З А К О Н У К Р А Ї Н И Про реабілітацію інвалідів в Україні

Начать. Это бесплатно
или регистрация c помощью Вашего email-адреса
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про реабілітацію інвалідів в Україні создатель Mind Map: З А К О Н  У К Р А Ї Н И  Про реабілітацію інвалідів в Україні

1. закон складається з 9 розділів

2. Дата набуття чинності: 1 січня 2006 року

3. Закон визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

4. Основними завданнями законодавства України з питань реабілітації інвалідів є:

4.1. створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;

4.2. розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

4.3. визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;

4.4. інше..

5. Дія цього Закону поширюється на:

5.1. громадян України, які в установленому порядку визнані інвалідами;

5.2. сім'ї інвалідів, дітей-інвалідів;

5.3. інвалідів з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та осіб, які набули статусу біженців в Україні;

5.4. інвалідів з числа іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні.

6. Інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, а неповнолітніх - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

7. Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. В Законі наведені основні повноваження:

8.1. центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

8.2. центральних органів виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації інвалідів;

8.3. центральних органів виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації інвалідів;

9. Реабілітаційні установи залежно від змісту реабілітаційних заходів, які вони здійснюють, відносяться до таких типів:

9.1. медичної реабілітації;

9.2. медико-соціальної реабілітації;

9.3. соціальної реабілітації;

9.4. психолого-педагогічної реабілітації;

9.5. фізичної реабілітації;

9.6. професійної реабілітації;

9.7. трудової реабілітації;

9.8. фізкультурно-спортивної реабілітації.

10. Інвалідам, дітям-інвалідам, які проходять реабілітацію в реабілітаційних установах державної і комунальної форм власності, послуги психологічних служб надаються безоплатно..

11. Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на послуги з реабілітації інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України.

12. Технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів є:

12.1. засоби для пересування;

12.2. спеціальні засоби для самообслуговування;

12.3. спеціальні засоби для догляду;

12.4. спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією;

12.5. спеціальні засоби для освіти (включаючи літературу для сліпих) і занять трудовою діяльністю;

12.6. протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття і спеціальний одяг);

12.7. спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження, спортивний інвентар.