадь)

2.3.2. Примитивы

2.3.2.1. Прямые

2.3.2.1.1. Параллельные

2.3.2.1.2. Перпендикулярные

2.3.2.1.3. Углом между прямыми считают острый угол

2.3.2.2. Углы

2.3.2.2.1. Теоремы

2.3.2.2.2. Виды углов

2.3.2.3. Лучи

2.3.2.3.1. Имеют начало но не имеют конца

2.3.2.3.2. Виды лучей

2.3.2.4. Отрезки

2.3.3. Трёхмерные фигуры

2.3.3.1. Если все ребра к основанию падают под одинаковым углом - то основание высоты - центр ОПИСАННОЙ окружности. Если все грани к основанию падают под одинаковым углом- то основание высоты - центр ВПИСАННОЙ окружности.

3. English

3.1. Grammar

3.2. Irregular verbs

3.3. Constructions

4. Выполняются за счёт приведения к общему знаменателю

5. Единица (1) - ни простое, ни сложенное число

6. Не стоять перед "Ь" і тільки пом'якшуються

7. "Я відношусь до нього..." чи "Це не має до мене ніякого відношення" - НЕПРАВИЛЬНО

8. "Взаємостосунки" і "Взаємовідносини" - НЕПРАВИЛЬНО

9. Физика

9.1. Формула равномерного движения

9.1.1. S = vt

10. tg(a) x ctg(a) = 1 ; a ≠ 90 x N

11. Deutsch

11.1. А1 (Anfänger)

11.1.1. Phonetik

11.1.2. Grammatik

11.1.2.1. Die einfache Fragenstellung

11.1.2.2. Die Bildung der einfachen Sätzen

11.1.2.3. Verben

11.1.2.3.1. Starke und schwache Verben

11.1.2.3.2. Modalverben

11.1.2.3.3. Reflexive Verben

11.1.2.4. Artikeln

11.1.2.4.1. Unbestimmte

11.1.2.4.2. Bestimmte

11.1.2.5. Pronomen

11.1.2.6. Kasus

11.1.2.7. Zahlwörter

11.1.3. Wortschatz

11.1.3.1. Das Gespräch

11.1.3.1.1. Begrüßung

11.1.3.1.2. Bekanntschaft

11.1.3.1.3. Abschied

11.1.3.1.4. Terminvereinbarung

11.1.3.1.5. Planen- und Wünschenaüßerung

11.1.3.2. Mein Leben

11.1.3.2.1. Familienmitglieder

11.1.3.2.2. Haustypen

11.1.3.2.3. Zimmer

11.1.3.2.4. Möbel

11.1.3.2.5. Einkaufen

11.1.3.2.6. Freizeit

11.1.3.3. Die Ernährung

11.1.3.3.1. Essen

11.1.3.3.2. Getränke

11.1.3.3.3. Im Restaurant

11.1.3.4. Die Zeit

11.1.3.4.1. Wochentage

11.1.3.4.2. Monate

11.1.3.5. Die Menschen

11.1.3.5.1. Berufe

11.1.3.5.2. Nationalitäten

11.1.3.5.3. Eigenschaften

11.1.3.5.4. Kleidung

11.1.3.5.5. Feiertage

11.1.3.6. Die Welt

11.1.3.6.1. Länder

11.1.3.6.2. Wetter

11.1.3.7. Die Gesundheit

11.1.3.7.1. Medikamente

11.1.3.7.2. Wohlfühlen

11.1.3.8. Die Verkehrsmitteln

11.1.4. Sprechen

11.1.4.1. Wie stellt man sich vor?

11.1.4.2. Wie verabschiedet man sich?

11.1.4.3. Wie kann man fragen "Wie geht´s?"

11.1.4.4. Wie kann man seinen Freund vorstellen?

11.1.4.5. Wie erzählt man über seinen Beruf?

11.1.4.6. Wie sagt man, woher man kommt?

11.1.4.7. Wo leben Sie?

11.1.4.8. Was ist Ihres Hobby?

11.1.4.9. Wie vergeht Ihrer üblicher Tag?

11.1.4.10. Welche sprachen können Sie?

11.1.4.11. Was kann man über seine Familie sagen?

11.1.4.12. Was ist Ihrer Arbeitsplatz?

11.1.4.13. Was machen Sie beruflclich?

11.1.4.14. Wie vereinbart man die Termine?

11.1.4.15. Wie kauft man Lebensmittel oder Möbel?

11.1.4.16. Wie fragt man über den Preis?

11.1.4.17. Wie fragt man nach die Erklärung oder Wiederholung eines unbekannten Wortes?

11.1.4.18. Wie bedankt man sich?

11.1.4.19. Wie macht man Komplimente?

11.1.4.20. Wie kann man von seinen Fertigkeiten berichten?

11.1.4.21. Wie beschreibt man seine Vorlieben?

11.1.4.22. Wie informiert man die anderen über das Ereignis?

11.1.4.23. Wie fragt man nach Richtungen?

11.1.4.24. Wie beschreibt man seinen Zustand und Schmerz?

11.1.4.25. Wie gebt man Ratschläge?

11.1.4.26. Wie kann man etwas bewerten?

11.1.4.27. Wie erzählt man über sein Vorhaben?

11.1.4.28. Wie äußert man eine Bitte?

11.1.4.29. Wie zwingt man jemanden, etwas zu machen?

11.1.4.30. Wie nennt man einen Grund für etwas?

11.1.4.31. Wie gratuliert man jemanden?

11.2. А2 (Grundlagen)

11.3. В1 (Aufbau 1)

11.4. B2 (Aufbau 2)

11.5. С1 (Fortgeschrittene 1)