1. Основні завдання періоду середньої дорослості визначені в роботах Р. Хейвінгхерста:
1.1. вибір прийнятних форм дозвілля
1.2. турбота про своїх дітей і внуків в тому, щоб вони стали відповідальним, розвиненими і щасливими дорослими
1.3. посилення особистісного аспекту подружніх взаємин
1.4. прийняття фізіологічних змін середини життя й пристосування до них
1.5. піклування про власне здоров’я
1.6. пристосування до взаємодії з старіючими батьками
1.7. досягнення громадянської та соціальної відповідальності
2. До основних проблем розвитку дорослої людини, які можуть суттєво проявлятися у кризі середини життя, відносять такі:
2.1. 1. Визнання цінності мудрості проти визнання цінності «фізичної хоробрості»
2.1.1. В міру спадання життєвих сил та послаблення здоров’я відбувається переключення більшої частини фізичної енергії на розумову діяльність
2.2. 2. Розумова гнучкість проти розумової ригідності
2.2.1. Боротьба зі схильністю надто вперто дотримуватися своїх життєвих правил і недовірливо ставитися до нових ідей
2.3. 3. Трансценденція тіла проти надмірного зосередження на своєму тілі
2.3.1. Здатність дорослої людини уникати надмірного зосередження на недомаганнях, хворобах, болях, якими супроводжується старіння організму
2.4. 4. Катексисна (емоційна) гнучкість проти катексисного збідніння
2.4.1. Емоційна гнучкість стає необхідною для психологічних корекцій, до яких людина середнього дорослого віку може вдатися у зв’язку, наприклад, із розлученням, втратою друзів, зміною старих інтересів та звичок, які були основою життя.
2.5. 5. Врівноваження на новому рівні соціального проти сексуального в людських взаєминах (послаблення соціальних ролей).
2.5.1. Фізіологічні зміни змушують дорослу людину визначати свої стосунки з представниками обох статей, і ставити акцент на спілкуванні й товариських стосунках, а не на сексуальній близькості або конкуренції
3. Динаміка функціональних змін у віці середньої дорослості
3.1. 1. Сенсорна функція у період близько 50 років зазнає таких змін:
3.1.1. знижується гострота зору, змінюється структура сенсорних полів (особливо поля зору).
3.1.2. погіршується слух: спочатку виникають труднощі у відчутті високих часто, потім середніх, а згодом – низьких.
3.1.3. смакова, нюхова та больова чутливість знижується більш плавно і не так помітно, як зір і слух
3.2. 2. Спостерігається погіршення психомоторних реакцій (рухових навичок) за умов недостатньої рухової активності, відсутності тренувань
3.3. 3. Помітними стають зміни структури і функцій внутрішніх органів і систем організму:
3.3.1. скелет втрачає свою гнучкість і дещо стискається
3.3.2. уповільнюється функціонування нервової системи
3.3.3. відбувається поступова втрата еластичності шкіри і м’язів;
3.3.4. відзначається тенденція до накопичення підшкірного жиру
3.3.5. об’єм легень зменшується, а оскільки витривалість людини залежить від кількості кисню, який поступає у тканини організму, то людина середнього дорослого віку не в змозі тривалий час напружено працювати;
4. Динаміка професійної спрямованості працівника визначається:
4.1. усвідомленням системи цінностей і мотивів поведінки, діяльності, спілкування
4.2. подоланням ситуативної поведінки та мотивації, зумовлені низьким рівнем професійної самосвідомості
4.3. перебудовою мотиваційної структури особистості з предметної спрямованості на гуманістичну визначається високим рівнем професійної самосвідомості та особистісним типом поведінки
5. Доросла людина, що досягла середнього віку, відчуває власну «вікову» відокремленість:
5.1. з одного боку вона усвідомлює, що «роки беруть своє», а майбутнє не несе в собі безмежних можливостей
5.2. з іншого –людина відчуває у собі достатньо сил, щоб реалізувати власний потенціал, досягти найбільших успіхів у всіх сферах життєдіяльності.
6. Аналізуючи проблему взаємозв’язку між зрілістю й психологічним віком особистості, Александросвька, Клевець виділяють три варіанти співвідношення психологічного віку з хронологічним:
6.1. 1) відставання
6.1.1. Відставання – тип «вічного юнака», який не може й не хоче дорослішати.
6.2. 2) випередження
6.2.1. Випередження – означає передчасну старість і найчастіше пов’язано з кінцем поставлених і реалізованих життєвих цілей
6.3. 3) адекватність
6.3.1. ллд
7. Центральна характеристика психосоціальної ситуації розвитку в період середньої дорослості пов’язана з активним включенням дорослої людини в усі сфери життєдіяльності, зокрема:
7.1. прокреативну
7.1.1. спроможність породжувати і задовольняти потреби наступного покоління
7.2. продуктивну
7.2.1. здатність поєднувати професійну діяльність із сімейним життям і вихованням нового покоління
7.3. креативну
7.3.1. готовність примножувати культурний потенціал як самої себе, так і суспільства в цілому