1. Змістовий модуль 1. ОСНОВИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
1.1. Лекції
1.1.1. Літературний процес. Літературні ієрархії
1.1.1.1. Контекстуальні теорії зміни стилів. Стиль та світогляд доби. Іманентні теорії зміни стилів. Теорія культурних хвиль Д.Чижевського у контексті досліджень інших науковців (Ю.Тинянова. Д.Ліхачова). Стилізація і пародія як механізми розвитку літератури. Загальна характеристика стилізації і пародії: двоплановість (орієнтація на певний оригінал), трансформування, прагматизм співвідношення з оригіналом, пародійна «нев’язка планів». Д.Чижевський про пародію. Літературні ієрархії
1.1.2. Ключові етапи розвитку теоретико-літературознавчої думки
1.1.2.1. Зародження літературознавства як поетики (античність) або герменевтики (античність, Середньовіччя). Формування літературознавства у ХІV- XVІІІ ст.. Літературознавство ХІХ ст.: міфологічна школа, біографічний підхід, культурно-історична школа, філологічний метод. Літературознавство ХХ ст.: структуралізм, психоаналітична критика, фемінізм і феміністична критика, марксистська критика, постколоніальна критика, критика читацького відгуку.
1.1.3. Художній світ літературного твору
1.1.3.1. Поняття художнього світу як комплексу внутрішнього світу художнього твору та модусу художності. Внесок Д.Ліхачова, М.Бахтіна та Г.Клочека у дослідження теорії художнього світу. Внутрішній світ художнього твору та його компоненти. Хронотоп і його види. Час у художньому творі. Герой художнього твору. Ціннісні орієнтації героя. Структура персонажа (портрет, вчинки, психологія, характеристики інших персонажів). Подія і сюжет. Архетипні й неаретипні сюжети. Байковий та новелістичний сюжет. Поняття про модус художності та його типи.
1.2. Семінари
1.2.1. Літературний процес. Літературні ієрархії!
1.2.2. Ключові етапи розвитку теоретико-літературознавчої думки
1.2.3. Художній світ літературного твору
1.3. Самостійна робота
1.3.1. Стилізація і пародія
1.3.1.1. Напишіть стилізацію і пародію, орієнтуючись на твір улюбленого письменника.
1.3.2. Художній світ літературного твору
1.3.2.1. Опишіть художній світ повісті В.Короткевича «Дике полювання короля Стаха».
1.4. Модульний контроль
2. Змістовий модуль 2. ЛІТЕРАТУРА ЯК СИСТЕМА
2.1. Лекції
2.1.1. Генерика
2.1.1.1. Генологічна проблематика літературознавства: «рід», «вид», «жанр», «жанровий різновид». Розмежування літератури на роди у «Поетиці» Арістотеля. Літературні роди як маніфестація загальних принципів зображення, певної домінувальної форми передачі, відношення до дії, об’єктивності/суб’єктивності. Літературознавча концепція змістовності художніх форм. Форма як застигання закріпленого змісту. Розвиток і взаємодія жанрів. Жанр як контекст. Жанрова система (за Н.Копистянською). Провідні жанри 7 новоєвропейських літератур в епосі, ліриці і драмі. Тематичні жанрові групи
2.1.2. Теорія епосу. Наратологія
2.1.2.1. Епос як рід літератури. Теорія оповіді. Арістотель про оповідь: перипетія, гамартія, анагнорисис. Фабула і сюжет як головні поняття наратології. Формалісти про фабулу. В.Пропп: елементарні функції та ролі в оповіді. Три типи фабул (за Ц.Тодоровим): міфологічна, гносеологічна, ідеологічна. Ж.Женетт про виклад. Міметичний і дієтетичний тип нарації. Поняття фокалізації. Типи нараторів. Час нарації. Обрамлення фабули. Репрезентація слів і думок. Ідеї Б.Успенського про 4 точки зору (ідеологічна, психологічна, фразеологічна та часо-просторова).
2.1.3. Теорія лірики. Основи віршування
2.1.3.1. Ключові ознаки ліричного твору. Види лірики (автопсихологічна / рольова, медитативна/ сугестивна). Ідейно-тематична класифікація лірики (філософська, громадянська, інтимна, релігійна тощо). Віршова «композиція» ліричного твору. Образно-тематична композиція. «Зовнішня» композиція та її елементи: заголовок твору, епіграф і присвята, зачин, закінчення вірша. Метрика. Характеристика квантитативної, силабічної, силабо-тонічної та тонічної систем. Вид стопи (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест). Цезура. Віршовий розмір. Верлібр. Фоніка. Рима та її функції, види клаузул (окситонна, парокситонна, пропарокситонна, гіпердактилічна, їхнє позначення у системі Б.Ярхо; відкрита, закрита; нерівноскладова, різнонаголошена; омонімічна, тавтологічна, повторна). Внутрішня рима. Римовий інтервал. Римовий ряд. Естетична вартість рим. Строфіка. Строфічні й астрофічні поезії. Одно строфічні й полістрофічні поезії. Рівнострофічні і нерівно строфічні поезії. Строфи моно, бі- і триклаузульні. Альтернанс. Розриви і перехвати у строфі. Найпростіші строфи (двовірш, терцет, катрен). Канонічні строфи (терцини, сонети, октави, рондо, рондель, тріолет).
2.1.4. Теорія драми
2.1.4.1. Драма як рід літератури. Погляди Аристотеля, Н.Буало, Е.Лессінга на драму. Зорієнтованість драми на сценічне втілення.Текст і паратекст у драмі. Теоретична еволюція концепту “катарсис”. Конфлікт. Умовність мовленнєвого саморозкриття драматичних героїв. Своєрідність діалогів і монологів у драмі. Теоретичні проблеми драми для читання. Теорія інтелектуальної драми.
2.2. Семінари
2.2.1. Генерика
2.2.2. Теорія епосу. Наратологія
2.2.3. Теорія лірики. Основи віршування
2.2.4. Теорія драми
2.3. Самостійна робота
2.3.1. Теорія епосу. Наратологія
2.3.1.1. Опишіть наративні особливості роману Г.Гріна «Тихий американець»
2.3.2. Теорія лірики. Основи віршування
2.3.2.1. Напишіть повідомлення про особливості віршування улюбленого поета.