1.1. * про боротьбу з турецько-татарськими нападниками
1.2. про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б.Хмельницкого
1.3. про стихійні селянські повстання та їх героїв
2. балада
2.1. Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.
3. байки
3.1. Байка-один із різновиду ліроепічного жанру , невеликий алегоричний , здебвльшого віршований твір повчального змісту ,з яскраво вираженою мораллю
4. історичніипісні
4.1. Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв.
5. легенди
6. казка
7. фольклор
7.1. Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. —народна мудрість; народне знання)[1], або усна наро́дна тво́рчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Термін «фольклор» запровадив 1846 року англійський археолог Вільям Джон Томас (англ. William Thoms). Фольклор — сума створених народом та існуючі в народних масах культури на основі словесності (перекази, пісні, казки, епос), музика (пісні, інструментальні наспіви і п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець. Народна творчість, що зародилася в далекій давнині, — історична основа усієї світової художньої культури, джерело національних художніх традицій, виразник народної самосвідомості.
8. притца
8.1. При́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.
